Категорія №10.2.4
ПОСТАНОВА
Іменем України
06 червня 2011 року Справа № 2а-3074/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Лагутіна А.А.;
за участю: секретаря судового засідання: Кашкаровій Г.Є.;
представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 04.01.2011 року № 06);
від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність від 27.01.2011 року № 636/09-10);
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта імені Г.Г. Капустіна» до управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області про зобов’язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
07 квітня 2011 року відкрите акціонерне товариство «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта імені Г.Г. Капустіна» (далі-Позивач) звернулось з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області (далі-Відповідач) про зобов’язання вчинити певні дії.
У обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив таке.
ВАТ «Лисичанськвугілля» в особі ВП «Шахта ім. Г.Г. Капустіна» взято на облік в управлінні ПФУ в м. Лисичанськ, як платник внеску (Повідомлення про реєстрацію платника страхових внесків від 19.10.2004 року, Повідомлення про взяття на облік платника єдиного внеску від 04.02.2011 року № 32-159).
Відповідно до повідомлення про списання № 7843/03-10 від 16.07.2010 року управлінням ПФУ в м. Лисичанськ було списано заборгованість ВАТ «Лисичанськвугілля» в особі ВП «Шахта ім. Г.Г. Капустіна» станом на 01.03.2010 року перед ПФУ з внесків, фінансових санкцій, пені та відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.
Станом на 01.03.2010 року згідно бухгалтерського обліку ВАТ «Лисичанськвугілля» в особі ВП «Шахта ім. Г.Г. Капустіна» немало заборгованості по страховим внескам перед управлінням ПФУ в м. Лисичанськ.
За період з 01.01.2009 року по 01.03.2011 року ВАТ «Лисичанськвугілля» в особі ВП «Шахта ім. Г.Г Капустіна» сплачувало управлінню ПФУ в м. Лисичанськ тільки страхові внески.
Згідно акту звірки від 23.03.2011 року з управлінням ПФУ в м. Лисичанськ станом на 01.03.2011 року підписаного та скріпленого печатками сторін по бухгалтерському обліку ВАТ «Лисичанськвугілля» в особі ВП «Шахта ім. Г.Г. Капустіна» значиться заборгованість по фінансовим санкціям нарахованим до 01.03.2010 року у сумі - 114624,57 грн., та по фінансовим санкціям нарахованим за період з 28.10.2010 року по 01.03.2011 року – 139519,53 грн., однак в акті звірки відповідач заперечує проти заборгованості по фінансових санкціях, а вказує заборгованість зі сплати страхових внесків.
Позивач вважав, що в порушення пункту 10.11. Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року № 21-1 відповідачем не надсилалися до ВП «Шахта ім. Г.Г. Капустіна» повідомлення про розподіл сплачених коштів, тому згідно бухгалтерського обліку ВП «Шахта ім. Г.Г. Капустіна» ВАТ «Лисичанськвугілля» сума - 114624,57 грн. є фінансовою санкцією нарахованою до 01.03.2010 року, а сума - 139519,53 грн. фінансовою санкцією нарахованою за період з 28.10.2010 року по 01.03.2011 року.
Таким чином, позивач вважав, що управлінням ПФУ в м. Лисичанськ було порушено порядок повідомлення про розподіл сплачених коштів, що призвело до неправомірного перерозподілу сум які сплачувалися за страхові внески, що привело до порушення законних прав і інтересів ВАТ «Лисичанськвугілля» в особі ВП «Шахта ім. Г.Г. Капустіна».
За таких обставин, позивач просив суд зобов'язати управління ПФУ в м. Лисичанськ провести перерахунок фінансових санкцій і страхових внесків і відобразити в картці особового рахунку позивача суми 114624,57 грн. та суми 139519,53 грн., як фінансові санкції за відповідні періоди.
В судовому засіданні представник позивача уточнив свої позовні вимоги та додатково просив суд визнати неправомірною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області стосовно нескладення та ненадіслання відкритому акціонерному товариству «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта імені Г.Г. Капустіна» повідомлення про розподіл сплачених коштів, а саме: суми за період по 01.03.2010 року в загальному розмірі – 114624,57 грн., яка складається із штрафної санкції – 72969,88 грн. та пені – 41654,69 грн. та суми за період с 28.10.2010 року по 28.01.2011 року в розмірі – 139519,53 грн., яка складається із штрафної санкції – 123013,39 грн. та пені – 16506,14 грн.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, обґрунтовуючи свої заперечення наступним.
Згідно з п.10.11 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 16.01.2004 року № 64/8663 (далі – Інструкція) у рази коли страхувальник має несплачені суми недоїмки, пені та фінансових санкцій та здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються шляхом перерозподілу такої сплаченої суми в рахунок сплати недоїмки; пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. Тому, згідно акту звірки від 18.10.2010 року та 11.04.2011 року з ВАТ «Лисичанськвугілля» в особі ВП «Шахта ім. Г.Г. Капустіна» станом на 01.04.2011 року підписаного та скріпленого печатками сторін по обліку та надходженню платежів УПФУ в м. Лисичанську значиться, що заборгованість з фінансових санкцій складає 79991,91 грн.
За таких обставин, представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В судовому засіданні представник відповідача надав пояснення, аналогічні викладеним у своїх письмових запереченнях та просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до такого.
В судовому засіданні встановлено, що ВАТ «Лисичанськвугілля» в особі ВП «Шахта ім. Г.Г. Капустіна» було взято на облік в управлінні ПФУ в м. Лисичанськ як платник страхових внесків, що підтверджується повідомленням про реєстрацію платника страхових внесків від 19.10.2004 року та повідомленням про взяття на облік платника єдиного внеску від 04.02.2011 року № 32-159 (аркуші справи 12, 13).
Рішенням відповідача про списання № 3 від 13.07.2010 року станом на 01.03.2010 року позивачу було списано недоїмку зі страхових внесків, штрафні санкції та пеня та іншу заборгованість на загальну суму 30978050,43 грн. (аркуш справи 93).
Відповідно до повідомлення про списання № 7843/03-10 від 16.07.2010 року управлінням ПФУ в м. Лисичанськ було списано ВАТ «Лисичанськвугілля» в особі ВП «Шахта ім. Г.Г. Капустіна» заборгованість станом на 01.03.2010 року перед ПФУ з внесків, фінансових санкцій, пені та відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій (аркуш справи 94).
Згідно з актом звірки від 23.03.2011 року сальдо на 01.03.2011 року (заборгованість позивача перед відповідачем) складає - 971682,04 грн., що не заперечується сторонами, а саме:
- на думку позивача заборгованість в сумі - 971682,04 грн. включає : штрафні санкції, які нараховані до 01.03.2010 року – 114624,57 грн., штрафні санкції та пеня, які нараховані з 28.10.2010 року – 139519,53 грн., пільгові пенсії за списком № 1 – 659003,26 грн., за списком № 2 – 58534,68 грн.;
- на думку відповідача заборгованість в сумі - 971682,04 грн. включає : штрафні санкції, які нараховані до 01.03.2010 року – 00,00 грн., штрафні санкції та пеня, які нараховані з 28.10.2010 року – 6239,52 грн., пільгові пенсії за списком № 1 – 659003,26 грн., за списком № 2 – 58534,68 грн., пеня – 1752,39 грн., страхові внески – 246152,19 грн.
Сплата страхових внесків позивачем за період з 01.03.2010 року по 28.01.2011 року підтверджується довідкою та платіжними документами, а саме: авізо № № 658, 725, 499, 1255, 1365, 1081, 926, 191, 177, 58, 54, 138, 137, 100, 101, 182, 257, 259, 243, 324, 323, 312, 371, 709, 708, 418, 419, 208, 181, 342, 209, 250, 251, 23, 90, 530, 531, 566, 809, 825, 1131, 1150, 1306, 1315, 1493, 1495, 1692, 1695, 54, 58, 177, 191 (аркуші справи 67-92, 95-114).
Зарахування відповідачем сплачених коштів у порядку календарної черговості їх виникнення підтверджується витягом із картки особового рахунку страхувальника – позивача (аркуші справи 34-43).
Так, згідно п.10.11. Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 № 21-1 (далі - Інструкція № 21-1) у разі коли страхувальник має несплачені суми недоїмки, пені та фінансових санкцій та здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються шляхом перерозподілу такої сплаченої суми в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення.
При цьому протягом п'яти робочих днів після закінчення базового звітного місяця орган Пенсійного фонду складає повідомлення, в якому міститься інформація про суми розподілу сплачених коштів, за формою згідно з додатком 22 цієї Інструкції, яке надсилається (вручається) такому платнику. При цьому корінець повідомлення залишається в органі Пенсійного фонду.
Повідомлення вважається надісланим (врученим) платнику, якщо його передано посадовій особі юридичної особи або фізичній особі - суб'єкту підприємницької діяльності, адвокату, приватному нотаріусу під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення. Дата відправлення проставляється на корінці повідомлення.
Із пояснень представника відповідача в судовому засіданні було встановлено, що повідомлення відповідача про розподіл сплачених сум страхових внесків не складалось та відповідно позивачу не надсилалось. На неодноразові судові запити відповідачем не було надано суду повідомлення про розподіл сплачених коштів та доказів його направлення позивачу (аркуш справи 27, 49).
Суд вважає безпідставним посилання представника відповідача на те, що повідомлення про розподіл коштів не було складено та не було направлено на адресу позивача у зв’язку з тим, що у відповідача не передбачені кошти на зазначені цілі.
Таким чином, позовні вимоги позивача в частині визнання неправомірною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області стосовно нескладення та ненадіслання відкритому акціонерному товариству «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта імені Г.Г. Капустіна» повідомлення про розподіл сплачених коштів, а саме: суми за період по 01.03.2010 року в загальному розмірі – 114624,57 грн., яка складається із штрафної санкції – 72969,88 грн. та пені – 41654,69 грн. та суми за період с 28.10.2010 року по 28.01.2011 року в розмірі – 139519,53 грн., яка складається із штрафної санкції – 123013,39 грн. та пені – 16506,14 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Позовні вимоги в частині зобов'язання управління ПФУ в м. Лисичанськ провести перерахунок фінансових санкцій і страхових внесків і відобразити в картці особового рахунку позивача суми 114624,57 грн. та суми 139519,53 грн., як фінансові санкції за відповідні періоди суд вважає необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Пунктом 10.11. Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 № 21-1 (далі - Інструкція № 21-1) у разі коли страхувальник має несплачені суми недоїмки, пені та фінансових санкцій та здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються шляхом перерозподілу такої сплаченої суми в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення.
Тобто, законодавцем визначено право відповідача зараховувати у разі коли страхувальник має несплачені суми недоїмки, пені та фінансових санкцій та здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми шляхом перерозподілу такої сплаченої суми в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення.
Зарахування відповідачем сплачених коштів позивачем у порядку календарної черговості їх виникнення підтверджується витягом із картки особового рахунку страхувальника – позивача (аркуші справи 34-43).
За таких обставин, суд не може зобов’язати відповідача здійснити перерозподіл сплачених коштів по страховим внескам, оскільки ця подія вже фактично відбулася та повноваження на ї вчинення були передбачені п.10.11 Інструкції № 21-1.
Відсутність повідомлення про розподіл коштів та не спрямування його на адресу позивачу не може бути наслідком перерозподілу сплачених коштів позивачем відповідно до їх призначення.
Згідно із ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги є лише частково обґрунтовані, а тому підлягають частковому задоволенню в частині визнання неправомірною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області стосовно нескладення та ненадіслання відкритому акціонерному товариству «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта імені Г.Г. Капустіна» повідомлення про розподіл сплачених коштів, а саме: суми за період по 01.03.2010 року в загальному розмірі – 114624,57 грн., яка складається із штрафної санкції – 72969,88 грн. та пені – 41654,69 грн. та суми за період с 28.10.2010 року по 28.01.2011 року в розмірі – 139519,53 грн., яка складається із штрафної санкції – 123013,39 грн. та пені – 16506,14 грн.
Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.2, 11, 17, 18, 71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта імені Г.Г. Капустіна» до управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області про зобов’язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області стосовно нескладення та ненадіслання відкритому акціонерному товариству «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта імені Г.Г. Капустіна» повідомлення про розподіл сплачених коштів, а саме: суми за період по 01.03.2010 року в загальному розмірі – 114624,57 грн., яка складається із штрафної санкції – 72969,88 грн. та пені – 41654,69 грн. та суми за період с 28.10.2010 року по 28.01.2011 року в розмірі – 139519,53 грн., яка складається із штрафної санкції – 123013,39 грн. та пені – 16506,14 грн.
В решті позовних вимог відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта імені Г.Г. Капустіна» відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта імені Г.Г. Капустіна» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 01,70 грн. (одна гривня сімдесят копійок).
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Постанову складено та підписано у повному обсязі 10 червня 2011 року.
Суддя А.А. Лагутін