Справа №  1-44/11  

ВИРОК

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

24 травня 2011 року   Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі :

головуючого судді                    Полубан М.П.

при секретарі                             Філіповій В.С.

з участю прокурора                   Каракая В.В.

представника Центру соціальної служби у справах дітей та молоді Осняч А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петропавлівка Дніпропетровської області кримінальну справу про обвинувачення :

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка народилась в смт. Петропавлівка Петропавлівського району Дніпропетровської області , проживає: АДРЕСА_1, українка, громадянка України, освіта – середня, не працює, не заміжня ( на утриманні має малолітню дитину ) ,  раніше не судима,

у скоєні злочину , передбаченого ст. 166 КК України,

                    В С Т А Н О В И В :

          02.05.2000 року ОСОБА_2. народила ОСОБА_3, яка з дня народження набула, згідно ст.ст. 23, 49, 53 Конституції України від 28.06.1996 року (зі всіма змінами та доповненнями) – право вільного і всебічного розвитку своєї особистості; право на охорону здоров’я; право на освіту, а також згідно ст.ст. 152, 174 СК від 10.01.2002 року (зі всіма змінами та доповненнями) – право на належне батьківське виховання; право власності дитини на майно для забезпечення розвитку, навчання та виховання дитини (одяг, інші речі особистого вжитку, іграшки, книги музичне обладнання, спортивне обладнання тощо).

          ОСОБА_2, будучи матір’ю неповнолітньої ОСОБА_3,  з самого періоду їх народження, діючи умисно, недбало відносячись до можливих тяжких наслідків, в порушення вимог :

          - ст. 51 Конституції України від 28.06.1996 року (зі всіма змінами та доповненнями)  - батьки зобов’язані утримувати своїх дітей до їх повноліття;

          -статті 150 СК України від 10.01.2002 року (зі всіма змінами та доповненнями) – батьки зобов’язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім’ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, батьки зобов’язані піклуватись про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, батьки зобов’язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готування її до самостійного життя, а також зобов’язані поважати дитину;

          -статті 59 Основ законодавства про охорону здоров’я від 19.11.1992 року (зі всіма змінами та доповненнями)  - батьки зобов’язані піклуватись про здоров’я своїх дітей, їх фізичний та духовний розвиток, ведення ними здорового способу життя. У разі порушення цього обов’язку, якщо воно завдає істотної шкоди здоров’ю дитини, винні у встановленому порядку можуть бути позбавленні батьківських прав;

-статті 59 Закону України «Про освіту» від 23.05.1991 року (зі всіма змінами та доповненнями) – батьки та особи, які їх замінюють зобов’язані постійно дбати про фізичне здоров’я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей; поважати гідність дитини, виховувати працелюбність, почуття доброти, милосердя, шанобливе ставлення до державної і рідної мови, сім’ї, старших за віком, до народних традицій та звичаїв; сприяти здобуттю дітьми освіти у навчальних закладах або забезпечувати повноцінну домашню освіту відповідно до вимог її змісту, рівня та обсягу;

-статті 6 ЗУ «Про загальну середню освіту» від 13.05.1999 року (зі всіма змінами та доповненнями) – відповідальність за здобуття повної загальної середньої освіти дітьми покладається на їх батьків;

-статті 29 ЗУ «Про загальну середню освіту» від 13.05.1999 року (зі всіма змінами та доповненнями) – батьки зобов’язані забезпечувати умови для здобуття дитиною повної загальної середньої освіти за будь-якою формою навчання;

злісно не виконувала батьківські обов’язки по догляду за своєю дитиною, що виразилось, в залишенні дитини без нагляду, у відсутності належної уваги фізичному, духовному та моральному її розвитку, не вжитті заходів до здобуття своєю неповнолітньою донькою ОСОБА_3 повної загальної середньої освіти, так як фактично остання в період 2009-2010 навчальних років систематично не відвідувала заняття у школі, займалася бродяжництвом, в результаті чого порушено конституційне право неповнолітньої ОСОБА_3 на здобуття освіти.

Окрім того, у період з 2009 року – 2010 року (більш точний час слідство не встановлено) ОСОБА_2, ведучи аморальний спосіб життя, зловживаючи алкогольними напоями, не здійснюючи належного контролю за поведінкою дітей, не приділяючи уваги належному вихованню своїх дітей у дусі законослухняності , діючи умисно, недбало відносячись до можливих тяжких наслідків, злісно не виконувала батьківські обов’язки по догляду за своєю дитиною, в результаті чого неповнолітня дитина ОСОБА_3, вчинила злочин, передбачений ст. 185 КК України, а саме 04.08.2010 року та 01.09.2010 року викрала документи та інше майно у громадян ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Крім того , внаслідок злочинних дій ОСОБА_2 та умисного невиконання встановлених законом обов’язків по догляду за дитиною, що виразилося в аморальному образі житті ОСОБА_2, в залишенні дітей без нагляду, належного догляду, піклування за їх здоров’ям , вихованням та фізичним, духовним  та моральним розвитком їх, здобуттям повної загальної середньої освіти, були спричинені тяжкі наслідки, які виразились в порушенні конституційних прав неповнолітньої ОСОБА_3 на здобуття освіти, вчиненні неповнолітніми.

          Допитана по суті пред'явленого обвинувачення за ст. 166 КК України ОСОБА_2.  вину свою у вчиненому злочині  визнала повністю та дала пояснення щодо обставин справи. Пояснила, що вона дійсно має неповнолітню доньку ОСОБА_3, 2000 р.н., та ще двоє дітей: сина ОСОБА_6, 1993 р.н. та ОСОБА_7, 2005 р.н. Середня донька ОСОБА_3 в даний час навчається в 5 класі Петропавлівської загальноосвітньої школи, проживала спочатку з нею по вул. Крупської, потім сама почала без дозволу жити з рідною сестрою ОСОБА_8, яка проживала по вул. Брагина. Раніше донька ОСОБА_3 проживала у матері , тобто у своє бабусі і  яка займалася  її вихованням. ОСОБА_9 часто, систематично прогулювала уроки , вчиняла конфлікти та бійки з однолітками. В зв’язку з незадовільною поведінкою ОСОБА_9 її  неодноразово  викликали до школи, але вона не з’являлась і лише декілька разів була там. ОСОБА_9 також схильна  до бродяжництва . Вчинила крадіжку чужого майна.  По даному факту було відмовлено в порушені кримінальної справи. Свою негідну поведінку , як мати пояснює тяжким збігом її особистих сімейних обставин. У неї не склалося особисте життя. Вона не може працевлаштуватися і ці обставини потягли тяжкі наслідки. На даний час вона проживає з дітьми , займається їхнім виховання , має намір працевлаштуватися на сезонну роботу .У скоєному щиро розкаюється , просить суд не позбавляти волі.  

           Допитана як свідок  ОСОБА_3 ( донька підсудної) пояснила , що вона не проживає з матір’ю , так як остання спів мешкає з чоловіком , який зловживає спиртними напоями , вчиняє сварки та бійки в сім’ї. По цим причинам вона проживає з бабусею та дідусем. Вона скоїла крадіжку документів та майна з салону автомобіля невідомого їй чоловіка . Свою незадовільну поведінку вона переглянула і обіцяє добре навчатися та не вчиняти ніяких протиправних дій. На даний час вона проживає з матір’ю і в них наладилися добрі взаємостосунки.

          Вислухавши підсудну, свідка ,   вивчивши матеріали справи суд вважає, що вина підсудної ОСОБА_2    є доказаною. Суд дійшов до даного висновку без дослідження всього обсягу доказів , які підлягають дослідженню в разі невизнання вини підсудним чи по іншим суттєвим підставам , так як учасники судового процесу дійшов висновку про недоцільність даного дослідження , а встановленні фактичні обставини справи ніхто не оспорює . В зв’язку з цим , суд попередньо роз’яснив підсудній вимоги ст. 299 КПК України. При цьому суд з’ясував , що підсудна вірно розуміє зміст цих вимог . Разом з тим за клопотанням прокурора, суд частково дослідив слідуючи докази :

-           лист № 305 від 21.10.2010 року з Петропавлівської загальноосвітньої школи № 1 до Петропавлівського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській обл. щодо вжиття заходів по вилученню із родини та направлення на обстеження до обласної дитячої психіатричної лікарні учениці 5-6 класу ОСОБА_3 (а.с. 10);

-          лист № 306 від 21.10.2010 року з Петропавлівської загальноосвітньої школи № 1 до служби у справах дітей Петропавлівської РДА щодо вжиття заходів по вилученню із родини та направлення на обстеження до обласної дитячої психіатричної лікарні учениці 5-6 класу ОСОБА_3 (а.с. 11);

-          лист № 307 від 21.10.2010 року з Петропавлівської загальноосвітньої школи № 1 до служби у справах дітей Петропавлівської РДА щодо вжиття заходів по вилученню із рожини та направлення на обстеження до обласної дитячої психіатричної лікарні учениці 5-6 класу ОСОБА_3 (а.с. 12);

-          витяг з протоколу № 1 засідання ради профілактики правопорушень по Петропавлівській ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 від 16.10.2009 року (а.с. 18);

-          витяг з протоколу № 2  засідання педагогічної ради Петропавлівській ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 від 15.12.2009 року (а.с. 19);

-          витяг з протоколу № 3  засідання педагогічної ради Петропавлівській ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 від 16.02.2010 року (а.с. 20);

-          витяг з протоколу № 6  засідання педагогічної ради Петропавлівській ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 від 22.03.2010 року (а.с. 21);

-          витяг з протоколу № 2  засідання педагогічної ради Петропавлівській ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 від 26.03.2010 року (а.с. 22);

-          витяг з протоколу № 4  засідання педагогічної ради Петропавлівській ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 від 16.04.2010 року (а.с. 23);

-          постанову про відмову у порушенні кримінальної справи від 13.08.2010 року (а.с. 24-25);

-          постанову про відмову у порушенні кримінальної справи від 10.09.2010 року (а.с. 28).

          Юридична оцінка діям підсудної органом досудового слідства дана вірно як злісне невиконання батьками встановлених законом обов’язків по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки і її дії кваліфікується за ст. 166 КК України.         

          Визначаючи вид та міру покарання, суд бере до уваги те, що підсудна  вчинила  злочин середньої тяжкості.

          Підсудна  раніше не судима, за місцем проживання характеризується посередньо , на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

          Обставиною , що пом’якшує покарання є щире каяття підсудної , сприяння розкриттю злочину та наявність на утриманні малолітньої дитини .

          Обставин , що обтяжують  покарання суд у справі не вбачає .

         Враховуючи всі зазначені обставини , особу підсудної , суд вважає , що підсудна повинна понести покарання у виді позбавлення волі   , в межах санкції інкримінованого злочину . Підстав для застосування норм ст. 69 , 69-1  КК України суд не вбачає . Також суд не знаходить належних підстав для застосування до підсудної іншого виду покарання, яке зазначено у санкції інкримінованого злочину – обмеження волі , так як відповідно до ч. 3 ст. 61 КК України обмеження волі не застосовується до жінок , які мають дітей віком до 14 років.  . Покарання  у виді позбавлення  волі буде відповідати тяжкості вчиненого злочину , обставинам справи та особі підсудної .

Разом з тим, враховуючи вище зазначені обставини , особу винної , суд дійшов висновку про можливість перевиховання та виправлення засудженої без реального позбавлення   волі, тобто надати їй іспитовий строк та покласти зобов’язання у відповідності до ст. 76 КК України.

        Цивільні позови по справі не заявлено , судові витрати відсутні. Речові докази не вилучалися  .

         Міру запобіжного заходу – підписку про невиїзд слід скасувати .

На підставі викладеного , керуючись ст. ст. 323 , 324 КПК України , суд –

З А С У Д И В :

           ОСОБА_2  визнати винною у вчиненні злочину , передбаченого ст. 166 України та призначити їй покарання у виді двох років позбавлення  волі  

         На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2  звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки .

          На підставі ст. 76 КК України покласти на засуджену  такі зобов’язання  - повідомляти орган кримінально-виконавчої інспекції  про зміну місця проживання та роботи, а також періодично з'являтись на реєстрацію до даного органу.

          Міру запобіжного заходу – підписку про невиїзд скасувати .

          Вирок суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 15 діб з моменту його проголошення .

Суддя    М. П. Полубан