РОЗДІЛЬНЯНСЬКИЙ  РАЙОННИЙ    СУД Одеської області

справа № 2-а-36/2007 рік ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2007 року        Роздільнянський районний суд Одеської області у складі: головуючого судді -Герасимюк В.М., при секретарі - Кирилової І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Роздільна, Одеської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1до військової частини А1357 по перерахуванню грошового забезпечення з урахуванням розміру надбавки за безперервну службу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до військової частини А1357 по перерахуванню грошового забезпечення з урахуванням розміру надбавки за безперервну службу. В судовому засіданні позивач пояснив, що він проходить військову службу й перебуває на грошовому забезпеченні у військовій частині А1357 та станом на 1 травня 2003 року його безперервна військова служба у Збройних Силах складала більше 15 календарних років.

Під час проходження військової служби в період з 01.05.03 по 01.01.06, відповідач не в повному обсязі провів з позивачем розрахунок грошового забезпечення, а саме не в повному обсязі виплатив грошову допомогу на оздоровлення за 2003 та 2004 роки і щомісячну надбавку за безперервну військову службу у Збройних Силах України, право на отримання якої у розмірі 50 відсотків від грошового забезпечення позивач мав на підставі пункту 1 Указу Президента України від 05.05.03 № 389 "Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу".

Представник відповідача надав клопотання про розгляд справи за його відсутності. Заперечень проти позовних вимог немає.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

Станом на 1 травня 2003 року безперервна військова служба позивача у Збройних Силах складала більше 15 календарних років.

Під час проходження військової служби в період з 01.05.03 по 01.01.06, відповідач не в повному обсязі провів з позивачем розрахунок грошового забезпечення, а саме не в повному обсязі виплатив грошову допомогу на оздоровлення за 2003, 2004, та 2005 роки і щомісячну надбавку за безперервну військову службу у Збройних Силах України, право на отримання якої у розмірі 50 відсотків від грошового забезпечення він мав на підставі пункту 1 Указу Президента України від 05.05.03 № 389 "Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу".

2

Свою відмову у виплаті вказаної надбавки за ці періоди в розмірах, встановлених Указом, відповідач пояснював тим, що під час здійснення розрахунку виплати позивачеві грошового забезпечення, керувався телеграмами Міністра оборони України від 26.05.03 №146/2095, від 16.01.04 №146/1/11/26, від 05.01.05 № 146/1/11/1 та №220/2098 2004 року, відповідно до яких виплату надбавки за безперервну військову службу йому здійснено в наступних розмірах: в травні 2003р. не виплачувалася; з 01.06.03р. по 01.10.04р. - 10 відсотків (за винятком грудень 2003р., січень 2004р. - 50%), з 01.10.04р. по 01.02.05р. - 40 відсотків, з 01.02.05р. по 01.04.05р. -10 відсотків.

Право на грошове забезпечення за рахунок держави позивач має на підставі ч. 2 ст. 9 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.91 № 2011 - XII (далі Закон № 2011 - XII). Грошове забезпечення, відповідно до ч. З ст. 9 Закону № 2011 - XII, визначається залежно від посади, військового звання, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання, тривалості і умов військової служби.

На підставі зазначеного Указу, Міністру оборони України надається право визначати порядок і умови виплати щомісячної надбавки військовослужбовцям.

Порядок і умови виплати даної надбавки визначаються п. 4 Інструкції про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 26.05.2003 року № 149 (далі Інструкція).

Згідно п. 4 Інструкції надбавка не виплачується у випадках попередження про неповну службову відповідність, посадового пониження, пониження у військовому званні на один ступінь, позбавлення сержантського (старшинського) звання, військового звання старший солдат (старший матрос), у випадках арешту в дисциплінарному порядку з утриманням на гауптвахті, у випадках оголошення вироку суду, що вступив в законну силу, у разі винесення судом постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за здійснення корупційних дій і у випадках накладення дисциплінарних стягнень, таких як звільнення з військової служби у зв'язку з невиконанням умов контракту або по службовій невідповідності, позбавлення військового звання прапорщика (старшого прапорщика) із звільненням з військової служби в запас, позбавлення військового звання.

Таким чином, тільки у випадках вищеназваних порушень військової дисципліни, встановлених порядку і правил проходження військової служби -надбавка не виплачується взагалі. Будь - яких інших обмежень по виплаті надбавки, Інструкцією не передбачено.

Однак, не маючи будь-яких порушень, викладених в п. 4 Інструкції, позивачеві необґрунтовано виплачувалося грошове забезпечення в розмірах менших, ніж передбачено законодавством.

Суд вважає, що в результаті таких дій, відповідачем суттєво звужено право позивача на отримання грошового забезпечення у повному розмірі, що підтверджується довідкою військової частини А1357 від 20.10.2006 року.

Відповідно із статтею 8 Конституції України, під час виплати ОСОБА_1грошового забезпечення відповідач, в даному випадку, зобов'язаний був керуватись пунктом 1 Указу та пунктом 1.2. Інструкції, а не суперечними їх вимогам розпорядженнями Міністра оборони України, доведеними вищеназваними телеграмами до підлеглих військових частин, які відповідно до Указу Президента України від 03.10.92 №493 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" є не чинними. Крім того, зі змісту пункту 1 Указу, вбачається, що Міністр оборони України має право визначати тільки порядок та умови виплати зазначеної надбавки, а не її розмір.

Грошову допомогу на оздоровлення за 2003, 2004 та 2005 роки, яка відповідно до наказу Міністра оборони України від 05.03.01р. №75 виплачується в розмірі місячного

грошового забезпечення (до складу якого входять усі види грошового забезпечення, що виплачуються щомісячно, зокрема і надбавка за безперервну військову службу), відповідач також, неправомірно зменшуючи розмір надбавки за безперервну військову службу, виплачував ОСОБА_1не в повному обсязі. Таким чином, неправомірне зменшення відповідачем розміру надбавки за безперервну військову службу у складі його грошового забезпечення призвело до недоплати йому відповідачем грошового забезпечення.

Суд, оцінюючи надані сторонами докази, вважає вимоги позивача обгрунтованими.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 159, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1до військової частини А1357 по перерахуванню грошового забезпечення з урахуванням розміру надбавки за безперервну службу, задовольнити.

Зобов'язати військову частину А1357 провести перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1з урахуванням розміру надбавки за безперервну службу з 01.05.2003р. по 01.04.2005р. (за винятком грудень 2003р., січень 2004р.) - 50% грошового забезпечення, а також грошової допомоги на оздоровлення за 2003, 2004, 2005 роки з урахуванням розміру надбавки за безперервну службу 50% грошового забезпечення, та виплатити суму різниці між перерахованим та раніше виплаченим грошовим забезпеченням.

Постанова може бути оскаржена в Апеляційному суду Одеської області через Роздільнянський районний суд Одеської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.

Суддя: