ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________________________________________

_______________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(0412) 48-16-02

 УХВАЛА   

іменем України

"15" червня 2011 р.                                                    Справа № 2а-177/11

номер рядка статистичного звіту 6.2.1

Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді                                                          Малахової Н.М.         

суддів:                                                                              Котік Т.С.

                                                                                          Мацького Є.М.,

при секретарі                                                                   Лабунській Ю.В. ,  

за участю представників сторін:

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від "21" лютого 2011 р. у справі № 2а-177/11 за позовом ОСОБА_3   до Рівненської міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про скасування рішення Рівненської міської ради в частині передачі безплатно у власність земельної ділянки,   

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про скасування рішення Рівненської міської ради № 2990 від 12 листопада 2009 року в частині передачі безоплатно у власність земельної ділянки сім'ї ОСОБА_7 та скасування державного акту на право власності на землю, виданий ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, яким посвідчено право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1.

У процесі розгляду справи позивач  уточнив свої позовні вимоги та просив суд скасувати рішення Рівненської міської ради № 2990 від 12 листопада 2009 року в частині передачі безоплатно у власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8. Посилався на те, що він є власником 1\2 частини  будинковолодіння, що розташоване в АДРЕСА_2 . У спільному користуванні мешканців цього будинку перебуває земельна ділянка, загальною площею 0, 04 га . З правої сторони, по цій вулиці знаходилася вільна від забудови земельна ділянка, яка відносилась до земель запасу житлової та громадської забудови міста, її загальна площа становила 0, 0283 га. Частиною вказаної земельної ділянки для проїзду, проходу користувалися мешканці будинковолодіння АДРЕСА_2. Інша частина спірної земельної ділянки була самовільно зайнята ОСОБА_2, який є власником будинковолодіння по АДРЕСА_1 та межує з їх та спірною земельною ділянкою. Зазначав, що незважаючи на численні їх звернення до органів місцевого самоврядування з проханням владнати конфлікту ситуацію, та вчинити згідно закону, без погодження з суміжними землекористувачами та всупереч  рішення комісії міської ради, Рівненською міською радою 12 листопада 2009 року було прийнято рішення № 2990 про передачу безоплатно у спільну сумісну власність громадян ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_6 земельну ділянку 1000 м кв. по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд до складу  якої входить спірна земельна ділянка..

Постановою Рівненського міського суду  Рівненської області від 21.02.2011 року позов задоволено частково.

Скасовано рішення Рівненської міської ради №2990 від 12 листопада 2009 року в частині передачі безоплатно у власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_9 У задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8 відмовлено.

У апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову в частині  задоволення позовних вимог та відмовити позивачу у задоволені позову у повному обсязі. Посилається на те, що приймаючи рішення  міська рада діяла в межах, наданих їй повноважень.

Позивач щодо задоволення апеляційної скарги заперечував.

Відповідачка ОСОБА_5 та представник  ОСОБА_2 доводи апеляційної скарги підтримали.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є власником 1\2 будинковолодіння, яке розташоване на АДРЕСА_2 на підставі договору міни ( а.с. 49)

ОСОБА_2 є власником домоволодіння, що знаходиться по АДРЕСА_1.

Відповідно до матеріалів інвентаризації, які затверджені розпорядженням виконавчого комітету Рівненської міської ради від 12.05.1996 року № 601-Р „Про затвердження технічної документації по визначенню меж присадибних ділянок індивідуальних забудовників та земель інших користувачів в межах кварталів та виготовлення відповідних документацій для ведення земельного кадастру м.Рівне", між будинками по вул.Межова, 26 та 32  розташована земельна ділянка орієнтовною площею 250 м.кв., яка не належить до будинковолодіння АДРЕСА_2, та  до будинковолодіння по АДРЕСА_1, ( а.с. 77, 78), про що свідчать плани інвентаризації земельних ділянок, виготовлені у 1995 році.

З матеріалів справи вбачається, що між мешканцями вказаних будинків існував спір щодо  користування вказаною земельною ділянкою.

На засіданні 28 сесії Рівненської ради, яке відбулося 20.08.2009 року було внесено пропозицію, яка була оформлена як протокольне доручення за яким зобов'язано було скласти схему розподілу земельної ділянки на вул.Дворецькій, 61-Б (вул. Межова, 30) між: сім 'єю Оліфіруків та мешканнями домоволодіння АДРЕСА_2, при чому останнім пропонувалося виділити земельну ділянку для влаштування проїзду. Після складання схеми, зобов'язано було скласти проект рішення про надання земельних ділянок обом суб'єктам (а.с. 46). Контроль за виконанням даного протокольного доручення покладено на секретаря міської ради Ю. Торгуна.

Проте,  дане протокольне доручення виконано не було, схема складена не була (а.с.70,71.)

Рішенням Рівненської міської ради від 12.11.2009 року № 2990 спірна  земельна ділянка передана безоплатно у власність ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8

Правовідносини сторін регулюються Конституцією України Земельним кодексом  України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про місцеве самоврядування",  Законом України "Про планування і забудову територій ".

Відповідно до ст.144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та у межах повноважень та у спосіб, передбаченими Конституцією та законами України

Згідно із  статтями 13,14 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Право власності на землю гарантується, набувається та реалізується громадянами виключно у відповідності до закону.

Згідно вимог ст.12 ЗК України, п.34 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок до комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб , вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Отже, при прийнятті рішення про надання у власність ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_6 земельної ділянки по АДРЕСА_1, Рівненська міська рада діяла як власник землі.

Відповідно до положень ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, проводиться лише після вилучення (викупу) її у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Передача земельних ділянок у власність громадянам органом місцевого самоврядування, відповідно до ст.118 Земельного кодексу України, провадиться після затвердження проекту приватизації земель у порядку, встановленому цим Кодексом.

Для визначення меж земельних ділянок, які плануються для передачі громадянам проводяться кадастрові зйомки, які відповідно до ст.198 ЗК України включають в себе роботи по погодженню меж: земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами.

Судом встановлено, що технічна документація  на спірну земельну ділянку виготовлялась у 2009 році (а.с. 19-34), на той час власником 1\2 частини будинковолодіння по АДРЕСА_2 був ОСОБА_3, проте з ним, як із суміжним землекористувачем, межі земельної ділянки погоджені не були.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що  оскаржуваним  рішенням відповідача, порушені законні права та інтереси позивача, оскільки він та інші мешканці будинку АДРЕСА_2 поставлені у завідомо невигідне положення.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не впливають на правильність  судового рішення. Прийняте  відповідачем  рішення щодо передачі спірної земельної ділянки у власність  сім'ї ОСОБА_6  суперечить  його ж рішенню, що було прийняте на 28 сесії Рівненської міської ради, яким затверджено протокольне доручення про розподіл спірної земельної ділянки між двома суб'єктами правовідносин. Окрім цього,  при виході  на місце,  судом було встановлено, що  ОСОБА_3 та інші співвласники будинковолодіння по АДРЕСА_2 не мають можливості під'їхати до  власного будинку для його обслуговування.

Стаття 59 Закону України "Про землеустрій" зазначає, що врахування приватних інтересів при здійсненні землеустрою на місцевому рівні полягає у забезпеченні фізичним та юридичним особам рівних можливостей набуття права власності або користування, у тому числі на  умовах оренди, земельних ділянок і в захисті їхніх прав на землю.

Крім того, позивач ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто з огляду на положення частини 1 статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" він, як особа, якій до 02.09.1945 року було менше 18 років,  є дитиною війни, і на нього розповсюджуються пільги, визначені Законом України " Про соціальний захист дітей війни".  Згідно п. 4 ч.1 ст. 5 вказаного Закону діти війни мають пільги на першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва та городництва. 

Постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 196,198,200,205,206,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

 УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 21 лютого 2011 року - без змін. 

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий   суддя                                                              Н.М. Малахова

судді:                                                                                      Т.С. Котік   

                                                                                                Є.М. Мацький   

Розпечатано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу   ОСОБА_3  АДРЕСА_2

3- відповідачу   Рівненська міська рада  вул. Соборна, 12-А,м.Рівне,Рівненська область,33000

4 - відповідачам: ОСОБА_2, ОСОБА_5,

ОСОБА_6, ОСОБА_8 (всім за однією адресою: АДРЕСА_1),

5 - третій особі - управлінню Держкомзему у місті Рівне, 33000, м.Рівне, вул. Лермонтова, 6