Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22а-5427\11 Головуючий у суді І-ї інстанції Ковальова О.Б.
Доповідач Франко В. А.
Постанова
Іменем України
17 травня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
Головуючої судді –Белінська І.М.
Суддів –Гайсюка О.В., Франко В.А.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до розділу Х11 «Прикінцеві положення»Закону України «Про судоустрій і статус суддів»щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатами від 02.12.2010 року №2748-V1, розглянувши у порядку письмового провадження в м. Кіровограді адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Олександрії Кіровоградської області та апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 06 вересня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в м. Олександрії Кіровоградської області про визнання незаконними дій відповідача,-
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -
встановила:
18 грудня 2007 року ОСОБА_3 звернувся в суд з адміністративним позовом, в якому просив визнати дії відповідача незаконними та зобов’язати його здійснити перерахунок пенсії по інвалідності.
Постановою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 06 вересня 2010 року позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у м. Олександрії Кіровоградської області щодо нарахування пенсії ОСОБА_3 за період з 18 грудня 2006 року по 31 грудня 2007 року.
Зобов’язано Управління Пенсійного фонду у м. Олександрії Кіровоградської області перерахувати та виплатити різницю пенсій ОСОБА_3 з 18 грудня 2006 року по 31 грудня 2007 року, виходячи з розміру прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням фактично отриманою ним суми пенсій за цей період.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в м. Олександрії Кіровоградської області просить скасувати ухвалене у справі судове рішення та постановити нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення судом першої інстанцій норм матеріального права.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить змінити постанову та ухвалити нову, якою визнати і підтвердити правильність перерахунку та виплатити йому пенсії з 01 січня 2005 року по 31 грудня 2007 року, виходячи з розміру прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, шести прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність.
Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів апеляційного суду Кіровоградської області приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом 3 групи за захворюванням, пов'язаним із виконанням робіт з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, отримує пенсію по інвалідності та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначену на підставі статей 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Частиною 1 статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення від безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та у інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до статі 49 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно зі статтею 50 цього Закону особам, віднесеним до категорії 1, зокрема інвалідам 3 групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до частини 4 статті 54 зазначеного Закону, яка визначає підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, та у зв'язку з втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по 3 групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.
Судом першої інстанції встановлено, що нарахування додаткової пенсії позивачу проводилось з розрахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»від 28.05.2008 № 530, яка була прийнята всупереч положень статей 50,54, 62 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Частиною 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Виходячи з пріоритетності законів над підзаконними правовими актами, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають статті 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не згадана вище постанова Кабінету Міністрів України, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Також суд правильно не взяв до уваги посилання відповідача на те, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом.
Згідно із статями 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»при визначенні розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, встановленими частиною 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Згідно з частиною 3 ст. 67 вказаного Закону, яка набрала чинності 31.10.2006, у разі збільшення визначеного законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму і цей перерахунок проводиться з дня встановлення цього мінімуму.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.
Оскільки пенсія позивачу має визначатись з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то у разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
Також зазначеним Законом змінено статтю 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та встановлено, що максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), не може перевищувати двадцяти мінімальних розмірів пенсій за віком, встановленої абзацом першим частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
З врахуванням встановлених обставин справи та рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп колегія суддів дійшла висновку, щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог.
При прийнятті оскаржуваної постанови, суд першої інстанції не виконав вимоги процесуального законодавства та дійшов помилкового висновку про право суду за таких обставин поновити процесуальний строк .
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне рішення суду першої інстанції в частині визнання протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м. Олександрії Кіровоградської області по не нарахуванню позивачу підвищення до пенсії відповідно до ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 18 грудня 2006 року по 08 липня 2007 року і зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу за вказаний період підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»- скасувати, а позовні вимоги стосовно даного періоду задовольнити частково.
В межах доводів апеляційної скарги підстав для зміни або скасування постанови суду в іншій частині не встановлено.
Керуючись ст.ст. 197, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Постановила:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Олександрії Кіровоградської області - задовольнити частково.
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.
Постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 06 вересня 2010 року в частині задоволення позовних вимог за період з 18 грудня 2006 року по 08 липня 2007 року - скасувати.
Позовні вимоги у вказаній частині задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м. Олександрії Кіровоградської області по ненарахуванню ОСОБА_3 підвищення до пенсії відповідно до ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року і зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату йому за вказаний період підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з урахуванням здійснених виплат.
Позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м. Олександрії Кіровоградської області по ненарахуванню ОСОБА_3 підвищення до пенсії відповідно до ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 18 грудня 2006 року по 08 липня 2007 року і зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу за вказаний період підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»- залишити без задоволення.
В іншій частині постанову суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий :
Судді :