Категорія №10.2.4
ПОСТАНОВА
Іменем України
01 червня 2011 року Справа № 2а-4060/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Горпенюк О.А.
при секретарі Колесніковій Я.А.
за участю сторін:
позивач: не з’явився
представник відповідача: ОСОБА_1 (дов. від 06.01.2011 № 97/09-25)
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємця ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області про визнання незаконним рішення та зобов’язання вчинити певні, -
ВСТАНОВИВ:
18 травня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Приватного підприємця ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області про визнання незаконним рішення та зобов’язання вчинити певні.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.
Позивач - приватний підприємець – ОСОБА_2 – свідоцтво про реєстрацію Серії НОМЕР_1 від 12.09.95, є платником падатку у відповідності із Свідоцтвом про сплату єдиного податку на 2010р. серії НОМЕР_2 від 03.10.2005. Сплачує збір на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України у складі єдиного податку згідно пп. 5.6 та 7.2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподатку вання, обліку та звітності субєктів малого підприжмницьтва».
15.12.2010 до відповідача позивачем було подано «Звіт про суми нарахованного збору на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у складі єдиного податку (42 відсотки) перерахованих державою до органів Пенсійного фонду Україхни» додаток 4 з таблицею 6 за жовтень 2010 року (3 арк.) за іншою формою.
Виконавцем функцій виконавчої дирекції Пенсійного Фонду України, - УПФУ у м. Первомайську не було мене взято на облік саме до територіального органу Пенсійного фонду, тому я не набула статусу платника пенсійних внесків до Пенсійного фонду, який набувається включно з дня взяття платника на облік територіальним органом Пенсійного фонду.
Тому позивач, вважає, що він не має обов’язку подавати звітності за Порядком формування та подання страхувальником внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування № 26-1.
Звіт по сплаті збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування не пердбачено законодавством України, тому мною і подано звіт за іншою довільною формою з поясненнями його подачі.
Позивач просив визнати незаконними рішення відповідача № 245 від 30.12.2010, незаконним складання акту № 16 від 30.12.2010 та зобов’язати відповідача прийняти звітність від платника єдиного податкуза довільною фіормою з поясненями.
Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, на адресу суду надіслав заяву про розгял справи за його відсутністю.
Представник позивача прибув в судове засідання, проти задоволення позову заперечував, надав пояснення, в якому зазначив наступне.
Позивач, є пдатником єдиного податку, не є і ніколи не була платником збору на обов’язкове державне пенсійне страхування. Як підприємець, який знаходиться на спрощеній системі оподаткування , - на сплачувала збір до ПФУ за себе та найманих працівників у частині «нарахувань». Із заробітної плати утримувалось до ПФУ збір у розмірі 1-2%, а від Держказначейства до 2004 року до Пенсійного фонду автоматично надходилди кошти у розмірі 42 % від суми єдиного податку.
Але з 01.01.2004 після прийняття Закону України № 1058 від 09.07.2003 згідно п. 3 ст. 11 фізичні особи – субєкти підприємницької діяльності, які обрали спрощену систему оподаткування, підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуваннюта є платниками внесків в Пенсійний Фонд України.Сплата таких внесків відбувається у фіксованому розмірі.
Позивача взято на облік у Первомайському відділені Пенсійного Фонду 18.08.95 році за р. № 03-12-03-0124, як платник внесків.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно вимог Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058 приватний підприємець – ОСОБА_2 є платником страхових внесків (страхувальником) на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню підлягають громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, в об’єднаннях громадян, у фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент) на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру;
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Відповідно до п.6 ч.2 ст.17, п.6 ст.20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» страхувальники зобов’язані нараховувати, обчислювати і сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі страхові внески до ПФУ не пізніше, ніж через 20 календарних днів із дня закінчення базового звітного періоду.
Згідно ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж — період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» страхувальниками роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об’єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об’єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, — для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.
Відповідно до ст. 15 ч. 4. Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» взяття на облік до Пенсійного фонду страхувальників, зазначених у статті 14 цього Закону, здійснюється у такому порядку:
для юридичних осіб, незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб — підприємців, зазначених у пунктах 1-4 статті 14 цього Закону, на яких поширюється дія Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців”, — на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором згідно із Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців”, не пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей територіальними органами Пенсійного фонду.
Відповідно до ч. 8 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» органи, що здійснюють державну реєстрацію юридичних і фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності, зобов’язані надсилати один примірник реєстраційної картки територіальному органу Пенсійного фонду за місцем реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності.
Згідно п. 2.1 Порядку формування та надання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України, затвердженного постановою правління Пнсійного фонду україни від 05.11.2009 № 26-1. зареєстрованому в МінЮсті України 24.11.2009 № 1136/17152, страхувальники формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт за формою згідно з додатком 4 цього Порядку не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення базового звітного періоду. Базовим звітним періодом для них є календарний місяць. Звіт подається за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку.
Фізична особа – підприємець ОСОБА_2 зареєстрована виконавчим комітетом Первомайської міської ради Луганської області 12.09.1995 за № 23880170000002031 згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця серії В01 № 130542. (а.с. 8)
Згідно свідоцтва про сплату єдиного податку серії НОМЕР_2 від 03.10.2005 позивач є платником єдиного податку. (а.с. 9)
15.11.2010 позивач подав до Пенсійного фонду звіт про суми нарахованної заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообовязкове пенсійне страхування дло органів Пенсійного фонду України з додатком за жовтень 2010 року. (а.с. 11 – 12)
Згідно з п. 4 ст. 17 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» відповідачем складено акт № 16 від 30.12.2010 про неподання звітності до Пенсійного фонду України за жовтень 2010 року. (а.с. 13)
30.12.2010 відповідачем прийнято рішення № 245 про застосування штрафних санкцій за неподання розрахунку сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством. (а.с. 14)
17.01.2011 позивачем подано скаргу до Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську та до Головного управління пенсійного фонду у Луганській області. (а.с. 15)
31.01.2011 Головним управлінням пенсійного фонду у Луганській області винесено Рішення № 702/09-10 про результати розгляду скарги та направлено на адресу позивача (а.с. 16).
15.02.2011 позивачем подано скаргу до Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську та до Головного управління пенсійного фонду у Луганській області. (а.с. 17)
21.04.2011 Головним управлінням пенсійного фонду у Луганській області винесено Рішення № 8111/09-10 про результати розгляду скарги та направлено на адресу позивача (а.с. 18).
Суд приходить до висновку, що страхувальник, - Приватний підприємець ОСОБА_2, зобов’язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом. Станом на 21.12.2010 ПП ОСОБА_2 звіт за листопад 2010 року за встановленою формою не поданий, у зв’язку з чим відповідачем винесено акт № 16 від 30.12.2010 про неподання звітності до Пенсійного фонду України та винесено Рішення № 245 від 30.12.2010 про застосування штрафних санкцій за неподання розрахунку сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України у судовому засіданні 01 червня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог ч. 4 ст. 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 14, 15, 17, 18, 20, 106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
В задоволені позовних вимог Приватному підприємцю ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області про визнання незаконним рішення та зобов’язання вчинити певні дії відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не буде подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови буде складено 06 червня 2011 року.
Суддя О.А. Горпенюк