У х в а л а

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України

у складі:

 

головуючого-судді	Кармазіна Ю.М.,
суддів	Глоса Л.Ф. і Кліменко М.Р.,

за участю прокурора        Морозової С.Ю.,

захисника                           ОСОБА_2,

 

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 15 січня 2008 року кримінальну справу за   касаційними    скаргами   захисника ОСОБА_2 та  засудженого ОСОБА_1 на судові рішення щодо останнього,

 

встановила:

 

вироком Чорноморського районного суду Автономної Республіки Крим від 3 травня 2007 року

ОСОБА_1,

 ІНФОРМАЦІЯ_1,

 уродженця с. Ромашкіно Євпаторійського району Автономної Республіки Крим, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,

 

засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України на 9 років 6 місяців позбавлення волі.

 

Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 5 липня 2007 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

 

Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за те, що він 22 вересня 2006 року близько 21 години 25 хвилин на вулиціАДРЕСА_1 на ґрунті неприязних відносин, що виникли під час сварки із ОСОБА_3, умисно наніс останньому руками й ногами 7 ударів в голову, спричинивши потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, від яких останній помер.

 

  У касаційних скаргах:

-        захисник ОСОБА_2, посилаючись на те, що у судовому засіданні не було допитано ряд свідків,  показання яких  були безпідставно проголошені у порядку ст.306 КПК України, просить  судові рішення щодо засудженого скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Крім того, вважає, що суд  необґрунтовано відмовив у задоволенні  клопотання про проведення щодо ОСОБА_1 комплексної судово-психіатричної експертизи, а при призначенні міри покарання засудженому суд не врахував у повній мірі даних про особу засудженого та призначив останньому надмірно суворе покарання;

-        засуджений ОСОБА_1 звертає увагу на те, що судом при постановленні вироку належним чином не враховані дані про його особу та пом'якшуючі покарання обставини, які могли вплинути на призначення більш м'якого покарання. Просить судові рішення щодо нього змінити, пом'якшити йому покарання. 

 

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, захисника ОСОБА_2, яка підтримала касаційну скаргу, думку прокурора Морозової С.Ю. щодо наявності підстав для пом'якшення призначеного ОСОБА_1 покарання,  перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скаргах доводи, колегія суддів вважає, що вони підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

 

Висновки суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено, ґрунтуються на сукупності зібраних у справі доказів, а тому є правильними.

 

Зокрема, винуватість засудженого ОСОБА_1 підтверджується його ж показаннями та показаннями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, які є послідовними, логічними, такими, що узгоджуються з обставинами справи, і тому сумніву в їх достовірності не викликають. 

 

Крім того, винуватість засудженого підтверджується даними, що містяться у протоколі огляду місця події, висновку судово-медичної експертизи.

 

Згідно з  висновком судово-психіатричної експертизи, засуджений в період вчинення злочину міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Твердження щодо необґрунтованості рішення суду першої інстанції, яким відмовлено в задоволенні клопотання про призначення комплексної судово-психіатричної експертизи та оголошено показання свідків, які не з'явилися в судове засідання, захисник висловлювала і в своїй апеляційній скарзі. Вони були ретельно перевірені апеляційним судом і обґрунтовано визнані  безпідставними. 

 

Свої висновки щодо отриманих доказів та їх оцінки суди належним чином мотивували. З їх висновками погоджується і колегія суддів. 

 

З огляду на викладене, суд дійшов правильного висновку про вчинення ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, і правильно кваліфікував його дії за цим законом.

 

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які тягнуть скасування судових рішень, по справі не встановлено.

 

          Разом з тим, судові рішення щодо  ОСОБА_1 підлягають зміні у зв'язку з невідповідністю призначеного йому покарання тяжкості злочину та даним про особу засудженого внаслідок суворості.  

 

          Так, при призначенні ОСОБА_1 покарання судом не в повній мірі було ураховано те, що він є інвалідом 2 групи з дитинства, виявляє легку розумову відсталість зі значними поведінковими розладами, проживає разом із своєю матір'ю, яка також є інвалідом та особою похилого віку. ОСОБА_1 визнав свою вину у вчиненні злочину, вперше притягується до кримінальної відповідальності, жителі села не скаржилися на його поведінку.  Крім того, суд не взяв до уваги ту обставину, що  причиною виникнення конфлікту засудженого з Верховцевим  стала віктимна поведінка останнього. Потерпіла - мати ОСОБА_3  не  наполягала  на суворому покаранні ОСОБА_1

 

Зазначені вище обставини відповідно до вимог ст. ст. 65, 69 КК України, колегія суддів визнає пом'якшуючими покарання і вважає, що вони дають підстави для призначення  ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі за розміром нижче від найнижчої межі санкції ч.2 ст. 121 КК України.

 

З огляду на вищевикладене, судові рішення щодо ОСОБА_1підлягають зміні в частині призначеного йому покарання.

 

Керуючись ст. ст. 389, 394 КПК України, колегія суддів

 

ухвалила:

 

касаційну скаргу захисника ОСОБА_2 задовольнити частково, а касаційну скаргу засудженого  ОСОБА_1 - повністю.

 

 Вирок Чорноморського районного суду Автономної Республіки Крим від 3 травня 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 5 липня 2007 року щодо ОСОБА_1 змінити - із  застосуванням ст. 69 КК України пом'якшити призначене йому покарання  за ч. 2 ст. 121 КК України до  5 років позбавлення волі.

       

          У решті ці судові рішення  залишити без зміни.

 

Судді:

 

 

         Кармазін Ю.М.                     Кліменко М.Р.                 Глос Л.Ф.