КОПІЯ: 1-133/2007р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 КВІТНЯ 2007 РОКУ         Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі головуючого - судді Блонського В.К.

при секретарі Гук О. В.

з участю прокурора Стефанського С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинові справу про

обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженця та

проживаючого у АДРЕСА_1, непрацюючого, з повною загальною середньою освітою, вдівця, українця, гром.України, раніше не судимого, у вчиненні злочину передбаченого ст.ст.162; 186 ч.1 КК України;

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уроженця та проживаючого у АДРЕСА_1, непрацюючого, з повною загальною середньою освітою, розлученого, українця, гром.України, раніше не судимого, у вчиненні злочину передбаченого ст.162 ч.1 КК України,

встановив:

Підсудні ОСОБА_1, ОСОБА_2., 19 січня 2007 року, близько 17-ї години, за

попередньою змовою між собою, незаконно проникли до хліва у будинковолодінні потерпілої

ОСОБА_3, звідки викрали 5 курей загальною вартістю 175 грн.

Крім того, підсудний ОСОБА_1 під час вчинення крадіжки у потерпілої ОСОБА_3

був нею виявлений, але незважаючи на це, продовжив свої злочинні дії та відкрито викрав 5

курей, вартістю 35 грн. за одну, на загальну суму 175 грн., чим завдав потерпілій ОСОБА_3

майнову шкоду на вказану суму.

При вчиненні злочину підсудні ОСОБА_1, ОСОБА_2, перебували в стані алкогольного сп'яніння.

Вину свою у вчиненні злочинів підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2., визнали

повністю, цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 визнали повністю, та пояснили суду, що

13.01.2007року, після спільного вживання алкогольних напоїв, вони вирішили піти до ОСОБА_3. і викрасти кури. Зайшовши в двір потерпілої, вони зірвали замок на хліві, і викрали кури.

При цьому ОСОБА_1. побачила потерпіла яка запитала: "Що ти робиш?", але він

незважаючи на це забрав курей й пішов додому.

Визнаючи свою вину, та цивільний позов, підсудні просять суд обмежитись

дослідженням доказів по даній кримінальній справі лише їх допито, з чим суд вважає за

необхідне погодитися у відповідності із ст.293 КПК України.

Крім визнання своєї вини, у вчиненому ними злочині самими підсудними, їх вина

доведена й іншими зібраними по даній справі доказами під час досудового слідства. Тому суд

вважає, що дії підсудних кваліфіковані вірно за ст.162 ч.1 КК України, як незаконне

проникнення до іншого володіння особи, а також дії підсудного ОСОБА_1., ще за ст.186 ч.2

КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж).

Переходячи до обрання покарання підсудним, суд вважає, що його їм слід обрати з

врахуванням ступеня тяжкості вчиненого ними злочину, даних про особи винних, та обставин,

які пом'якшують та обтяжують покарання.

Підсудні за ст.162 ч.1  КК України вчинили злочин невеликої тяжкості, підсудний

2  

ОСОБА_1 за ст. 186 ч.1 КК України злочин середньої тяжкості.

Обставинами, які пом'якшують покарання підсудним суд визнає вчинення злочину

вперше, щире каяття.

Обставинами, які обтяжують покарання підсудним суд визнає вчинення злочинів в

стані алкогольного сп'яніння, та групою осіб за попередньою змовою за ст.162 ч.1 КК України.

За місцем проживання підсудні характеризуються негативно.

Тому, оцінюючи все в сукупності, суд вважає, що підсудним слід обрати покарання у

вигляді обмеження волі на мінімальний строк, передбачений санкцією ст.162 ч.1 КК України,

підсудному ОСОБА_1. у вигляді позбавлення волі на мінімальний строк, передбачений

санкцією ст.162 ч.1 КК України.

Підсудному ОСОБА_1., остаточно покарання призначити згідно ст.70 КК України, за

сукупністю злочинів, шляхом повного складання призначених покарань.

Враховуючи тяжкість злочинів, обставини справи, вартість викраденого ОСОБА_1, суд приходить до висновку про можливість виправлення засуджених без відбування

покарання, звільнивши їх від відбування покарання з випробуванням.

Цивільний позов підлягає задоволенню.

Судових витрат по справі немає.

Речовий доказ у справі підлягає знищенню.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд,

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів за ст.ст.162 ч.1,

186 ч.1 КК України і призначити йому покарання:

за ст.162 ч.1 КК України один рік обмеження волі;

за ст.186 ч.1 КК України один рік позбавлення волі;

Згідно ст.70 КК України остаточно ОСОБА_1. призначити покарання за

сукупністю злочинів шляхом повного складання призначених покарань у вигляді

позбавлення волі строком один рік шість місяців.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину за ст.162 ч.1 КК

України і призначити йому покарання один рік обмеження волі.

Застосувати до засуджених ст.75 КК України і звільнити ОСОБА_1. ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням,

визначивши їм іспитовий строк один рік кожному, якщо вони протягом визначеного судом

іспитового строку не вчинять нового злочину і виконають покладені на них обов'язки.

Відповідно до ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_1., ОСОБА_2., повідомляти

органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 175 грн.

майнової шкоди.

Речовий доказ по справі, металеву монтировку, знищити, (а.с.22).

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід засудженим ОСОБА_1.,

ОСОБА_2, залишити попередній - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Хмельницької області на

протязі 15-ти діб з моменту його проголошення.