У х в а л а

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України

у складі:

за участю прокурора         Морозової С.Ю.,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 15 січня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Житомирської області на вирок Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 18 червня 2007 року щодо ОСОБА_1,

встановила:

цим вироком       

   ОСОБА_1,

   ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця та жителя АДРЕСА_1,

раніше судимого 23.02.2006 року за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України на 3 роки позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців,

засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до сплати штрафу у розмірі 2 500 грн.

У апеляційному порядку вирок щодо ОСОБА_1 не переглядався.

Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за те, що він 23 вересня 2006 року близько 23 години 30 хвилин, маючи умисел на відкрите заволодіння чужим майном, на автобусній зупинці по вулиці Б. Хмельницького біля будинку № 57 у м. Коростені Житомирської області відкрито заволодів мобільним телефоном “SAMSUNG SGH-360”, який належав ОСОБА_2, вартістю 1 202 грн.

У касаційному поданні прокурором порушено питання про скасування вироку у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного судом покарання ступені тяжкості злочину та особі засудженого з направленням справи на новий судовий розгляд. Свою вимогу обґрунтовує тим, що суд неправильно призначив ОСОБА_1 покарання у виді штрафу. Крім того, суд,  порушуючи вимоги ст. 71 КК України, не призначив остаточне покарання за сукупністю вироків, що потягло призначення засудженому покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину і особі засудженого внаслідок м'якості. 

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення прокурора Морозової С.Ю., яка підтримала касаційне подання, перевіривши матеріали справи, обговоривши наведені у поданні доводи, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи, вироком Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 23.02.2006 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України до 3 років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців. Новий злочин засуджений вчинив 23.09.2006 року, тобто під час іспитового строку.

Відповідно до вимог ч.1 ст.71 КК України, якщо засуджений після постановляння вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Проте суд, призначивши  ОСОБА_1 покарання за вчинення нового злочину, не вирішив питання про призначення йому покарання за сукупністю вироків на підставі ч. 1 ст. 71 КК України, тобто не  застосував кримінальний закон, який підлягає застосуванню.

Ухвалюючи рішення про самостійне виконання покарання у виді штрафу, призначеного цим вироком, та покарання за попереднім вироком, суд не врахував роз'яснень п.26 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику призначення судами кримінального покарання” від  24 жовтня 2003 року, відповідно до якого у разі, коли особа була засуджена до позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробовуванням або була звільнена від відбування покарання умовно-достроково, і в період іспитового строку або строку умовно-дострокового звільнення вчинила новий злочин, суд зобов'язаний визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі, зокрема й тоді, коли останнім за часом вироком призначаються більш м'які види покарання. 

 Отже, вирок Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 18 червня 2007 року не можна вважати законним та обґрунтованим, тому його слід скасувати з направленням справи на новий судовий розгляд.

При новому розгляді справи необхідно перевірити й доводи касаційного подання про безпідставність призначення засудженому покарання у виді сплати штрафу та постановити рішення з дотриманням усіх вимог і положень кримінального й кримінально-процесуального законодавства. Якщо буде доведена винуватість ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного злочину, то міру покарання належить обрати  відповідно до вимог ст. ст. 65, 71  КК України.

Керуючись ст. ст.  394-396 КПК України, колегія суддів

ухвалила:

        задовольнити касаційне подання заступника прокурора Житомирської області.

                      Вирок Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 18 червня 2007 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же місцевий суд в іншому складі суддів.

Судді:

           Кармазін Ю.М.                   Кліменко М.Р.                  Глос Л.Ф.