АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Чернівці «11»січня 2011р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого Давній В. П.
суддів Семенюка К.М., Струбіцької О.М.
при секретарі Чевки А.Г.
за участю прокурора Єжелева П.П.
та адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2,
ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_4, адвокатів ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2 на вирок Вижницького районного суду Чернівецької області від 21 червня 2010 року ,-
Цим вироком ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4
народження, уродженець та житель
АДРЕСА_1, українець, громадянин України,
маючий на утриманні одну неповнолітню
дитину, раніше судимий 17.07.2009 року
Сад гірським районним судом м. Чернівців
за ст. 185 ч. 2, 75 КК України на один рік
позбавлення волі з іспитовим строком на
один рік
засуджений за ст. 187 ч. 3 КК України на сім років позбавлення волі з конфіскацією всього майна , яке є його власністю;
за ст. ст. 27 ч. 5, 187 ч. 4 КК України на вісім років позбавлення волі з конфіскацією всього майна яке є його власністю;
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_9 призначено покарання у вигляді
Справа № 11-3/ 2011 р. Головуючий у І інстанції Пилип`юк І.В.
Категорія: 187 ч 3,4 КК України Доповідач Давній В.П.
восьми років позбавлення волі з конфіскацією всього майна , яке є його власністю.
На підставі ст. 71 КК України ОСОБА_9 частково приєднано невідбуте покарання за вироком Садгірського районного суду м. Чернівців від 17.07.2009 року і остаточно призначено покарання у вигляді вісім років один місяць позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_9. залишено утримання під вартою.
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець та житель
АДРЕСА_2 громадянин
України, маючий на утриманні двох
неповнолітніх дітей, раніше не судимий
засуджений за ст. ст. 187 ч. 3, 69 КК України на чотири роки шість місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 залишено утримання під вартою.
ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_3 громадянин України, працюючого , охоронцем ПП ОДА «Гепард раніше не судимий,
засуджений за ст. ст. 187 ч. 3, 69 КК України на п’ять років два місяці позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_12 залишено утримання під вартою.
ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець та житель АДРЕСА_4, студент 3-го курсу Класичного приватного університету, раніше не судимий,
засуджений за ст. ст. 187 ч. 4, 69 КК України на п’ять років п’ять місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_13 залишено утримання під вартою.
ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженець та житель
АДРЕСА_5, студента 3-го курсу Класичного
приватного університету, не працюючого,
раніше не судимого,
засуджений за ст. ст. 187 ч. 4, 69 КК України на п’ять років шість місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна , яке є його власністю.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_14 залишено утримання під вартою.
ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженець смт
Голованівськ Кіровоградської області,
житель АДРЕСА_6, студент 2-го курсу Інституту
економіко-інформаційних технологій,
не працюючий , раніше не судимий,
засуджений за ст. ст. 187 ч. 4, 69 КК України на п’ять років шість місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_15 залишено утримання під вартою.
ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженець та житель
АДРЕСА_7, студент 3-го курсу Запорізької
академії чорної металургії, не працюючий,
раніше не судимий,
засуджений за ст. ст. 187 ч. 4, 69 КК України на п’ять років сім місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;
за ст. 263 ч. 1 КК України на два роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України , за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_16 покарання у вигляді п’ять років сім місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_16 залишено утримання під вартою.
Вирішено долю судових витрат та речових доказів.
Вищевказані особи засуджені за те, що ОСОБА_9 за попередньою змовою з ОСОБА_4 та ОСОБА_11 попередньо розподіливши між собою ролі, реалізуюче умисел направлений на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, 26 травня 2008 року біля 01 00 год. на автомобілі НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 зупинились в с. Іспас Вижницького району Чернівецької області неподалік приватної АЗС. В подальшому ОСОБА_9 та ОСОБА_11 біля 02 50 год. одягли на обличчя попередньо заготовлені маски, а ОСОБА_4 , виконуючи свою роль замовив у оператора АЗС 3 літри бензину марки А 95, після чого зробив вигляд, що бензин з апарату не поступає, чим змусив оператора вийти з приміщення. В цей момент ОСОБА_9 та ОСОБА_11 виконуючи свою роль, в масках вибігли із-за приміщення АЗС, і останній застосовуючи до потерпілого ОСОБА_17 фізичне насильство, небезпечне для життя та здоров’я останнього, наніс металевою трубою удар в область лівого ліктьового суглобу, а ОСОБА_9 удари по різних частинах тіла, таким чином подолали опір потерпілого. Після цього ОСОБА_9 проник в приміщення АЗС де заволодів грошима в сумі 6450 грн., після чого разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_11 на автомобілі втекли з місця вчинення злочину. Гроші розподілили між собою порівну.
Крім цього , ОСОБА_9 продовжуючи свою злочинну діяльність, 21.12.2009 року в м. Запоріжжя, з метою вчинення розбійного нападу та заволодіння майном ОСОБА_18 за попередньою змовою з ОСОБА_15, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_16, розподілили між собою ролі, а саме, ОСОБА_9 за винагороду у 30 % від загальної вартості викраденого майна мав показати житловий будинок ОСОБА_18, який розташований в с. Іспас Вижницького району Чернівецької області , ОСОБА_13 повинен був спостерігати за місцевістю під час вчинення злочину, з метою своєчасного повідомлення про небезпеку, а ОСОБА_16, ОСОБА_15, ОСОБА_14 безпосередньо проникнути в будинок та вчинити напад.
23 грудня 2009 року ОСОБА_9 знаходячись в с. Іспас Вижницького району Чернівецької області з метою реалізації підготовки до вчинення злочину згідно попередньо розробленого плану, показав ОСОБА_16, ОСОБА_15, ОСОБА_14, ОСОБА_13 де розташований будинок ОСОБА_18 в с. Іспас Вижницького району Чернівецької області.
25 грудня 2009 року біля 18 10 год. ОСОБА_13, згідно відведеної ролі знаходячись біля свого автомобіля НОМЕР_2 , неподалік будинку ОСОБА_18 в с. Іспас Вижницького району Чернівецької області , спостерігаючи за ситуацією, побачив , що з двору господарства виїхав автомобіль і повідомив по мобільному телефону інших учасників групи, які чекали вищевказаного сигналу. Після сигналу ОСОБА_14, маючи при собі газовий балончик, ОСОБА_16 та ОСОБА_15 стартові пістолети марки «ZORAKJ», одягнувши на обличчя медичні маски , проникли в житловий будинок ОСОБА_18 де шляхом погрози застосування насильства, що є небезпечним для життя та здоров’я потерпілої , яке виразилось у застосуванні сльозогінного газу ОСОБА_14, демонстрації та погрозі застосування зброї( стартових пістолетів «ZORAKJ») ОСОБА_16 та ОСОБА_15, яке потерпіла сприйняла, як реальну загрозу своєму життю та здоров’ю, заволоділи її майном , а саме, косметичною сумочкою фірми «Ланком»вартістю 50 грн., у якій знаходились гроші: 18000 євро, що згідно курсу НБУ
станом на 25 грудня 2009 року становить 206 449 грн. 20 коп., 17 000 доларів США , що згідно курсу НБУ станом на 25 грудня 2009 року становить 135 422 грн. , шкіряною сумкою вартістю 350 грн., косметичним набором вартістю 50 грн., однією пластинкою таблеток «Цитрамон»вартістю 1 грн., однією пластинкою таблеток «Седалгін»вартістю 10 грн., баночкою з таблетками в гранулах вартістю 140 грн., блокнотом із шкірзамінника вартістю 10 грн., грошима в сумі 2800 грн., а всього заволоділи майном на загальну суму 345 232 грн. 20 коп. , що спричинило потерпілій матеріальну шкоду в особливо великих розмірах.
Крім цього 02 лютого 2010 року о 15 04 год. на підставі постанови слідчого від 02 лютого 2010 року про проведення обшуку житла ОСОБА_16 за адресою АДРЕСА_8 було виявлено та вилучено пістолет «ZORAKJ MOD914 S»№ НОМЕР_3, який згідно висновку експерта № 169 від 22.02.2010 року є вогнепальною зброєю короткоствольним-гладкоствольним стартовим 9-ти міліметровим пістолетом марки «ZORAKJ MOD914 S»№ НОМЕР_3 з діаметром каналу ствола 8,2 мм. , виготовлений заводським способом, після чого в його конструкцію внесені зміни саморобним способом ( викручена «заглушка»).
На вказаний вирок подані апеляційні скарги засудженого ОСОБА_4, адвокатів ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2
В своїй апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_4 щиро розкаюється у вчиненому, просить врахувати те, що він відшкодував потерпілій матеріальні збитки, вона його пробачила та ніяких претензій до нього не має, та пом’якшити призначену йому міру покарання.
Адвокат ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_4 порушує аналогічні питання та просить призначити останньому покарання із випробувальним терміном.
Адвокат ОСОБА_3 в своїй апеляції в інтересах засудженого ОСОБА_13, вважає, що вирок районного щодо останнього є необґрунтованим у зв’язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, неправильним застосуванням кримінального закону, невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого та особі засудженого, просить вирок районного суду змінити перекваліфікувати дії ОСОБА_13 з ч.4 ст. 187 КК України на ч.5 ст.27, ч.3 ст.185 або ч.3 ст. 186 КК України, застосувавши при цьому правила ст.75 КК України призначити покарання з випробувальним терміном.
Адвокат ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_9, просить вирок районного суду щодо останнього змінити, виправдати його по ч.5 ст.27, ст. 187 ч.4 КК України, а при призначенні покарння за ч.3 ст.187 КК України застосувати вимоги ст.69 КК України та призначити йому більш м’яке покарання ніж передбачено законом.
Адвокат ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_9, порушує аналогічні вимоги що і адвокат ОСОБА_8
Адвокат ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_9, вважає, що вирок районного суду щодо останнього є незаконним та таким, що підлягає скасуванню, з підстав однобічності та неповноти досудового та судового слідства, істотного порушення вимог кримінально –процесуального законодавства, просить вирок районного суду скасувати а справу направити на додаткове розслідування.
Адвокат ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_14, вважає, що міра покарання призначена районним судом є занадто суворою та не відповідає особі засудженого, просить вирок районного суду змінити, та призначити ОСОБА_14 покарання із застосуванням ст.69 КК України.
Адвокат ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_15, не оспорюючи кваліфікацію дій останнього, вважає, що призначена йому районним судом міра покарання є несправедливою, просить вирок районного суду змінити, пом’якшити ОСОБА_15 міру покарання застосувавши при цьому правила ст.69 КК України.
Засуджені ОСОБА_11 та ОСОБА_16 вирок районного суду не апелювали.
Заслухавши доповідача, адвоката ОСОБА_3, засудженого ОСОБА_9 та в його інтересах адвоката ОСОБА_1, засудженого ОСОБА_14, засудженого ОСОБА_15 та в його інтересах адвоката ОСОБА_2, які підтримали доводи своїх апеляційних скарг та просили їх задовольнити, засудженого ОСОБА_16, який просив вирок суду залишити без зміни, міркування прокурора, який просив вирок районного суду, як законний і обґрунтований залишити без зміни, а апеляції без задоволення, провівши по справі часткове судове слідство, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляції адвокатів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 слід задовольнити часткового, а апеляції засудженого ОСОБА_4, адвокатів ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
Висновок суду про доведеність вини засуджених ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_11 у вчиненні: розбійного нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя та здоров’я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у приміщення, засуджених ОСОБА_15, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_16 у вчиненні: розбійного нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя та здоров’я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло, що спричинило потерпілій матеріальну шкоду в особливо великих розмірах, крім цього доведеність вини засудженого ОСОБА_9 у пособництві у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя та здоров’я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло, що спричинило потерпілій матеріальну шкоду в особливо великих розмірах, підтверджується зібраними у справі та перевіреними у судовому засідання доказами.
При вивченні матеріалів справи встановлено, що при проведенні досудового слідства та при розгляді справи в суді першої інстанції, досліджено всі ті обставини, які могли мати значення для прийняття обґрунтованого і законного рішення, а зібрані докази на підтвердження пред'явленого ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 обвинувачення, у судовому засіданні перевірялись повно і їм дана у вироку об'єктивна оцінка відповідно до вимог ст. 67 КПК України, у тому числі з точки зору достовірності і достатності, а тому доводи в апеляційних скарг адвоката ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про необґрунтованість, однобічність та неповноту проведення досудового та судового слідства у справі, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи є необгрунтованими.
Аналізуючи матеріали справи, встановлено, що під час розгляду справи в суді першої інстанції засуджені ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_11, ОСОБА_15 повністю визнали свою вину у пред’явленому їм обвинуваченні, щиро розкаялися у вчиненому, дали детальні покази при яких обставинах готувалися та вчиняли інкриміновані їм злочини, вказані покази підтверджуються показами потерпілих ОСОБА_23 та ОСОБА_18, показами свідків ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, письмовими доказами по справі.
Оскільки вказані покази засуджених, потерпілих та свідків узгоджуються з іншими доказами по справу не суперечать та доповнюють один одного, колегія суддів вважає їх достовірними та такими, що обґрунтовано поставлені судом в основі вироку.
А тому, незважаючи на часткове визнання вини засудженим ОСОБА_13, та доводи його захисника про те, що обвинувачення у вчиненні інкримінованого йому злочину, викладене у вироку, не відповідає фактичним обставинам справи, містить собі припущення та невстановлені дані, колегія суддів, вважає, що вина засудженого ОСОБА_13 у інкримінованих йому злочину доведена у повному обсязі.
Кваліфікація дії засуджених ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_11 на думку судової колегії вірно кваліфіковано за ст.187 ч.3 КК України, засуджених ОСОБА_15, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_16 за ст..187 ч.4 КК України, та крім цього засудженого ОСОБА_9 за ч.5 ст.27, ст. 187 ч.4 КК України, а засудженого ОСОБА_16 за ст..263 ч.1 КК України.
Враховуючи те, що в апеляційній скарзі адвоката ОСОБА_1 порушується питання про скасування вироку суду та направлення справи на додаткове розслідування, однак, апелянт не навів жодного порушення вимог кримінального закону, при порушення кримінальної справи, провадження дізнання або досудового слідства, без усунення яких справа не може розглядатись у судовому порядку, на вказав жодної слідчої дії, яку необхідно провести при додатковому розслідування, а тому, колегія суддів вважає, що вказані апеляційні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, а підстав для направлення справи на додаткове розслідування не має.
Визнаючи ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_14 винуватими за обставин, зазначених у вироку, районний суд при вирішенні питання про призначення їм міри покарання врахувавши вимоги ст.65 КК України призначив їм покарання, яке можна вважати необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження нових злочинів.
Так, призначаючи засудженому ОСОБА_9 покарання, незважаючи на те, що останній добровільно відшкодував завдану шкоду та визнав свою вину, районний суд врахувавши при цьому, що вчиненні ним злочини, відносяться до особливо тяжких, він раніше притягався до кримінальної відповідальності, інші його характеризуючи дані, на думку колегія суддів прийшов до обґрунтованого висновку про неможливість виправлення засудженого без ізоляції від суспільства та відсутність підстав для застосування вимог ст.69 КК України.
Крім цього, з акту №278 стаціонарної судово - психіатричної експертизи щодо ОСОБА_9 вбачається, що наявні у останнього психічні порушення мали значний влив у період інкримінованих йому злочинів і він не повною мірою міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, тобто його можна вважати обмежено осудним.
Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування»при призначенні засудженому покарання враховується його психічний стан, як обставина, що пом’якшує покарання.
А тому, з врахуванням вищевикладеного, колегія суддів, вважає, що районний суд обґрунтовано призначив ОСОБА_9 мінімальне покарання, яке передбачена санкціями вчинених ним злочинів.
Призначаючи покарання засудженому ОСОБА_4, районний суд врахувавши ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу засудженого, прийшов до обґрунтованого висновку про неможливість його виправлення засудженого без ізоляції від суспільства, однак, беручи до уваги те, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, обставин, які б обтяжували покарання не встановлено, тому колегія суддів вважає, що районний суд обґрунтовано прийшов до висновку по можливість призначення покарання з застосуванням правил ст.69 КК України, а тому, підстав для подальшого пом’якшення покарання колегія суддів не вбачає.
До аналогічного висновку колегія суддів приходить з приводу призначеного районним судом покарання засудженому ОСОБА_32
Що стосується засуджених ОСОБА_13 та ОСОБА_15, колегія суддів вважає, що незважаючи не те, що при призначенні покарання, районний суд призначив їм покарання з застосуванням правил ст.69 КК України, при цьому, беручи до уваги покази потерпілої ОСОБА_18, яка під час розгляду справи в апеляційному порядку вказала, що претензій матеріального та морального характеру до засуджених ОСОБА_13 та ОСОБА_15 не має, та просила апеляційні скарги їх захисників задовольнити, з врахуванням інших обставин на які послався суд першої інстанції, судова колегія вважає, що їхнє виправлення та перевиховання неможливе без ізоляції від суспільства, разом з тим призначену міру покарання слід зменшити та в цій частині вирок районного суду слід змінити.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційні скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_13 та адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_15 –задовольнити частково.
Вважати ОСОБА_13 засудженим за ст.187 ч.4 із застосування ст. 69 КК України та призначити йому покарання у виді 4-ох (чотирьох) років позбавлення волі.
Вважати ОСОБА_15 засудженим за ст.187 ч.4 із застосування ст. 69 КК України та призначити йому покарання у виді 4-ох (чотирьох) років 1-ого (одного) місяця позбавлення волі.
Апеляційні скарги засудженого ОСОБА_4, адвокатів ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_1 –залишити без задоволення.
В іншій частині вирок районного суду залишити без зміни.
Головуючий В.П. Давній
Судді К.М. Семенюк
О.М. Струбіцька