Судове рішення #15846077

                                                                                 Справа № 2а/2570/3156/2011

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          16 червня 2011 р. Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

                      головуючого судді                                                  Непочатих В.О.,

                      при секретарі                                                           Галенко Р.В.,

           розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Чернігові справу за адміністративним позовом Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області до Головного управління юстиції у Чернігівській області про визнання дій протиправними та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В :

Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області (далі по тексту – позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління юстиції у Чернігівській області (далі по тексту – відповідач), в якому просить визнати дії підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про накладення штрафу у розмірі 1360,00 грн. за повторне невиконання рішення суду протиправними; скасувати постанову про накладення штрафу за повторне невиконання рішення суду від 31.05.2011 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що постанова суду не виконана позивачем, оскільки відсутнє належне додаткове фінансове забезпечення, а це, на думку позивача, є поважною причиною для невиконання рішення суду.

Від позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Від відповідача до суду надійшло письмове заперечення, в якому він просить відмовити в задоволені позову і  зазначає, що, оскільки позивачем не було виконане рішення суду у строк, встановлений державним виконавцем, то постанова про накладення штрафу винесена державним виконавцем правомірно.

Фіксування судового засідання, відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, не здійснювалося.

Відповідно до положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що в провадженні підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області перебуває виконавче провадження ВП № 25487757, що відкрито 30.03.2011 року з виконання виконавчого листа № 2-а-2261, виданого 22.03.2011 року Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області провести ОСОБА_1 перерахунок та здійснити виплату різниці між одноразовими компенсаціями у зв’язку із встановленням інвалідності вищої групи як особі, яка постраждала в наслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, встановлених Законом України «Про державний бюджет на 2011 рік», з урахуванням проведених виплат.

Відповідно до частини першої та другої статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

30.03.2011 року на підставі виконавчого листа № 2-а-2261 старшим державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Сенченко М.В. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження.

Копія постанови про відкриття виконавчого провадження, відповідно до вимог частини п’ятої статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» була направлена позивачу.

Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області, знаючи про існування рішення суду, не здійснило виплату ОСОБА_1 різниці між одноразовими компенсаціями у зв’язку із встановленням інвалідності вищої групи як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі                              15 мінімальних заробітних плат.

Відповідно до частини першої статті 89 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

В зв’язку з невиконанням рішення суду головним державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Петренко С.В. 16.05.2011 року прийнято постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 680,00 грн.

Копію постанови про накладення штрафу разом з вимогою виконати рішення суду в строк до 23.05.2011 року направлено боржнику для виконання.  

Частиною другою статті 89 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Оскільки рішення суду не було виконано позивачем головним державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Петренко С.В. 31.05.2011 року винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 1360,00 грн. за повторне не виконання рішення суду.  

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд звертає увагу на те, що реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, таким чином, посилання суб’єктів владних повноважень на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань судом до уваги не приймається.

Суд бере до уваги, що обов’язкове виконання рішення суду, в тому числі суб’єктами, наділеними владними повноваженнями, встановлено також конвенцією «Про захист прав та свобод людини», яка ратифікована Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» від 17.07.1997 року. Отже, її положення є обов’язковими для виконання Україною.

Стаття 6 вказаної Конвенції гарантує неухильність виконання рішення суду громадянами, юридичними особами та всіма органами влади України, до яких відносяться також і позивач. Тобто, рішення суду, яке набрало законної сили повинно бути виконане, а інші обставини щодо його невиконання суперечать основним принципам права і до уваги судом не беруться. У протилежному випадку буде мати місце порушення принципу юридичної визначеності, що є одним із базових складових принципу верховенства права, визнаного Україною як на рівні Конституції, так і шляхом ратифікації Європейської Конвенції з прав людини.

Виходячи з системного аналізу наведених норм права, суд приходить до висновку про відсутність порушень з боку відповідача, оскільки головним державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Петренко С.В. при винесенні постанови про накладення на боржника штрафу дотримано вимоги Закону України «Про виконавче провадження», оскільки станом на момент винесення оскаржуваної постанови боржником не вчинено дій щодо виконання вимог державного виконання з виконання рішення суду, тому в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

 

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні адміністративного позову Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області до Головного управління юстиції у Чернігівській області про визнання дій протиправними та скасування постанови – відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.


Суддя:                                                                                                               Непочатих В.О.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація