КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-2931/10                            Головуючий у 1-й інстанції:   Бичківська К.Г.,  

Суддя-доповідач:  Бабенко К.А

У Х В А Л А

Іменем України

"08" червня 2011 р.                                                                                                           м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Желтобрюх І.Л., Мельничука В.П., розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирської області на Постанову Лугинського районного суду Житомирської області від 16 вересня 2010 року за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирської області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В :

Главою 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено особливості провадження окремих категорій адміністративних справ. Зокрема, частиною першою ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, яка  є імперативною нормою встановлюється перелік адміністративних справ щодо яких обов’язково застосовується скорочене провадження. Проте, частиною другою цієї статті, передбачається можливість розгляду в скороченому провадженні за умови, що вимоги не стосуються прав, свобод, інтересів та обов’язків третіх осіб. Тобто, лише у випадку залучення до участі у справі третіх осіб адміністративна справа не може бути розглянута в скороченому провадженні.

Крім того, зазначені у частині першій ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи щодо яких застосовується скорочене провадження, можуть бути розглянуті не у скороченому провадженні у випадку, передбаченому частиною четвертою ст.183-2 цього Кодексу з обов’язковим постановленням відповідної ухвали.

При відкритті провадження в адміністративних справах за позовними вимогами, зазначеними у частині першій ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суди першої інстанції мають зазначати, що саме скорочене провадження відкривається в адміністративній справі, а постанови суду першої інстанції за результатом розгляду таких справ мають містити виключно відомості, зазначені у частині шостої цієї статті.

Тому, порушення судом першої інстанції особливості провадження справи, а саме розгляд її не у скороченому провадженні, не є перешкодою для апеляційного її розгляду в порядку письмового провадження, в зв’язку з чим і оскарження постанови суду першої інстанції здійснюється в порядку, передбаченому частинами восьмою-десятою ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Порушення судом першої інстанції норм процесуального права не призвели до неправильного вирішення справи.

Постановою Лугинського районного суду Житомирської області від 16 вересня 2010 року адміністративний позов задоволено частково.  

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивача віднесено до ІІІ категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, він перебуває на обліку у Відповідача та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року № 796-ХІІ, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією пенсійного посвідчення (а.с. 1), в зв’язку з чим, Позивач має право на доплату громадянам, які працюють у зоні гарантованого добровільного відселення або непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях у розмірі двох мінімальних заробітних плат, що передбачено ст. 39 зазначеного Закону.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно із частиною десятою ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

В зв’язку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального права, за таких підстав, апеляційна скарга залишається без задоволення, а Постанова суду першої інстанції –без змін.

Керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Лугинському районі Житомирської області залишити без задоволення, а Постанову Лугинського районного суду Житомирської області від 16 вересня 2010 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя                                                                                                Бабенко К.А.

Судді:                                                                                                                    Желтобрюх І.В.

                                                                                                                         Мельничук В.П.