У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
08.06.2011 м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів : головуючого: Машкаринця І.М.
суддів: Гошовського Г.М., Дорчинець С.Г.
з участю прокурора: Сочки І.І.
адвоката: ОСОБА_1
засудженого: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_3 на вирок Хустського районного суду Закарпатської області від 4 квітня 2011 року, яким:
ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець і мешканець АДРЕСА_1, українець, з середньою спеціальною освітою, одружений, не судимим, працюючий водієм у приватного підприємця, гр.-н України,
засуджений за ч.2 ст.194 КК України на три роки позбавлення волі, за ч.3 ст.289 КК України на сім років позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_3 призначено покарання в вигляді позбавлення волі строком на сім років.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишено без зміни – підписку про невиїзд.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 13156 грн. 72 коп. майнової і 5000 грн. моральної шкоди та на користь експертної установи 980 грн.77 коп. судових витрат.
Вирішено питання про речовий доказ.
За вироком суду ОСОБА_3 визнаний винуватим у тому, що 22 серпня 2003 року біля 4 години, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння, біля під»їзду будинку АДРЕСА_2 незаконно заволодів належним потерпілому ОСОБА_4 автомобілем марки «Мерседес-Бенц 123» н.з. НОМЕР_1, вартість якого складала 13156 грн.72 коп., і не змігши запустити двигун цього автомобіля, виштовхав його на вулицю Пирогова в м.Хусті, де вчинив його підпал.
В апеляції захисник засудженого ОСОБА_3 – адвокат ОСОБА_5 просить постановлений у справі вирок скасувати та виправдати ОСОБА_3 за недоведеність його участі у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.194 та ч.3 ст.289 КК України.
На обґрунтування своєї позиції захисник посилається на невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, однобічність та неповноту судового слідства, внаслідок чого залишились не з»ясованими обставини, зазначені в ухвалі апеляційного суду Закарпатської області від 7 вересня 2007 року, яким скасовано попередній вирок у справі та повернуто справу на додаткове розслідування, зокрема щодо:
- перевірки алібі ОСОБА_3 про його перебування в день вчинення злочину в м.Чернівці;
- з»ясування обставин, при яких на місці події було знайдено автомагнітолу «Євротек» та її належність потерпілому ОСОБА_4;
- усунення протиріч в показаннях потерпілого та даних акту органу пожежної охорони про причину пожежі його автомобіля, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Апелянт вказує також, що висновок суд про винуватість засудженого у вчиненні інкримінованих злочинів не підтверджується доказами, дослідженими у судовому засіданні, а в основу вироку покладено непослідовні та суперечливі покази потерпілого ОСОБА_4, який у своїх первісних пояснення стверджував, що автомобіль загорівся при спробі ним запустити його двигун.
Апелянт зазначає також, що судом не взяті до уваги докази, які мають істотне значення для висновків суду, зокрема висновок страхової компанії НАСК «Оранта» щодо вартості належного потерпілому ОСОБА_4 автомобіля та причин настання страхового випадку, чим спростовується факт підпалу цього автомобіля сторонньою особою.
Наявний у справі акт судово-товарознавчої експертизи автомобіля «Мерседес Бенц 123» н.з.НОМЕР_1, на якому при візуальному огляді експертом не встановлений номер кузова, на думку апелянта не давав підстави суду підстави для висновку про належність цього транспортного засобу потерпілому ОСОБА_4 та задоволення його цивільного позову про відшкодування ринкової вартості цього автомобіля.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_3 та його захисника, які підтримали апеляцію, висновок прокурора, який вважає, що оскаржени вирок підлягає зміні з закриття провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_3 складу злочину, передбаченого ч.2 ст.194 КК України та перекваліфікації його дій з ч.2 на ч.1 ст.289 КК України з звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповілальності у зв»язку із закінченням строків давності на підставі ст.49 КК України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, апеляційний суд вважає,що апеляція підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Відповідно до положень ч.1 ст.334 КПК України мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити також формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину.
Ці вимоги кримінально-процесуального судом першої інстанції при постановлені обвинувального вироку щодо ОСОБА_3 не дотримано.
Судом визнано, що ОСОБА_3 22.08.2003 року незаконно заволодів належним потерпілому ОСОБА_4 легковим автомобілем, припаркованим на АДРЕСА_2, виштовхав автомобіль з місця парковки на вул.Пирогова, де вчинив його підпал.
Таке формулювання обвинувачення ОСОБА_3, визнаного судом доведеним, є неконкретним, так як у вироку не зазначено, в який спосіб ОСОБА_3 незаконно заволодів належним потерпілому ОСОБА_4 транспортним засобом та вчинив його підпал.
Враховуючи, що суб»єктивна сторона злочину, передбаченого ст.194 КК України, який інкриміновано ОСОБА_3, характеризується умисною формою вини, а з наявного в матеріалах справи акту про пожежу вбачається, що причиною загорання автомобіля потерпілого ОСОБА_4 є замикання електропроводки автомобіля ( т.1, а.с.-17), встановлення та зазначення у вироку обставин, за яких винна особа вчинила підпал цього автомобіля, має істотне значення для правильного вирішення справи.
Цих обставин суд першої інстанції не з»ясував, і як наслідок, у мотивувальній часині вироку всупереч вимогам ч.1 ст.334 КК України при формулюванні обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.194 КК України не зазначив, у який спосіб ця особа вчинила цей злочин, обмежившись загальним судженням про підпал належного потерпілому ОСОБА_4 автомобіля.
Не конкретно судом сформульовано і обвинувачення ОСОБА_3 по епізоду незаконного заволодіння належним потерпілому ОСОБА_4 автомобілем, спосіб вчинення засудженим цього злочину у вироку не зазначено.
Колегія суддів вважає, що допущені судом першої інстанції порушення вимог кримінально-процесуального закону є істотним, так як перешкодили суду повно та всебічно розглянути справу та постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок, що є передбаченою п.1 ч.1 ст.374 КПК України підставою для скасування вироку та повернення справи на новий судовий розгляд.
Враховуючи, що постановлений у справі вирок скасовується з підстав істотного порущення вимог кримінально-процесуального закону з поверненням справи на новий судовий розгляд, апеляційна скарга захисника підлягає до часткового задоволення.
Під час нового судового розгляду мають бути перевірені й інші доводи апелянта, зокрема щодо усунення протиріч у показаннях потерпілого ОСОБА_4 про причину загорання його автомобіля, належності цього автомобіля потерпілому з огляду на наявний у справі акт судово-автотоварознавчої експертизи про відсутність ідентифікаційного номера кузова цього автомобіля ( т.1, а.с.102-106) та виплати потерпілому страхового відшкодування НАСК «Оранта» за пошкоджений внаслідок пожежі автомобіль.
Керуючись ст.ст. 365 та 366 КПК України, апеляційний суд,-
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_3 задовольнити частково.
Вирок Хустського районного суду Закарпатської області від 4 квітня 2011 року щодо ОСОБА_3 скасувати, справу повернути на новий судовий розгляд в цей суд в іншому складі.
Запобіжний захід підсудному ОСОБА_3 залишити попереднім – підписку про невиїзд.
Судді: