донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
08.06.2011 р. справа №37/6
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Бойченка К.І.
Суддів: Діброви Г.І., Шевкової Т.А.
Розглянувши апеляційну скаргу Шахтарського районного споживчого товариства м.Шахтарськ
на рішення господарського суду Донецької області від 21.03.2011р. по справі № 37/6 (суддя –Попков Д.О.)
за позовом Шахтарського районного споживчого товариства м.Шахтарськ
до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 м.Шахтарськ
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Командитне товариство "Фортуна"
про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 8415грн. неустойки в сумі 36 720грн. та зобовґязання відповідача звільнити та повернути майно за актом приймання-передачі
За участю представників сторін:
від позивача –ОСОБА_3-довіреність № 7 від 17.01.2011р.
від відповідача –ОСОБА_2-паспорт НОМЕР_1
від третьої особи-ОСОБА_2-довідка № 7-22-415
В С Т А Н О В И В:
Шахтарське районне споживче товариство м.Шахтарськ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 м.Шахтарськ заборгованості з орендної плати у розмірі 8415грн. неустойки в сумі 36 720грн. та зобовґязання відповідача звільнити та повернути майно за актом приймання-передачі.
Ухвалою господарського суду від 31.01.2011р. до участі у справу у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог не предмет спору, залучене командитне товариство "Фортуна".
Рішенням господарського суду Донецької області від 21.03.2011р. по справі № 37/6 відмовлено повністю у задоволені позовних вимог Шахтарського районного споживчого товариства с. Молодецьке Шахтарський район Донецької області до Фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 с. Велика Шишовка Шахтарський район Донецької області про стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 8415,00грн., неустойки в розмірі 36720,00грн. та зобов’язання звільнити та повернути майно за актом прийому-передачі.
Дане рішення мотивовано наступним:
-договір оренди, датований 01.02.2008р., протоколом розбіжностей від 22.02.2008р., актом приймання-передачі від 01.02.2008р.;
-положеннями ст.15, ст.16, ст.11, ст.509, ст.759, ст.762, ч.1, ч.2 ст.785, ч.1 ст.795, ч.3 ст.631, ч.1 ст.640, ст.646, ст.204, ст.215, ст.525, ст.629, ст.610, ст.612 Цивільного кодексу України, ст.20, ст.173, ст.175, ч.1 ст.283, ч.3 ст.285, ч.4-6 ст.181, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України;
-недоведеністю позовних вимог;
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Донецької області від 21.03.2011р. у справі № 37/6 позивач подав до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадане рішення та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач вказує на наступне:
-відповідач в порушення вимог ч.2 ст.795 Цивільного кодексу України не повернула орендовану нерухомість по акту та продовжує користуватися нею;
-рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповно зґясовані обставини, що мають значення для справи;
-враховуючи вимоги ч.1 ст.640 Цивільного кодексу України, договір є укладеним з 01.02.2008р., та обставина, що через 21 день після підписання договору відповідач передала позивачу протокол розбіжностей, ніякого правового значення не має;
-загальна площа приміщення складає 218,6 кв.м, предметом позову є зобовґязання звільнити та повернути позивачу по акту прийому-передачі частину нежитлового приміщення 197,6 кв.м, вимоги про звільнення частини приміщення 21 кв.м (218,6 кв.м-197,6 кв.м= 21 кв.м) не є предметом даного позову;
-довідка від 14.01.2011р. не може бути доказом по справі, оскільки у довідці не вказано, хто є Орендодавцем;
-надані відповідачем документи, а саме: договір оренди нежитлового приміщення площею 118,6 кв.м в АДРЕСА_1 між КО "Фортуна" та ПП ОСОБА_2 від 01.01.2008р. зі строком дії з 01.01.2008р. по 01.06.2009р. та від 01.06.2009р. зі строком дії з 01.06.2009р. по 01.06.2011р., а також складені до договором акти прийому-передачі, платіжні документи в підтвердження орендних платежів не можуть бути належними доказами по справі, оскільки не відображають фактичного здійснення господарських операцій;
Розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення скасуванню з мотивів викладених у даній постанові, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено господарським судом Донецької області позивачем (Орендодавець) був складений договір оренди з відповідачем (Орендар), датований 01.02.2008р. (а.с. 16, 17 т.1), згідно п.п.1.1, 1.2, 1.3, 5.1. якого передбачалось Орендодавцю передати, а Орендарю прийняти в строкове платне користування на умовах цього договору приміщення магазину загальною площею 197,6кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, для розміщення торгівельного підприємства, строком до 30.12.2008р. (один рік)
Означений договір містить відмітку відповідача про підписання з протоколом розбіжностей (а.с.78-80 т.1).
Як вбачається із змісту цього протоколу відповідачем він був складений 22.02.2008р., та в подальшому підписаний позивачем, але дата підписання позивачем цього протоколу розбіжностей невідома, наданий він позивачем до справи безпосередньо при розгляді справи судом першої інстанції, копія підписаного позивачем протоколу розбіжностей до договору, що є підставою позову, відповідачу не направлялась, оскільки інше не доведено позивачем.
Цей протокол стосувався іншого договору оренди від 01.01.2008р. (а.с. 2-4, т.2), орендарями за якими вказувалися директор третьої особи та Фізична особа-підприємець ОСОБА_2. Цей договір був також підписаний 01.02.2008р. з протоколом розбіжностей (а.с. 18-20 т.1) та визначав об’єктом оренди приміщення магазину загальною площею 218,6кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Вбачається, що акт прийому-передачі (а.с.21, т.1) позивачем складений, підписаний та скріплений печаткою до проекту договору оренди нежитлового приміщення від 01.01.2008р. (а.с.2-4, т.2).
При цьому у якості орендаря у вступній частині даного проекту договору оренди нежитлового приміщення від 01.01.2008р. вказано дві особи- Командитне товариство "Фортуна" та приватний підприємець ОСОБА_2.
Договір оренди нежитлового приміщення від 01.01.2008р. підписаний ОСОБА_2 з протоколом розбіжностей, як приватним підприємцем , про що також здійснено застереження і в згаданому акті прийому-передачі. До того ж в цьому акті прийому-передачі вказано майно, яке не відноситься до предмету договору оренди нежитлового приміщення від 01.01.2008р., не визначено, яка будівля магазину мається на увазі.
Розбіжності до договору оренди нежитлового приміщення від 01.01.2008р. залишились неврегульованими, тобто, цей договір є таким, що не відбувся.
За умовами п.3.4. договору оренди нежитлового приміщення від 01.02.2008р., який є підставою позову, орендна плата нараховується з моменту підписання акту прийому-передачі.
Згідно п.5.1. договору оренди нежитлового приміщення від 01.02.2008р. в редакції протоколу розбіжностей (а.с.11-16. т.2) строк оренди-один рік з моменту приймання приміщення за актом прийому-передачі.
Позивачем не доведено факту складання та підписання акту прийому-передачі про який йдеться у п.3.4., п.5.1. договору, на підставі якого заявлений позов.
Листом № 214 від 20.11.2008р. (а.с. 23, т.1), отриманим 25.11.2008р. (а.с.24 т.1), позивач повідомив відповідача про наявність заборгованості з орендної плати, закінчення строку дій договору 30.12.2008р. та необхідність повернути орендоване майно згідно акту прийому передачі.
В подальшому позивач неодноразово звертався до відповідача листами (а.с. 24а, 27, 29, 31, т.1): №223 від 22.12.2008р. (відповідач отримав 25.12.2008р. –а.с.25 т.1), № 95 від 01.06.2009р. (відповідач отримав 09.06.2009р. –а.с.28, т.1), № 213 від 30.12.2009р. (відповідач отримав 03.01.2010р. –а.с.30, т.1) з повідомленням про сплив строку дій договору та необхідність повернути орендоване майно згідно акту прийому передачі.
Судова колегія відзначає, що магазин, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрований Бюро технічної інвентаризації м.Шахтарська 18.03.2002р., реєстраційний № 42 в реєстраційній книзі № 1 (а.с.22, т.1 на звороті) на праві колективної власності за позивачем на підставі Свідоцтва про право власності від 18.03.2002р., виданого на підставі рішення Великошишівської сільської ради від 31.10.2001р. № 37 (а.с.22, т.1).
Позивач стверджує, що у зв’язку з невиконанням грошових зобов’язань за договором оренди у відповідача утворилась заборгованість за період з 01.02.2008р. по 31.12.2008р. в розмірі 8415,00грн., про стягнення якої разом із нарахованою неустойкою за неповернення майна у період з 01.01.2009р. по 31.12.2010р. в розмірі 36720,00грн.
Тому, позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом, вимагаючи також зобов’язати відповідача впродовж 10 днів з моменту набрання рішення законної сили звільнити та повернути за актом приміщення, що було передане за актом від 01.02.2008р.
Згідно ч.2 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.
Судова колегія звертає увагу на те, що місцевим господарським судом в мотивувальній частині оскаржуваного рішення дана оцінка орендних відносин між третьою особою та відповідачем щодо користування останнім частини спірного приміщення в порушення наведеної норми процесуального права, але дані обставини не призвели до прийняття неправильного рішення.
Але, з урахуванням наведеного судова колегія дійшла висновку, що позовні вимоги до задоволення не підлягають за недоведеністю та необґрунтованістю, а тому, оскаржуване рішення залишається в силі.
За таких обставин, доводи апелянта судова колегія залишає поза увагою.
Судові витрати покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів,-
П О С Т А Н О В И В:
1)Апеляційну скаргу Шахтарського районного споживчого товариства м.Шахтарськ на рішення господарського суду Донецької області від 21.03.2011р. по справі № 37/6 залишити без задоволення.
2)Рішення господарського суду Донецької області від 21.03.2011р. по справі №37/6 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий К.І.Бойченко
Судді Г.І.Діброва
Т.А.Шевкова
Надіслано 6примірників:
1-позивачу
1-відповідачу
1-третій особі
1-до справи
1-ДАГС
1-госп.суду
- Номер:
- Опис: стягнення 9050,00 грн.,
- Тип справи: Позовна заява(звичайна)
- Номер справи: 37/6
- Суд: Господарський суд міста Києва
- Суддя: Бойченко К.І.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 29.12.2010
- Дата етапу: 14.03.2011