Справа № 22ц-1095/2007 р. Головуючий у 1-й інстанції: Тарасенко О.В.
Категорія - 16 (І) Доповідач: Неклеса В.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2007 року квітня 25 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді: Неклеси В.І.
суддів: Ляховської І.Є., Соколан Н.О. при секретарі: Бондаренко І.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кривому Розі апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 02 червня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 до Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком" та Жовтоводського центру електрозв'язку № 6 Дніпропетровської дирекції „Укртелеком" про спонукання до виконання договору про надання послуг електрозв'язку, поновлення порушеного права на гарантії для суддів та стягнення моральної шкоди.
Особи, які беруть участь у розгляді справи:
представник відповідача ВАТ „Укртелеком" - ОСОБА_5.
ВСТАНОВИЛА:
В липні 2003 РокУ ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 звернулися до ВАТ „Укртелеком", до Жовтоводського центру електрозв'язку № 6 Дніпропетровської дирекції ВАТ „Укртелеком" про покладення на відповідачів обов'язків про надання послуг електрозв'язку за договором № 11327 від 04 травня 1998 року з їх оплатою в розмірі 50% встановленої абонентної плати на місяць, про стягнення моральної шкоди на користь кожного позивача в розмірі 1000 грн. та про стягнення судових витрат. Позивачі просили задовольнити позовні вимоги на підставі ст.ст. 18,23,24 ЗУ „Про захист прав споживачів" та ст.440-1 ЦК України (редакція 1963 року).
Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 07 жовтня 2003 року позовні вимоги були задоволені.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від Зі березня 2004 року рішення районного суду було скасовано і справа була направлена на новий розгляд у той же суд.
В квітні 2006 позивачі уточнили позовні вимоги і просили зобов'язати відповідача виконувати умови договору № 11327 від 04 травня 1998 року та зареєструвати з 03 грудня 2002 року за телефоном 3-49-91 пільгу судді ОСОБА_2 у вигляді 50% знижки по оплаті послуг електрозв'язку та стягнути з відповідача на користь кожного позивача у відшкодування моральної шкоди по 1000 грн. та судові витрати по справі.
В травні 200б року позивачі доповнили позовні вимоги і просили зобов'язати відповідача зробити перерахунок з 03 грудня 2002 року по оплаті послуг електрозв'язку з урахуванням пільги в розмірі 50%.
Позовні вимоги з доповненнями позивачі просили задовольнити на підставі п.9 ст.44 ЗУ „Про статус суддів", ст.ст.22,24, ЗУ „Про захист прав споживачів".
Ухвалою суду від 29 травня 200б року прийнята відмова позивачів від позовних вимог про стягнення з відповідача Жовтоводського центру електрозв'язку №6 Дніпропетровської дирекції ВАТ „Укртелеком" на їх користь моральної шкоди у розмірі по 1000 грн.
Рішенням суду в задоволенні позовних вимог відмовлено і стягнуто з ОСОБА_1, з ОСОБА_3 по і грн. 90 коп., з ОСОБА_2 03 грн. 75 коп. за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В апеляційній скарзі позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять скасувати рішення суду та постановити нове рішення про задоволення їх позовних вимог, так як суд не оцінив висновки судово-почеркознавчої експертизи та свідчення свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і не вірно дав оцінку встановленим обставинам відповідно до вимог ЗУ „Про зв'язок", ЗУ „Про статус суддів" та рішень Конституційного Суду України з питань надання пільг за користування житлом, паливом, телефоном та оплати комунальних послуг.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог, доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд вірно встановив обставини по справі, дав їм належну оцінку і обґрунтовано, відповідно до норм процесуального і матеріального закону, відмовив в задоволенні позовних вимог.
Доводи в апеляційній скарзі про те, що суд не вірно дав оцінку свідченням свідка ОСОБА_6 та їх поясненням як свідків і не обґрунтовано дійшов висновку, про те що відповідач не порушив вимог ст.63 Правил користування місцевим телефонним зв'язком, спростовуються протоколом судового засідання (т.1 а.с. 67-69) та встановленими обставинами.
Доводи позивачів в тій частині, що суд не дослідив зразки підписів та вільні зразки підписів ОСОБА_1 спростовуються протоколом судового засідання (т.2 а.с. 132), в якому зазначено, що суд досліджував судово-почеркознавчу експертизу від 01 листопада 2005 року №1209.
Доводи в апеляційній скарзі, що суд не вірно дійшов висновку про наявність договірних відносин тільки між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем є не обґрунтованими, оскільки такий висновок суду підтверджується договором №11327 від 04 травня 1998 року та другими матеріалами справи.
Твердження позивачів про те, що суд не врахував положення п.9 ст.44 ЗУ „Про статус суддів" не вірно оцінив вимоги ст.55 Правил користування міським телефонним зв'язком, ч.2 ст.12 ЗУ „Про зв'язок" є безпідставними, оскільки суд оцінив встановлені обставини відповідно до вимог законодавства і вірно дійшов висновку про недоведеність позовних вимог.
Крім того, позивач ОСОБА_1 в апеляційній інстанції, оспорюючи висновки суду першої інстанції, відмовився надати додаткової зразки своїх підписів для дослідження відповідно до клопотання експерта, що свідчить про його ухилення від об'єктивного та всебічного дослідження експертом підпису від імені ОСОБА_1 на письмовому попередженні про сплату заборгованості за послуги електрозв'язку від 12 червня 2003 Року, яке оспорюється позивачами.
Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що районний суд вірно зазначив у рішенні про недоведеність позивачами позовних вимог і обґрунтовано, відповідно до вимог закону, відмовив у їх задоволенні.
Підстав передбачених законом для скасування рішення суду немає, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Керуючись ст.ст.303,307,312,313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 02 червня 2006 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.