КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2а-340/10                                                           Головуючий у 1-й інстанції:  Яковенко О.М.

Суддя-доповідач:  Земляна Г.В.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

"16" червня 2011 р.                                                                                 м. Київ

колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

                                          головуючого –судді Земляної Г.В.

                                          суддів                         Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Володарському районі Київської області на постанову Володарського районного суду Київської області від 14 грудня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Володарському районі Київської області про визнання неправомірними дій, стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги,-

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Володарського районного суду Київської області від 14 грудня 2010 року позовні вимоги позивача задоволено частково. Визнано відмову відповідача щодо перерахунку підвищення до пенсії позивачу, передбаченого ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»протиправною. Зобов’язано відповідача перерахувати та виплатити пенсію позивачу, як дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з урахуванням її підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком, яка визначається на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого відповідно до Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік»починаючи з червня 2010 року.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні вимог адміністративного позову.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справ матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої ст. 183-2 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанову суду слід скасувати з таких підстав.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачу підлягає здійсненню перерахунок пенсії згідно з підвищенням її розміру, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з урахуванням її підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком починаючи з червня 2010 року.

З таким висновком суду повністю не можна погодитися, оскільки судом не визначено правову норму, яку належить застосовувати до спірних правовідносин в частині, що стосуються розміру мінімальної пенсії за віком. Крім того суд першої інстанції, частково задовольнивши позовні вимоги, не вирішив питання щодо позовних вимог за період з 01 січня 2009 року по червень 2010 року.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є пенсіонером за віком та має статус дитини війни, а тому відповідно до Закону України від 01.01.2006 р. «Про соціальний захист дітей війни», їй повинна була виплачуватися соціальна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, але така була виплачена лише частково.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач має статус дитини війни, що підтверджується копією посвідчення.

Позивач є особою, що належить до соціальної категорії громадян «діти війни»в розумінні ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а відтак, на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені зазначеним вище Законом України.

Згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»особам, що належать до соціальної категорії громадян «діти війни», з 01.01.2006 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Щодо вимог позивача про зобов’язання відповідача нарахувати на його користь недоплачену державну соціальну допомогу, як дитині війни за 2009-2010 роки, колегія суддів зазначає наступне

Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється Законом України «Про державний бюджет України»на відповідний рік.

Законом України «Про державний бюджет України на 2010 рік»збільшено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно зріс і розмір мінімальної пенсії. Мінімальна пенсія у 2010 році становила: з 01.01.2010 року –695,00 грн., з 01.04.2010 року –706,00 грн., з 01.07.2010 року –709,00 грн.   

На момент звернення позивача до суду, нарахування доплати до його пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 6 вищезазначеного Закону відповідачем за період 2009-2010 року не здійснено, у зв’язку з чим він звернувся до суду за захистом своїх прав.

Всупереч ч.1 ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалась за період 2009-2010 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.

З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України «Про соціальний захист дітей війни»має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530. Отже, відповідач не правомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 6 зазначеного Закону.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

З огляду на викладене колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції не було взято до уваги положення частини третьої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на підвищення пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтею 6 Закону про соціальний захист дітей війни.

У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції не визначив правову норму, яку належить застосовувати до спірних правовідносин в частині, що стосуються правої норми виплати щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни.

Стосовно строків звернення до суду з адміністративним позовом слід зазначити наступне:

У відповідності до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановлюється ухвала.

Так як позивачем у порушення вимог ч.1 ст.71 КАС України не надано суду доказів у підтвердження поважності строку звернення до суду, та взагалі питання про поновлення строку на звернення до суду позивачем не ставиться, то позовні вимоги за період з 01 січня 2009 року по 30 травня 2010 року слід залишити без розгляду.

Оскільки в позовній заяві позивачка просила задовольнити її позовні вимоги за 2009-2010 роки, то позовні вимоги слід задовольнити частково, визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії позивачу з урахуванням її підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленого 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та зобов’язати відповідача перерахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з урахуванням її підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру встановленого п.1 ч.1 ст.28  Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»починаючи з 01 червня 2010 року по 31 грудня 2010 року включно, а позовні вимоги за період з 01 січня 2009 року по 30 травня 2010 року слід залишити без розгляду.

Відповідно до ст. 159 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.  Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є  порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Таким чином вимоги апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 99, 100, 160, 183-2, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,  

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Володарському районі Київської області – задовольнити частково.   

          Постанову Володарського районного суду Київської області від 14 грудня 2010 року –скасувати.        

          Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

          Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Володарському районі Київської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 підвищення до пенсії в розміру меншому ніж передбачено ч.1 ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей  війни»за період з 01 червня 2010 року по 31 грудня 2010 року.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Володарському районі Київської області здійснити перерахунок та виплату щомісячного підвищення до пенсії ОСОБА_2 за період з 01 червня 2010 року по 31 грудня 2010 року включно з урахуванням проведених виплат, відповідно до ч.1 ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей  війни», у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».    

Позовні вимоги в частині зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Володарському районі Київської області здійснити перерахунок та виплату щомісячного підвищення до пенсії ОСОБА_2 відповідно до ч.1 ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей  війни», у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 01 січня 2009 року по 30 травня 2010 року слід залишити без розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято  за наслідками  розгляду у письмовому провадженні, - через п’ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті  254 КАС України). Касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням  суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Головуючий суддя:                                                        Г.В.Земляна

Судді:                                                                               Т.М.Грищенко

                                                                                          В.Е.Мацедонська