Справа №2а-160 -1/07
Постанова
Іменем України
30.05.2007року. Святошинський районний суд м. Киева у складі:
головуючої - судді Наборозняка M.I.
при секретарі Грень О.О., Савченко Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1
ОСОБА_1 до Київського міського військового комісаріату (надалі - КМВК),
Головного управління Пенсійного Фонду України у м.Києві про визнання дій КМВК щодо відмови провести перерахунок пенсії неправомірними, зобов*язання провести перерахунок раніше пенсії, стягнення судових витрат,
встановив:
Позивач звернувся з адміністративним позовом до Київського міського військового комісаріату (надалі - КМВК) про визнання дій КМВК щодо відмови провести перерахунок пенсії неправомірними, зобов*язання провести перерахунок раніше пенсії неправомірними, зобов*язання провести перерахунок раніше пенсії. В позові зазначив, що він проходив службу на посаді начальника 5-го управління штабу військової частини А0515. Звільнений в запас 29.11.2003 року.
Відповідно до Указу Президента України № 173 від 23 лютого 2002 року "Про посилення соціального захисту військовослужбовців та осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ" військовослужбовцям (крім військовослужбовців Служби безпеки України,, Управління державної охорони України) з 1.01.2003 року - встановлена щомісячна надбавка в розмірі до грошового утримання.
Вважає , що відповідач КМВК повинен перерахувати призначену йому пенсію із врахуванням вказаної надбавки.
В судовому засіданні позивач та його предстставник підтримали позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві. Позивач також пояснив, що при проходження служби в період після набрання чинності вказаного Указу Президента України та до часу звільнення (29.11.2003 року) надбавку, за яку просить перерахувати йому пенсію, він не отримував. Вимог щодо нарахування надбавки (як виду грошового забезпечення) до військової частини А0515 раніше не заявляв і не заявляє при рогляді справи
В ході розгляду справи до участі у ній в якості співвідповідча було притягнуто Головне управління Пенсійного Фонду України у м.Києві, враховуючи, що згідно з чинним законодавством на органи Пенсійного фонду України з 1.01.2007 року покладено вирішення питань щодо нарахування пенсій військовослужбовцям.
Відповідачі у судове засідання своїх представників не направили, про дату і час слухання справи повідомлені належним чином, тому суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представників відповідачів, враховуючи достатнім матеріалів, які характеризують відносини сторін, проти чого не заперечує позивач.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов не підлягає задоволенню за таких обставин.
Згідно з наданим позивачем листом відповідача КМВК №135809/4012 від 10.11.2006 року, правомірність якого фактично оспорює позивач, в розрахунок його пенсії включена 100% надбавка, яка введена Указом Президента України від 4.10.1996 року №925/96 і яка фактично виплачується військовослужбовцям військової частини А0515 та підпорядкованих військових частин. У листі відповідача вказано, що на виконання вимог ст. 21 Закону України «Про розвідувальні органи України» з метою уніфікації заходів соціального захисту співробітників розвідувальних органів, незалежно від їх відомчої залежності, Указом Президента України від 2.10.2003 року
№1138цт/2003 визначений порядок виплати грошового забезпечення для військовослужбовців військової частини А0515 за нормами грошового забезпечення для військовослужбовців Головного управління розвідки Служби безпеки України.
Тобто, військовослужбовці військової частини А0515 ( в тому числі, позивач ОСОБА_1) отримували додаткові види грошового забезпечення, які не передбачені іншим категорія військовослужбовців Збройних Сил України і відповідно, з цих видів грошового забезпечення їм обчислена пенсія. За таких підстав зазначено у відповідді відповідача позивач не має права на перерахунок пенсії.
Зі змісту листа відповідача та зазначеного в ньому законодавства суд приходить до висновку, що грошове забезпечення позивача, враховуючи специфіку його служби, під час її проходження з 1996 року отримував 100% надбавку, яка і була врахована при обчисленні йому пенсії. Указом Президента України від 23.02.2002 року нарахування такої надбавки було передбачено всім іншим (тобто не тільки тим, що проходять службу у військовій частині А0515 та підпорядкованих їй частинах) категоріям військовослужбовців Збройних Сил України (крім військовослужбовців строкової служби).
Указ Президента України № 173 від 23 лютого 2002 року "Про посилення соціального захисту військовослужбовців та осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ" про запровадження щомісячних надбавок, які відносяться до додаткових видів грошового забезпечення приймається в розрахунок при нарахуванні пенсії лише тим особам, які отримували надбавку під час проходження служби.
Право на отримання пенсії колишнім військовослужбовцям, які до звільнення з
військової служби не отримували надбавок, запроваджених зазначеним Указом
Президента України, не передбачено діючим пенсійним законодавством щодо
військовослужбовців.
Судом встановлено, що позивач звільнений з військової служби 29.11.2003 року, надбавку, за якою просить перерахувати призначену йому пенсію, під час проходження служби не отримував, натомість отримував таку ж 100% надбавку, передбачену іншим Указом Президента України, про який вказує у оспорюваному листі відповідач. Отримання надбавки, вказаної у листі відповідача (а.с. 23) враховано при обчисленні пенсії ще при його звільненні з 30.11.2003 року - на аркуші справнії наявна надана позивачем роздруківка із його пенсійної справи, в якій зазначено, що він отримував надабавку в розмірі 100% грошового забезпечення і з 30..11.2003 року йому призначена пенсія із врахуванням вказаної надбавки.
При таких обставинах, беручи до уваги встановлені судом правовідносини, оцінюючи надані позивачем докази, суд вважає, що позовні вимоги позивача не є обгрунтованими, а тому вони задоволенню не підлягають. Суд враховує лише межі заявлених позивачем вимог та розглядає позов лише в цих межах.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 158-163 КАС України, суд, -
вирішив: Позов залишити без задоволення. Заява про апеляйційне оскарження постанови суду може бути подана протягом 10 днів з наступного дня після її оголошення, апеляційна скарга до Апеляційного суду м.Києва через районний суд - протягом 20 днів з дня подання заяви.