Справа № 2а/2570/2732/2011
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2011 р. Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Непочатих В.О.,
при секретарі Галенко Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Чернігові справу за адміністративним позовом Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватного сільськогосподарського підприємства «Лукново»про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -
В С Т А Н О В И В :
19.05.2011 року Чернігівське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі по тексту – позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до приватного сільськогосподарського підприємства «Лукново» (далі по тексту – відповідач), в якому просить стягнути 22040,58 грн. адміністративно-господарських санкцій та 224,74 грн. пені.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконав норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2010 році, тим самим порушив вимоги Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».
В судовому засіданні представник позивача Присівок Ю.С. позов підтримав та просив його задовольнити.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав та не забезпечив явку свого представника в судове засідання, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Вислухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що приватним сільськогосподарським підприємством «Лукново» подано звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2010 рік (а.с. 4) до Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівській області за формою №10-ПІ, згідно якого середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу - 69 осіб, з них: середньооблікова кількість працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 1 особа; кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» - 3 особи.
Відповідно до статті 17 Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.
Підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів, у разі необхідності, створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування інвалідів, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей інваліда.
Стаття 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» встановлює, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.
У межах зазначених нормативів здійснюється також працевлаштування інвалідів унаслідок психічного розладу відповідно до Закону України «Про психіатричну допомогу».
Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.
Частиною першою статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» визначено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Згідно частини третьої статті 18-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.
Як вбачається з довідки Коропського районного центру зайнятості від 08.04.2011 року № 388 (а.с. 17) відповідач у 2010 році надавав звіти про наявність вакансій для працевлаштування осіб з обмеженими фізичними можливостями, за направленням служби зайнятості відповідачем була прийнята на роботу особа з обмеженими фізичними можливостями, наказ про прийняття на роботу № 27 від 26.04.2010 року.
Тобто, відповідач виконав встановлений Законом норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів та створив такі робочі місця, а також інформував Коропський районний центр зайнятості про вакансії для працевлаштування інвалідів.
Таким чином, суд вважає, що відповідачем вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення адміністративно-господарського правопорушення.
Крім того, позивачем не надано суду доказів відмови в працевлаштуванні інвалідів з боку відповідача, а також, не надано доказів, що органи виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органи місцевого самоврядування, громадські організації інвалідів направляли інвалідів для працевлаштування відповідачу. Не надано доказів безпосереднього звернення інвалідів на підприємство з метою працевлаштування, і відмови в такому працевлаштуванні.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає, що адміністративний позов Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівській області не підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158 – 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
У задоволенні адміністративного позову Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватного сільськогосподарського підприємства «Лукново» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені – відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: Непочатих В.О.