Справа №  2-518/11

                                                                 Р І Ш Е Н Н Я

                                                     І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

22 квітня 2011 року                                                                                        місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Костромітіної О.О.,

при секретарях Степовій Ю.І., Пейковій О.С.

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі Донецької області цивільну  справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житло –Гарант»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті за житлово-комунальні послуги з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, стягнення судових витрат та витрат на правову допомогу,  -

В С Т А Н О В И В:

06 грудня 2011 року представник позивача ТОВ «Житло –Гарант»звернувся  до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_1  про стягнення заборгованості по оплаті за житлово-комунальні послуги, з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, стягнення судових витрат та витрат на правову допомогу.

За заявою представника позивача, ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області позовні вимоги ТОВ «Житло –Гарант»в частині стягнення з  ОСОБА_2 заборгованості по оплаті за житлово-комунальні послуги з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, стягнення судових витрат та витрат на правову допомогу, залишені без розгляду.

В остаточній редакції позовних вимог представник позивача –ОСОБА_3, діючий на підставі довіреності просив суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за користування житлово - комунальними послугами (утримання домоволодіння) в розмірі 717,49 гривень, з урахуванням індексу інфляції 2,4% від суми заборгованості в розмірі 17,21 гривень, з урахуванням 3% річних в розмірі 21,52 гривень нарахованих на суму заборгованості загалом 756,22 гривень, 15 гривень за інформаційно –технічне забезпечення, сплачені при поданні заяви про видачу судового наказу. 30 гривень за інформаційно – технічне забезпечення судового процесу, 40 гривень за оплату юридичних послуг  по складанню та подання в суд позовної заяви та 50,00 гривень за оплату юридичних послуг за представництво в суді. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач, є квартиронаймачем, зареєстрований та проживає у АДРЕСА_1 За період з 01.01.2006 року по 01.12.2010 року, плату за житлово-комунальні послуги не вносить, в наслідок чого, у останнього утворилась заборгованість в розмірі 717,49 гривень.. Відповідач щомісячно повідомляється про наявність заборгованості та необхідності її погашення, але до теперішнього часу оплата не проведена, у зв’язку  з чим вони вимушені звертатись до суду. Крім того зазначив, що ТОВ «Житло –Грант»вже зверталось до суд про видачу судового наказу про  стягнення з відповідача заборгованості, при подачі якої було сплачено 15,00 гривень за інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи. 02.11.2009 року  ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя донецької області судовий наказ про стягнення заборгованості з ОСОБА_2, ОСОБА_1 було скасовано. У зв’язку з чим просить суд стягнути з відповідача витрати на ІТЗ судового розгляду, що були сплачені при подачі заяви про видачу судового наказу у розмірі  15,00 гривень, судові витрати та витрати на правову допомогу.    

Представник позивача - ОСОБА_3, діючий за довіреністю, у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві. Зазначив, що  ТОВ «Житло –Гарант»є обслуговуючою організацією  житлових будинків та прибудинкової території. Відповідач ОСОБА_1 в порушення діючого законодавства не провадив оплату за комунальні послуги, які йому були надані у повному обсязі. Просив позов задовольнити.

Відповідач у відкритому судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі. Суду пояснив, що не оплачував комунальні послуги в період з грудня 2005 року по жовтень 2007 року, оскільки ТОВ «Житло –Гарант»надавало комунальні послуги неналежним чином, а саме у будинку протікав дах, в результаті чого іноді замикало проводку, представники ЖЕКу неодноразово обіцяли полагодити неполадки, однак так і не зробили ремонту у будинку, при цьому   зазначив, що він не звертався у з даного приводу та не просив зробити йому перерахунок заборгованості, а також те, що його ніхто не звільняв від оплати тарифів за послуги ЖЕКу.

Заслухавши думку сторін, дослідивши письмові  матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. ст. 67, 68 ЖК України, ст. 17 Правил користування приміщеннями жилих будинків та прибудинковими територіями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року № 572, власники та наймачі квартир зобов’язані своєчасно вносити плату за обслуговування та ремонт будинку, а також плату за комунальні послуги, у тому числі й за послуги по опаленню та гарячому водопостачанню.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства, якими є не тільки законні, а й підзаконні нормативно-правові акти. Відсутності таких умов та вимог, зобов’язання виконується відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з особового рахунку НОМЕР_1  по квартирі АДРЕСА_1, у даній квартирі зареєстровані: квартиронаймач –ОСОБА_2, її чоловік –ОСОБА_1.(а.с.9)

Згідно виписки з особового рахунку, за період з 01 січня 2006 року по 01 грудня 2010 року у відповідача склалась заборгованість перед ТОВ «Житло-Гарант»у сумі 717 гривень 49 копійки.(а.с.10-11)

Відповідно до ст.. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на суму заборгованості, періоди її утворення на час прострочення, сума інфляції складає 17,21 грн., а 3% річних, нарахованих на суму заборгованості, складають 21,52 грн.

Таким чином, судом встановлений факт зобов’язання відповідачів по оплаті заборгованості за житлово-комунальні послуги у сумі 717 грн. 49 коп., а тому вважає за необхідне стягнути з них на користь позивача заборгованість за весь період утворення з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних, нарахованих на суму заборгованості, у загальному розмірі 756 гривен 22 копійки, як доведеній в ході судового розгляду.

Рішенням  Маріупольської міської ради від 15 грудня 2009 року № 5/38-6103, позивач на 2010 рік звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду з позовами про стягнення заборгованості по сплаті комунальних послуг.

Відповідно до ч.3 ст. 88 ЦПК України суд стягує з відповідачів на користь позивача судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в Орджонікідзевському районному суді міста Маріуполя у розмірі 30 гривень та витрати на правову допомогу у сумі 40 гривень, а також на користь держави суму судового збору в розмірі 51 грн., оскільки позивач звільнений від сплати судового збору при подачі позову.

Разом з тим, в частині стягнення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, сплаченого при поданні заяви про видачу судового наказу, у сумі 15 гривень, вимоги задоволенню не підлягають, оскільки  згідно до ч.2 ст. 99 ЦПК України у разі  скасування судового наказу внесена сума судового збору  та  витрат  на  інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи стягувачу не повертається.  

Також суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення витрат з оплати представницьких послуг у суді в сумі 50 гривень, тому як вказана сума не є судовим витратами з оплати правової допомоги.

На підставі ст. 264, 267, 526, 625 ЦК України, ст. ст. 67, 68 ЖК України, ст. 17 Правил користування приміщеннями жилих будинків та при будинковими територіями, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року № 572, керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 213-215, 224-226 ЦПК України, суд -  

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Житло –Гарант»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті за житлово-комунальні послуги -  задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, 1940 року народження, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житло-Гарант»на рахунок 26006202442000 в ПАТ “Донгорбанк” м. Донецька, МФО 334970, код ЄДРПОУ 31891574 заборгованість за користування житлово-комунальними послугами у сумі 717 (сімсот сімнадцять) гривень 49 копійок, суму інфляції у розмірі 17,21 грн.,  3% річних, нарахованих на суму заборгованості, у сумі 21,52 грн., а всього 756 (сімсот п’ятдесят шість) гривень 22 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житло-Гарант»на рахунок 26006202442000 в ПАТ “Донгорбанк” м. Донецька, МФО 334970, код ЄДРПОУ 31891574витрати на правову допомогу у сумі 40 гривень та витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 гривень, а всього 70 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір  у сумі 51 гривня.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області у місті Маріуполі через Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя ________________