Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
03.06.2011 м. Ужгород
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області
в складі: головуючого – судді Джуги С.Д.,
суддів: Панька В.Ф., Готри Т.Ю.
при секретарі: Плавайко Т.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Берегівського районного суду від 01 квітня 2011 року по справі за позовом Територіальної державної інспекції праці у Закарпатській області до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди , –
в с т а н о в и л а :
Територіальна державна інспекція праці у Закарпатській області (надалі Інспекція) звернулася в суд із зазначеним позовом до відповідача, посилаючись на те, що за наслідками проведеної , відповідно до наказу №28- в від 01.09.2010 року, інвентаризації, виявлено недостачу (відсутність) одного комплекту комп’ютера в зборі CPU Се1420 1.60 GHz/ 1945/512 Gd /80.0/ DVD - RW/FDD/K/M/ATX/LG 1753S (далі - комп'ютер), котрий на підставі накладної № 01 від 28.03.2008 року був переданий під звіт головному державному інспектору праці – відповідачу ОСОБА_1, який перебував у трудових відносинах з Інспекцією з 01.10.2001 року по 10 листопада 2010 року . Під час проведення відповідач не надав для перевірки наявний у нього в підзвіті комп'ютер, що було зафіксовано в протоколі інвентаризації 8 вересня 2010 року і не надавав його в послідуючому, незважаючи на накази начальника Інспекції № 10-В від 19.04.2010 року, № 13-К від 12.05.2010 року. З метою припинення неправомірних дій з боку відповідача, які виражалися в небажанні повернути ТДІП комп’ютер, позивач, 17.05.2010 року звернувся з відповідною заявою в прокуратуру Закарпатської області для прийняття рішення в порядку ст. 97 Кримінально-процесуального кодексу України. Однак, прокуратура не знайшла підстав для реагування в порядку ст.97 КПК України. Одночасно, своїм листом № 07/1/1-563-10 від 14.06.2010 року заступник прокурора Закарпатської області, для вилучення у відповідача комп'ютера, рекомендував створити відповідну комісію. Після створення комісії , відповідача зобов'язано повернути наявний у нього в підзвіті комп'ютер. Однак, він і цього разу відмовився виконати наказ начальника інспекції праці і не повернув майно установи, про що складено відповідний акт. Позивач просив зобов’язати відповідача повернути в бухгалтерію Інспекції отриманий комп’ютер , у разі неможливості його повернення , внаслідок його знищення чи інших неправомірних дій, стягнути з відповідача кошти в розмірі 1 488, 50 грн.
Рішенням Берегівського районного суду від позов Інспекції задоволено частково.
Зобов’язано відповідача повернути Інспекції отриманий комп'ютер в зборі та стягнуто з відповідача судові витрати в розмірі 171 гривню, в решті позовних вимог відмовлено.
ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на рішення Берегівського районного суду від 01 квітня 2011 року, в якій просить рішення суду скасувати, як незаконне , а по справі ухвалити нове рішення про відмову у позові . Зокрема зазначає, що судом порушено норми матеріального і процесуального права , на його звернення про передачу комп’ютера позивач не вжив ніяких заходів, а наказ від 12 травня 2010 року про накладення на нього дисциплінарного стягнення за неповернення комп’ютера та наказ від 10.11.2011року про припинення державної служби, ним оскаржено до суду, яким рішення не прийнято, а тому висновки суду про невиконання наказів про повернення комп’ютера, є передчасними і неправомірними.
В судовому засіданні апелянт, його представник, підтримали подану апеляцію, просять її задовольнити.
Представники позивача, заперечили подану апеляцію, просять її відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін , перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що відповідач ОСОБА_1 з 01.10.2001 року перебував в трудових відносинах з Інспекцією. Відповідача 10.11.2010 року звільнено з роботи.
28.03.2008 року, відповідач, відповідно до накладної №1, отримав від позивача під звіт для службового використання комп'ютер в зборі CPU Се1420 1.60 GHz/ 1945/512 Gd /80.0/ DVD - RW/FDD/K/M/ATX/LG 1753S. Початкова вартість комп'ютера на той час складала 2290,80 грн., залишкова вартість з врахуванням його зносу, на даний час складає 1488,50 гривень.
За наслідками проведеної , відповідно до наказу №28-в від 01.09.2010 року, інвентаризації товарно – матеріальних цінностей, виявлено недостачу (відсутність) даного комп’ютера в зборі .
Наказами начальника Інспекції № 10-В від 19.04.2010 року, № 13-К від 12.05.2010 року та № 20-В від 06.07.2010 року, відповідача ОСОБА_1 зобов’язано повернути вказаний комп’ютер, однак комп’ютер до даного часу відповідач не повернув.
Відповідно до ст.137 Господарського кодексу України керівник Інспекції наділений правом оперативного управління майном, яке передбачає право володіти, визначати порядок користування майном та розпоряджатися ним.
Відповідно до вимог ст. 131,п.2ст.134,ст.139 КЗпП України , працівник зобов»язаний бережливо і дбайливо ставитися до майна власника та несе за нього повну матеріальну відповідальність.
В ході апеляційного розгляду справи відповідач ствердив, що отриманий від позивача комп’ютер у нього є в наявності і він готовий його передати позивачу за його попереднім місцем роботи в м. Берегово , вул. Верешмарті,3 про що він повідомляв позивача листом від 06січня 2011 року. Однак, твердження позивача про передачу комп’ютера за цією адресою, не може бути взято до уваги , оскільки за даною адресою Інспекція не закріплювала службове приміщення за ОСОБА_1, а згідно наказу від 18.10.2010 року робоче місце за відповідачем закріплено за адресою в м. Берегово вул. Мукачівська ,3 .
За наведених обставин, позовні вимоги позивача в частині зобов’язання відповідача повернути отриманий ним, в зв’язку виконанням трудових обов’язків, комп’ютер, є обґрунтованими і підлягають до задоволення, в решті заявлений позов є безпідставний і необґрунтований та не підлягає до задоволення.
Разом з тим, суд першої інстанції задовольняючи позов та правильно встановивши фактичні обставини справи , в порушення п.1ч.4 ст 214 ЦПК України, невірно визначив правові норми, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, що у відповідності до ч.1п.4 ст.309ЦПК України, є підставою для скасування рішення суду і ухвалення нового рішення.
За встановлених обставин колегія суддів вважає, що в даному випадку підлягають застосуванню норми КЗпП України, зокрема ст.ст. 130,131ч.2,134 п.п.2,5, 136 КЗпП України, на підставі яких і був заявлений позов позивачем.
Судові витрати по справі : сплачений позивачем судовий збір та витрати на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 171 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до ст. 88 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 307, 309,314, 316,317 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.
Рішення Берегівського районного суду від 01 квітня 2011 року –скасувати .
Ухвалити нове рішення яким позов Територіальної державної інспекції праці у Закарпатській області задовольнити частково.
Зобов’язати ОСОБА_1 повернути Територіальній державній інспекції праці у Закарпатській області комп’ютер у зборі CPU Се1420 1.60 GHz/ 1945/512 Gd /80.0/ DVD - RW/FDD/K/M/ATX/LG 175, а в решті вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Територіальної державної інспекції праці у Закарпатській області судові витрати в розмірі 171 грн.
Рішення набирає законної сили з дня його проголошення та може бути оскаржене у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий :
Судді :