Судове рішення #15840329

Головуючий у 1 інстанції - Кулик Т.Г.

Суддя-доповідач - Блохін А.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2011 року           справа №2а-1685/11/0553

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Блохіна А.А.

суддів  Юрко І.В. ,  Попова В.В.

   розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Червоногвардійської районної адміністрації Макіївської міської ради на постанову Червоногвардійського районного суду міста Макіївки  Донецької області від 31 березня  2011 року у справі № 2а-1685/11/00553  за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Червоногвардійської районної адміністрації Макіївської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Червоногвардійського районного суду міста Макіївки  Донецької області від 31 березня  2011 року у справі № 2а-1685/11/00553  позовні вимоги задоволені.

Визнано відмову відповідача неправомірною та зобов’язано нарахувати та виплатити позивачу недоотриману щорічну допомогу на оздоровлення за 2009-2010 року   у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат із застосуванням розміру мінімальної  заробітної плати на момент виплат.

Відповідач не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати  та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог.

 В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що на дату виплати щорічної грошової допомоги на оздоровлення відповідач діяв на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836, а тому дії відповідача не можливо вважати такими, що суперечать законодавству.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За приписами п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється  в письмовому провадженні.

Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків на аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, має статус інваліда 3 групи, що підтверджується посвідченням та довідками МСЕК, знаходиться на обліку відповідача та користується правами і пільгами, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до листа відповідача, позивач отримав щорічну грошову допомогу на оздоровлення у 2009-2010 роках у розмірі 90 грн.. відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 та Постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що позивач, як інвалід 3 групи, відповідно до вимог статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на отримання допомоги на оздоровлення у розмірі 4 мінімальних заробітних плат, встановлених на момент виплат.

Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції не може погодитись з наступних підстав.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги позивача за межами передбаченого ст. 99 КАС України шестимісячного строку звернення до суду.

Відповідно до  ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для  звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та  інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася  або  повинна  була  дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд першої інстанції, посилаючись на юридичну непізнаність позивача, поновив останньому строк звернення з даним позовом до суду.

Позивач питання про поновлення пропущеного строку для звернення з зазначеними вимогами позивач не ставив.

Згідно абз.1 частини другої статті 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Як на час подання цього позову, так і на момент прийняття судом оскаржуваної постанови відповідно до частини першої статті 99 КАС адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною другою цієї статті визначено, що для звернення за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач про порушення свого права, якщо він вважав його порушеним, повинен був дізнатися при виплаті йому відповідачем щомісячно пенсії. Звернення позивача до відповідача із заявою в порядку Закону України від 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян» з проханням сплатити певну суму грошей за минулий час (виконати вимоги закону тощо) не є передбаченою законом можливістю досудового порядку вирішення спору в розумінні частини четвертої статті 99 КАС України.

           За таких обставин, колегія суддів вважає, що позивачем було порушено строк звернення до суду з позовом про стягнення допомоги на оздоровлення за 2009, 2010 рік, та питання про поновлення пропущеного строку для звернення з зазначеними вимогами позивач не ставив.

Виходячи із зазначених обставин справи, колегія суддів вважає, що судом при ухваленні рішення було порушено приписи ст.99 КАС України, що призвело до необґрунтованого задоволення позову.

У разі відсутності підстав для визнання поважною причини пропуску строку звернення до суду та встановлення факту порушення права суд відмовляє у його захисті саме з підстав пропуску строку. При цьому такий висновок суду повинен міститися в постанові, прийнятій за результатами розгляду справи.

                  Таким чином,  колегія суддів вважає, що вимоги позивача про здійснення  донарахування та виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 рік не підлягають задоволенню,  у зв’язку із пропущенням строку звернення до суду.

Оскільки позивачу зазначені виплати проведені відповідачем в порушення вищезазначених норм закону, колегія суддів вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

    

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що через порушення судом норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям постанови про часткове задоволення позовних вимог, з урахуванням строку на звернення до суду з зазначеним позовом. В іншій частині позовні вимоги слід залишити без задоволення.

 Керуючись ст.ст. 195, 196, 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

                                                  ПОСТАНОВИЛА:

               Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Червоногвардійської районної адміністрації Макіївської міської ради на постанову Червоногвардійського районного суду міста Макіївки  Донецької області від 31 березня  2011 року у справі № 2а-1685/11/00553  за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Червоногвардійської районної адміністрації Макіївської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії–задовольнити частково.

          Скасувати постанову Червоногвардійського районного суду міста Макіївки  Донецької області від 31 березня  2011 року у справі № 2а-1685/11/00553  за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Червоногвардійської районної адміністрації Макіївської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

          Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Червоногвардійської районної адміністрації Макіївської міської ради щодо недоплати ОСОБА_2  щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік відповідно до положень ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС, особі, що відноситься до 1 категорії громадян.

          Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Червоногвардійської районної адміністрації Макіївської міської ради здійснити донарахування та виплату щорічної допомоги на оздоровлення ОСОБА_2 за 2010 рік у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат як інваліду 3 групи, з врахуванням фактично виплачених сум за зазначений період.          

                В решті позовних вимог відмовити.                                                                               

          Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

          Головуючий:                                                                                          А.А. Блохін

          Судді:                                                                                                            І.В. Юрко

                                                                                                                                  В.В. Попов


          

   

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація