Категорія №10.1
ПОСТАНОВА
Іменем України
06 червня 2011 року Справа № 2а-3672/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі
Головуючого-судді: Горпенюк О.А.
при секретарі: Колесніковій Я.А.
за участю сторін:
прокурор-заявник: Сайтарли І.М. (посвід. №972 ввд 15.04.2010)
позивача: ОСОБА_3 (довіреність від 01.06.2011),
відповідача: не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом прокурора Сватівського району в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області до суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по страховим внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у сумі 1687,80 грн., -
ВСТАНОВИВ:
04 травня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов прокурора Сватівського району в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області до суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по страховим внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у сумі 1687,80 грн.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив таке.
Суб’єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_2 є платником страхових внесків (страхувальником) на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. Відповідно до п.6 ч.2 ст.17, п.6 ст.20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» страхувальники зобов’язані нараховувати, обчислювати і сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі страхові внески до ПФУ не пізніше, ніж через 20 календарних днів із дня закінчення базового звітного періоду. Але в порушення вказаних норм Закону, відповідач не в повному обсязі сплачує страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, у зв’язку з чим за період з 01.07.2010 року по 31.12.2011 року утворилася заборгованість (недоїмка) у розмірі 1687,80 грн.
Відповідачу була надіслана вимога від 05.04.2011 № Ф-2457 на суму 1687,80 грн.
На цей час зазначена сума заборгованості відповідачем до управління Пенсійного Фонду України в Сватівському районі Луганської області не сплачена.
У зв’язку з викладеним, прокурор-заявник просить стягнути з відповідача заборгованість із сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період з 01 липня 2010 року по 31 грудня 2010 року в сумі 1687,80 грн.
У судовому засіданні представник прокурор – заявник та позивача позов підтримали, надали пояснення, аналогічні викладеним у позові.
Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, місце та час слухання справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не відомі, право надати заперечення на адміністративний позов не скористався.
Заслухавши пояснення прокурора – заявника та представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
Суб’єкт підприємницької діяльності – фізична особа ОСОБА_2 відповідно до ст. ст. 14, 15 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» є платником страхових внесків (страхувальником) на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області. Відповідач зареєстрований як фізична особа – підприємець в Сватівській районній державній адміністрації Луганської області 06.10.2008 згідно свідоцтва про державну реєстрацію серії В02 № 706173 (арк. справи 10).
Згідно із п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» суб’єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2 повинен нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Відповідно до ч. 12 ст. 20 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. У разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобов’язаннями із сплати страхових внесків зобов’язань із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами зобов’язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань щодо виплати заробітної плати (доходу).
Частиною 6 ст. 20 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Відповідно до ст. 106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов’язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.
У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.
Строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.
Під час розгляду справи судом встановлено, що нарахована з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року сума внесків відповідачем в установлені законом терміни повністю не сплачена, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість із сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1687,80 грн., що підтверджується карткою особового рахунку (арк. справи 31).
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» позивачем відповідачу була надіслана вимога від 05.04.2011 № Ф-2457 на суму 1687,80 грн. (а.с. 9)заказним листом, яка отримана ОСОБА_2 особисто 12.04.2011, про що свідчить почтове повідомлення. (а.с. 9).
Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки відповідач суму недоїмки не сплатив, вимоги про сплату недоїмки з управлінням Пенсійного фонду України в м. Красний Луч Луганської області не узгодив та у судовому порядку її не оскаржив.
Враховуючи те, що відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку заборгованість із сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період з 01.07.2010 по 31.12.2010 у розмірі 1687,80 грн. не сплатив, позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають повному задоволенню.
Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» від сплати державного мита (судового збору) звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України у судовому засіданні 06 червня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог ч. 4 ст. 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 14, 15, 17, 18, 20, 106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги прокурора Сватівського району в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області до суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по страховим внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у сумі 1687,80 грн. управління задовольнити повністю.
Стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 (92600, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області (92609, Луганська область, м. Сватове, пл. 50-річчя Перемоги, код 21792614) борг зі сплати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у сумі 1687,80 грн. (Одна тисяча шістсот вісімдесят сім гривень 80 копійок).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не буде подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова складена у повному обсязі 14 червня 2011 року.
СуддяО.А. Горпенюк