ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
08.06.11 р. Справа № 24/1
Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.,
При секретарі Смірновій Ю.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали:
за позовною заявою: Державного підприємства „Регіональні електричні мережі”, м. Вишгород в особі Донецької філії, м. Донецьк
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,
м. Донецьк
про: стягнення 56 084,91 грн.
В засіданні брали участь представники сторін:
від позивача: ОСОБА_2 – дов. ВМК №725878 від 20.10.2009р.
від відповідача: не з’явився
СУТЬ СПОРУ:
Державне підприємство „Регіональні електричні мережі" в особі Донецької філії звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 56 084,91 грн., у тому числі заборгованість за спожиту активну електроенергію - 54 497,39 грн., за реактивну електроенергію - 463,13 грн., за перевищення договірних величин споживання електроенергії - 1 124,39 грн.
В обґрунтування позову Державне підприємство „Регіональні електричні мережі" посилається на невиконання відповідачем умов договору на постачання електроенергії № 01-492 від 06.09.2007 р. в частині оплати спожитої електроенергії.
На підтвердження таких обставин позивач надав договір № 01-492 від 06.09.2007 р., звіти про споживання електроенергії, акти прийому-передачі електроенергії, акти про споживання електроенергії понад договірну величину.
Відповідач у засідання суду не з’явився, письмового відзиву не направив, про причини неявки суд не повідомив.
Враховуючи, що ухвали суду від 11.04.2011 р., від 19.04.2011 р. від 28.04.2011 р. направлені відповідачу на адресу, зазначену в позовній заяві, спірному договорі та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, суд вважає, що відповідач був повідомлений про розгляд справи належним чином, але не скористався своїм правом на участь у розгляді справи, у зв’язку з чим справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача суд встановив наступне.
06.09.2007 р. між Державним підприємством „Укрєнерговугілля" (далі-Постачальник електричної енергії) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі-Споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 01-492 (а.с.44).
Відповідно до п.1 Договору, Постачальник постачає електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачує Постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами.
За умовами п.2.1.2 постачальник зобов'язався постачати споживачу електроенергію, як різновид товару, в межах 217 кВА (кВт) приєднаної та дозволеної до використання 72,67 кВА (кВт) потужності в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 5 цього договору (Додаток 1 „Обсяги постачання електричної енергії споживачу та су б споживачу").
Згідно з п.2.2.2 та п.2.2.3 Договору, споживач зобов'язався дотримуватися режиму споживання електричної енергії та потужності згідно з умовами розділу 5 цього договору та оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами Додатку 22 „Порядок розрахунків" та Додатку 3 „Зняття показів засобів обліку електричної енергії"".
Додатком 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу" до договору, сторони узгодили обсяги споживання у 2008 році в розмірі 3 700 кВт/г щомісяця (а.с.49)
Споживач, за умовами договору, також зобов'язався здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника електричної енергії та електроустановками споживача згідно з Додатком 5 „Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії" (п.2.2.4 договору).
Відповідно до п.4.2.1 Договору, за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3 -2.2.4 цього договору, з порушення термінів, визначених Додатком 22 „Порядок розрахунків", споживач сплачує постачальнику пеню за кожний день прострочення платежу, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, а сума боргу сплачується з урахуванням встановленого індексу інфляції.
У випадку споживання електроенергії понад договірну величину за розрахунковий період, визначену згідно із вимогами розділу 5 цього договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість електроенергії визначеної як різниця фактично спожитої і договірної величини (п.4.2.2 договору).
Пунктом 5.5. договору встановлено, що у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період складається відповідний акт (додаток 25 „Акт про перевищення договірної величини електроспоживання"), який направляється споживачу листом. У випадку відсутності протягом 10 днів обгрунтованих заперечень з боку споживача акт вважається узгодженим.
Відповідно до п.9.5 договору, договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 06.09.2008 р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну ДІЇ договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Договір про постачання електричної енергії № 01-492 від 06.09.2007 р., разом з додатками до нього, підписаний обома сторонами без розбіжностей.
Відповідно до наказів Міністерства палива та енергетики України від 17.08.07р. №
404, від 13.11.08 р. № 557, від 27.05.09 р. № 278, від 27.08.2009 р. № 422, відповідно до п.1.3 Статуту (а.с.75-76), Державне підприємство „Укренерговугілля” було перетворено у Відкрите акціонерне товариство „Укренерговугілля”, яке потім припинило свою діяльність шляхом перетворення в Державне підприємство "Регіональні електричні мережі”. Державну реєстрацію новоутвореної юридичної особи проведено 07.09.2009 р. (а.с.68-74)
Отже, позивач є правонаступником Постачальника електричної енергії за Договором про постачання електричної енергії № 01-492 від 06.09.2007 р..
З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, постачав відповідачеві електричну енергію, що підтверджується наявними у матеріалах справи документами, зокрема, актами прийому-передачі від 29.08.2008 р. № у-00700001, від 31.08.2008 р. № у-21214430, від 31.08.2008 р. № у-21214429, від 30.11.2008 р. № у-21220146, від 30.11.2008 р. № у-21220145, від 31.07.2008р. № у. 21212668, від 31.07.2008 р. № у-21212667, від 30.04.2008 р. № у-21207358, від 30.04.2008 р. № у-21207357, від 31.03.2008 р. № у-21205444, від 31.03.2008 р. № у-21205445, від 29.02.2008 р. № у-21203629, від 29.02.2008 р. № у-2123628, від 31.01.2008 р. № у-21201819, від 31.01.2008 р. № у-21201818, від 31.12.2008 р. № у-21222128, від 31.12.2008 р № у-21222127, від 30.06.2008 р. № у-21210934, від 30.06.2008 р. № у-21210935, від 30.05.2008 р. № у-21207506, від 31.12.2007 р. № у-21225928 (а.с.23-25,27-28,30-31,33-34,36-37,39-40,42-43,62-67). Направлення цих актів відповідачу підтверджується копіями реєстрів поштових відправлень, наявних в матеріалах справи (а.с.26,29,32,35,38,41).
Отримання відповідачем електроенергії підтверджується також наявними в матеріалах звітами про використану електроенергію (активну, реактивну) за період з січня 2008 року по грудень 2008 року, за підписом відповідача (а.с.8-12).
Господарським судом також встановлено факт перевищення ФОП ОСОБА_1 договірної величини електроспоживання, про що свідчать наявні у справі відповідні Акти за №168 від 30.05.08р. та за №300 від 29.08.08р., складені комісією ВАТ „Укренерговугілля" ДФ (а.с.54-55).
Так, згідно акту №168 від 30.05.2008 р. у квітні 2008 року величина споживання відповідачем понад договірної величини електричної енергії склала 2380 кВт/г.
Згідно акту №300 від 29.08.2008 р. у липні 2008 р. величина споживання електричної енергії понад договірної величин,и,склала 180кВт/г.
Надсилання таких актів відповідачу підтверджується матеріалами справи, зокрема наявним у матеріалах справи реєстром відправлення поштової кореспонденції та копією квитанції „Укрпошти” від 19.01.2009р. (а.с.114).
За розрахунками позивача борг відповідача за перевищення договірних величин споживання електроенергії складає 56 084,91 грн, з яких 54 497,39 грн. – сума заборгованості за активну електричну енергію, 463,13 грн. – сума заборгованості за реактивну електричну енергію 1 124,39 грн. – за перевищення договірних величин споживання електроенергії.
Огляд норм чинного законодавства свідчить про наступне.
За приписами статті 26 Закону України «Про електроенергетику» споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергрпостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.
Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії) регулюють Правила користування електричною енергією, затверджені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. N 28 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 02,08.1996 р. за N 417/1442 (з наступними змінами та доповненнями). Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відтак, оскільки сторони визначили умовами договору обсяг споживання електричної енергії та, розмір її оплати за цей період, то відповідно до наведених приписів норм права зобов’язання у відповідача щодо оплати отриманої за актами приймання-передачі енергії виникає на підставі договору, а п.4 додатку №5 до цього договору встановлено, що остаточний розрахунок за спожиту енергію у розрахунковому періоді електроенергію, плату за перетікання реактивної, плату за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, оплату недорахованої електроенергії, сум на відшкодування збитків, споживач здійснює самостійно на підставі наданих постачальником актів прийому-передачі, у 3-денний термін з дня отримання, згідно банківських реквізитів, вказаних у актах прийому-передачі.
Матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем спожитої електричної енергії за спірний період.
З огляду на матеріали справи та норми чинного законодавства господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ДП „Регіональні електричні мережі'" в особі Донецької філії про стягнення боргу в розмірі 56 084,91 грн., з яких 54 497,39 грн. - сума заборгованості за активну електричну енергію, 463,13 грн. - сума заборгованості за реактивну електричну енергію, підтверджені матеріалами справи, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача 1 124,39 грн. за перевищення договірних величин споживання електроенергії, господарський суд зазначає наступне.
Згідно частини 5 статті 26 Закону України "Про електроенергетику" споживачі (крім населення, професійно-технічних учбових закладів та вищих учбових закладів 1 - 4 рівня акредитації державної та комунальної власності) у разі споживання електричної енергії понад договірної величини за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величиною споживання електроенергії.
Відповідно до пп.7 п.8.1 Правил користування електричною енергією, постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право на отримання від споживача підвищеної оплати за електричну енергію за обсяг перевищення споживачем договірних величин споживання електричної енергії та величини потужності за розрахунковий період відповідно до актів законодавства та умов договору.
Пунктом 4.2.2 договору сторони погодили, що у випадку споживання електроенергії понад договірну величину за розрахунковий період, визначену згідно із вимогами розділу 5 цього договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість електроенергії визначеної як різниця фактично спожитої і договірної величини.
Отже, у випадку перевищення за розрахунковий період договірних величин споживання електричної енергії споживачі сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини електроенергії, про що також визначено сторонами у договорі на постачання електроенергії.
Враховуючи, що обсяг споживання відповідачем електроенергії понад договірну величину за розрахунковий період - квітень 2008 року, липень 2008 року - підтверджено матеріалами справи, розмір цього боргу обрахований позивачем у подвійному розмірі виходячи з різниці від фактично спожитої та договірної величини споживання електроенергії і є арифметично вірним, тому господарський суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 1 124,39 грн. за перевищення договірних величин споживання електроенергії є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Державного підприємства „Регіональні електричні мережі", м.Вишгород в особі Донецької філії, м.Донецьк до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк про стягнення боргу 56 084,91 грн. задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного підприємства „Регіональні електричні мережі" в особі Донецької філії (83114, м.Донецьк, вул.Щорса, 87, п/р 2600136902 в АБ „Енергобанк" м.Донецьк, МФО 377045, ЄДРПОУ 26390719) суму боргу в розмірі 56 084,91 грн., з яких 54 497,39 грн. - сума заборгованості за активну електричну енергію, 463,13 грн. - сума заборгованості за реактивну електричну енергію, 1 124,39 грн. - за перевищення договірних величин споживання електроенергії, а також, 560,85 грн. – державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.
Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом XII Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Н.В. Величко
Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 08.06.2011р.
Повний текст рішення підписано 14.06.2011р.
Суддя Величко Н.В.