Справа № 11-259/2011
Категорія ст.345 ч.2 КК України
Головуючий у 1 інстанції Мужик І.І.
Суддя-доповідач Хруняк Є.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 травня 2011 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Івано-Франківської області в склад
головуючого-судді Хруняка Є.В.
суддів: Флісака Р.Й., Поповича С.С.,
з участю прокурора Грищука В.І.,
захисника ОСОБА_2,
За вироком суду ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, уродженець с.Старі Богородчани Богородчанського району Івано-Франківської області, житель АДРЕСА_1, з повною загальною середньою освітою, одруженого, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, працюючого на сезонних роботах, не судимого, громадянин України.
засуджений за ст.342 ч.2 КК України на 2000 грн. штрафу; за ст.345 ч.2 КК України із застосуванням ст.69 КК України на 2500 грн. штрафу; за ст. 350 ч.2 КК України із застосуванням ст.69 КК України на 3000 грн. штрафу.
На підставі ст.70 ч. І КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням остаточне визначено покарання засудженому ОСОБА_3 - 3000 грн. штраф.
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5,країнець, уродженця с. Старі Богородчани Богородчанського району Івано-Франківської області,
житель АДРЕСА_2, з повною загальною середньою освітою, одруженого, на утриманні двоє має двоє неповнолітніх дітей, не працює, раніше не судимий, громадянин України,-
засуджений за ст.342 ч.2 КК України на 2000 грн. штрафу; за ст.345 ч.2 КК України із застосуванням ст.69 КК України на 2500 грн. штрафу; за ст.350 ч. 1 КК України із застосуванням ст.69 КК України на 2750 грн. штрафу.
На підставі ст.70 ч. І КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено йому покарання - 2750 грн. штрафу.
Запобіжний захід засудженим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити попередньо обраний - підписку про невиїзд.
За вироком ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнані винними у вчиненні злочинів за таких обставин.
Так, 13.11.2010 року за повідомленням диспетчера пункту зв'язку частини Богородчанського РВ ГУ МНС начальник відділення з питань наглядово-профілактичної діяльності Богородчанського РВ ГУ МНС ОСОБА_5 виїхав в с. Скобичівка Старобогородчанської сільської ради Богородчанського району, де на полі горіла трава. Прибувши на місце виклику, у відповідності до вимог ст.ст.7,18 Закону України «Про пожежну безпеку», п.3.1.4 Інструкції з організації роботи органів державного пожежного нагляду, Положення про органи дізнання в системі МНС України та своїх посадових обов'язків ОСОБА_5 почав здійснювати заходи по встановленню та опитуванню свідків, з метою встановлення причини пожежі. Неподалік від місця пожежі ОСОБА_5 побачив двох невідомих осіб, якими пізніше виявились ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Підійшовши до них та представившись працівником пожежної служби, попросив їх надати йому пояснення з приводу виникнення пожежі, в тому числі чи не бачили по сторонніх осіб поряд.
Однак, брати ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, почали поводити себе агресивно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи довести свої наміри до кінця, діючи умисно, з метою припинення діяльності службової особи, висловлюючись нецензурною лайкою в сторону ОСОБА_5 Крім того, погрожували йому фізичною розправою, намагаючись при цьому вхопити ОСОБА_5 за одяг.
Але, ОСОБА_5 відійшовши в сторону зателефонував по телефону в Богородчанський РВ УМВС і повідомив, що двоє невідомих осіб, перебуваючи в нетверезому стані втручались в його роботу, обзивали нецензурними словами. У зв'язку з цим помічником чергового Богородчанського РВ УМВС- оперативним черговим Цівюком Р.Г. було зареєстровано дану інформацію в ЖІО за №1018 та організовано перевірку за вказаним повідомленням, а також направлено на місце події двох працівників слідчо-оперативної групи: ОСОБА_7 та ОСОБА_8
Прибувши на місце події останні разом із ОСОБА_5 відповідно до службових обов'язків звернулися до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 запитавши причину їхнього перебування на польовому масиві, а також чому вони перешкоджають працювати працівнику МНС та погрожують йому фізичною розправою.
Однак, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно - небезпечних наслідків та бажаючи довести свої наміри до кінця, діючи умисно. підсудній ОСОБА_3 разом з братом ОСОБА_4, почали висловлюватись нецензурною лайкою в сторону працівників міліції та працівника МНС ОСОБА_5, з метою припинення їхньої діяльності, стали погрожувати їм фізичною розправою, та звільненням з роботи з міліції. Підсудний ОСОБА_3 будучи агресивно настроєним та піднявшись із землі, вчиняючи насильство відносно працівника правоохоронного органу, штовхнув ОСОБА_7 в груди, внаслідок чого останній спіткнувся і впав на коліна. Продовжуючи свої злочинні дії з метою вчинення насильства щодо працівника правоохоронного органу підсудній ОСОБА_3 з агресивними намірами направився в сторону ОСОБА_7 Але в дану ситуацію втрутився ОСОБА_5, який виконуючи громадський обов'язок, з метою запобігання та припиненню вчиненню злочинів, з своєї власної ініціативи зловив ОСОБА_3 за руку, потягнув його в сторону та посадив на коліна. В цей час ОСОБА_7. підійшов до ОСОБА_5 застосовуючи спецзасіб-кайданки намагався надіти їх на руки ОСОБА_3, однак останній, діючи умисно продовжував висловлюватись нецензурною; лайкою погрожував працівникам міліції та МНС фізичною розправою, звільненням з роботи. В процесі висловлювання погроз, ОСОБА_3, застосовуючи фізичну силу, чинячи опір працівникові правоохоронного органу під час виконання ним своїх службових обов'язків, почав штовхатись, вириватись від ОСОБА_7, не даючи можливості застосувати спецзасіб-кайданки. Під час опору ОСОБА_3, діючи умисно, вчиняючи насильство щодо працівника правоохоронного органу, почав викручувати пальці на руках та кусати за руки ОСОБА_7, в процесі чого вкусив останнього за зап'ястя та середній палець лівої руки.
Крім того, діючи умисно, застосовуючи насильство, спричиняючи побої та тілесні ушкодження, щодо службової особи, яка виконує громадський обов'язок, у зв'язку з їхньою службовою та громадською діяльністю, підсудний ОСОБА_3 вкусив за зап'ясті лівої руки ОСОБА_5, вирвавши при цьому шматок светра.
В продовження своїх злочинних дій підсудній ОСОБА_4 висловлюючись нецензурною лайкою, погрожуючи фізичною розправою усім присутнім, будучи агресивно настроєним і не реагуючи на зауваження ОСОБА_8, чинячи активні дії опір працівникам правоохоронного органу, а саме ОСОБА_8 з метою нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 та ОСОБА_5, які втихомирювали його брата, намагаючись підбігти до вказаних осіб став відштовхувати від себе ОСОБА_8, маючи намір завдати ногами тілесних ушкоджень особам, які були біля його брата. З метою запобігання та припинення вчинюваних злочинів ОСОБА_8 впіймав за руку ОСОБА_4 та намагався надіти йому на руки кайданки, однак останній діючи умисно, чинячи опір ОСОБА_8 продовжував опиратись, в процесі чого обоє впали на землю. Після цього ОСОБА_4, діючи умисно, маючи намір не дати можливості надягти на себе кайданки, почав драпати руки ОСОБА_8 та наніс удар головою в обличчя останньому, спричинивши тілесні ушкодження.
Не маючи змоги самостійно припинити протиправні дії братів ОСОБА_4 потерпілий ОСОБА_7 зателефонував у чергову частину Богородчанського РВ УМВС та викликав підмогу.
Обіцяючи заспокоїтись, підсудній ОСОБА_4 піднявся з землі, діючи умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень працівнику правоохоронного органу, вирвався від ОСОБА_8 , погрожуючи фізичною розправою, підбіг до ОСОБА_7 та наніс йому три удари в голову.
Через деякий час на місце події прибула слідчо-оперативна група Богородчанського РВ УМВС в складі: Себунчака Р.Д., Луніва М.О. та Максиміва Р.В., які застосовуючи спецзасоби наділи кайданки на руки ОСОБА_3 та ОСОБА_4, помістивши в службовий автомобіль і відвезли їх в Богородчанський РВ УМВС. В процесі затримання ОСОБА_3 разом із своїм братом -ОСОБА_4, діючи умисно продовжували чинити опір працівникам правоохоронного органу, вириватись, висловлюючи погрози фізичною розправою працівникам правоохоронного органу, які їх затримували.
Внаслідок злочинних дій ОСОБА_3 були спричинені ОСОБА_7 наступні тілесні ушкодження: садно тильної поверхні третього пальця лівої кисті, садно на зовнішній поверхні лівого зап'ястного суглобу, які відносяться до легких тілесних ушкоджені, що утворились від дії тупих твердих предметів.
В свою чергу ОСОБА_4, під час даної суперечки висловлюючись нецензурною лапкою, погрожуючи фізичною розправою усім присутнім, будучи агресивно настроєним, не реагуючи на зауваження ОСОБА_8, чинячи активні дії опір працівникам правоохоронного органу з метою нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 та ОСОБА_5, які втихомирювали його брата, намагаючись підбігти до них, став відштовхувати від себе ОСОБА_8 і при цьому намагаючись завдати тілесних ушкоджень ногами особам, які були біля його брата. З метою запобігання та припинення вчинених злочинів ОСОБА_8 впіймав ОСОБА_4 за руку та намагався надіти йому на руки кайданки, але останній почав опиратись, і в процесі цього впали разом на землю. В продовження цього, ОСОБА_4 почав драпати руки ОСОБА_8 та наніс йому удар головою в обличчя і в результаті чого було розсічено губу.
Через деякий час, обіцяючи заспокоїтись, ОСОБА_4 піднявся із землі, діючи умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень працівнику правоохоронного органу, який притримував його брата, чинячи опір, вирвався від ОСОБА_8 і, погрожуючи фізичною розправою, підбіг до ОСОБА_7 та наніс йому три удари рукою по голові.
Внаслідок злочинних дій підсудного ОСОБА_4, потерпілому ОСОБА_8 було спричинено тілесні ушкодження: крововилив слизової оболонки верхньої губи зліва, садна обох верхніх кінцівок, синець правої нижньої кінцівки, які утворились від дії тупих твердих предметів і відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Крім того, діями ОСОБА_4 було заподіяно потерпілому ОСОБА_7 тілесні ушкодження, у вигляді садна лобно-тімяної ділянки зліва, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
А в свою чергу ОСОБА_4 було спричинено синці голови, які утворилися від дії тупих твердих предметів і відносяться до легких тілесних ушкоджень, а ОСОБА_3 були спричинені легкі тілесні ушкодження у вигляді садна навколо обох зап'ястних суглобів, садно на передній поверхні у нижній третині лівої гомілки, синець у проекції правої лопатки, які утворилися від дії тупих твердих предметів і відносяться до легких тілесних ушкоджень.
В своїй апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції вважає вирок суду незаконним та таким, що не відповідає особам засуджених. Зокрема, судом не було враховано того, що суспільна небезпека злочинів, передбачених ст.ст. 342 ч.2, 345 ч.2, 350 КК України полягає в тому, що внаслідок дій засуджених порушується нормальна діяльність правоохоронного органу, створюються перешкоди для виконання його працівниками своїх службових обов’язків, підривається їх авторитет, заподіюється шкода здоров'ю, майновим та іншим законним інтересам працівників правоохоронних органів. Просить даний вирок скасувати у зв’язку з невідповідністю тяжкості злочину, особам засуджених внаслідок м'якості, постановити новий вирок, за яким призначити ОСОБА_3 та ОСОБА_4 більш суворе покарання без застосування ст. 69 КК України.
В судовому засіданні апеляційного суду, до початку слухання справи по суті, прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, подав доповнення до апеляції, в якій просить вирок скасувати не тільки із-за м'якості призначеного покарання засудженим, а із-за неправильного застосування кримінального закону, оскільки санкцією ст.342 ч.2 КК України передбачено покарання у вигляді штрафу в розмірі від 850 до 1700 гривень, і не може бути призначено покарання вище від встановленого законом.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав апеляцію з доповненнями, засуджених та в їх інтересах захисника ОСОБА_2., які вважали, що апеляція подана прокурором з доповненнями в частині неправильного застосування судом закону, щодо визначення покарання їм покарання за ст.342 ч.2 КК України вони підтримують, однак не погоджуються із апеляцією прокурора в частині скасування вироку із-за м'якості призначеного покарання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи викладені в апеляції та доповнення до неї, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Кваліфікація неправомірних дій в апеляції не оскаржується, а тому не перевіряється.
Що стосується призначеного покарання, то відповідно до вимог до ст.65 КК України, суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, за яких вчинений злочин, в тому числі і ті обставини, які пом’якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Ці вимоги закону, судом першої інстанції дотримані.
Призначаючи покарання ОСОБА_3 та ОСОБА_4, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винних, а саме те, що вони раніше не притягалися до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризуються позитивно, обоє мають по двоє неповнолітніх дітей, щиро розкаялися у вчиненому, повністю відшкодували заподіяні матеріальні та моральні збитки потерпілим, думку потерпілих, які просили суд суворо їх не карати.
Колегія суддів вважає, що призначене покарання засудженим є справедливе, і таке, що не підлягає зміні, як про це ставиться в апеляції прокурора.
За наявності наведених обставин, що пом'якшують покарання, суд обґрунтовано прийшов до висновку про можливість виправлення засуджених без реального відбування покарання і прийняв рішення про призначення їм покарання у виді штрафу.
Разом із тим, суд першої інстанції неправильно застосував закон, приймаючи рішення про призначення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 покарання за ст.342 ч.2 КК України.
Так, санкцією ст.342 ч.2 КК України передбачено альтернативне покарання у виді штрафу в розмірі від 850 грн. до 1700 грн..
Суд, в супереч цих вимог, призначив покарання засудженим за цим законом у виді 2000 грн. штрафу, чим вийшов за межі вимог цього закону, допустивши неправильне застосування кримінального закону, а тому в цій частині, апеляція прокурора підлягає задоволенню.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню частково.
Керуючись ст.ст.365, 366, 367 КПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а:
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції з доповненнями, задовольнити частково.
Вирок Надвірнянського районного суду від 31 березня 2011 року відносно засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 змінити.
Зменшити суму штрафу за ст.342 ч.2 КК України до 1700 гривень кожному.
На підставі ст.70 ч.1 КК України залишити їм покарання визначене судом першої інстанції.
В решті вирок залишити без зміни.
Судді: Є.В. Хруняк
Р.Й. Флісак
С.С. Попович
Згідно з оригіналом
Суддя Є.В.Хруняк