Судове рішення #15838809

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

_________________________________________________________________________________________________

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

15 червня 2011 р.                       Справа 8/43/2011/5003

Господарський суд Вінницької області в складі

головуючого судді Грабика В.В.,           

при секретарі судового засідання Кучер Р.П.,

розглянувши в приміщенні суду справу

за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідент. код НОМЕР_1, 03039, АДРЕСА_1)    

до: селянсько-фермерського господарства "Аграрій" с. Гулі (код ЄДРПОУ 32426802, 23042, с. Гулі, вул. Б.Хмельницького, б.2, Барський район, Вінницька область)   

про стягнення боргу та пені

за участю представників сторін:

від позивача : не з'явились

від відповідача : не з'явились

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся 05.04.2011 р. до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення боргу та пені з селянсько-фермерського господарства "Аграрій" .

Позов обґрунтовано наступним. 05.07.2009р. між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу № 05-07/09, відповідно до умов якого позивач відпустив  відповідачу за усною заявкою та відповідно до рахунку-фактури товар на загальну суму 52 182,71 грн., що підтверджується довіреністю відповідача від 03.07.2009р.. Відповідно до п.3.3. договору, відповідач зобов’язаний оплатити товар в строк  до 20.07.2009 р.. Відповідач за отриманий товар розрахувався частково в сумі 15 000 грн., внаслідок чого заборгував позивачу 37 182,71 грн.. Неналежне виконання відповідачем умов договору є підставою для нарахування та стягнення з нього на підставі п.5.1. договору, пені в розмірі 3% від суми заборгованості в сумі 57 777 грн.. Зазначені обставини й стали підставою звернення до суду.

Ухвалою суду від 06.04.2011 р. порушено провадження у справі № 8/43/2011/5003 з призначенням до розгляду в судовому засіданні на 03.05.2011 р..

Ухвалою суду від 07.04.2011 р. було призначено слухання на 04.05.2011 р..Позивача було зобов"язано надати документи, визначені договором, на підтвердження  передачі товару відповідачу , а саме видаткову накладну та акт прийому-передачі.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та ненаданням сторонами витребуваних судом документів , ухвалою суду від 04.05.2011 р. розгляд справи відкладено на 17.05.2011 р..

У відзиві на позов представник позивача зазначив про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки позивачем не надані докази на підтвердження передачі відповідачу товару, вказаного в рахунку-фактурі від 03.07.2009р. (а.с.29).

Ухвалою суду від 17.05.2011р. за письмовим клопотанням представника позивача було продовжено строк розгляду  спору на 15 днів та відкладено розгляд справи на 15.06.2011 р. у зв'язку з необхідністю витребування нових доказів по справі.Позивача було зобов"язано надати документи, визначені договором, на підтвердження  передачі товару відповідачу , а саме видаткову накладну та акт прийому-передачі.

В судове засідання  15.06.2011 р. представник позивача не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином. Представником позивача подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з його хворобою  та неможливістю направлення позивачем до суду іншого повноважного представника у зв'язку із матеріальною скрутою, а також щодо витребування від відповідача ряду документів.

Представник відповідача в судове засідання  не з'явився, витребуваних судом документів та письмових пояснень по суті позову не надав, про дату, місце та час розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином.

Згідно ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.  У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

При цьому суд враховує, що статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Сторони своїм правом на участь у розгляді справи та наданні письмових або усних пояснень не скористались.Ухвалою суду від 17.05.2011р. строк вирішення спору уже  продовжувався. Приймаючи до уваги   приписи ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду сторін та їх  представників, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, відповідно до приписів ст. 75 ГПК.

Клопотання  представника позивача про витребування від відповідача документів задоволенню не підлягає з огляду на зміст ст.69 ГПК України.

При розгляді справи судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

05.07.2009р. між ФОП ОСОБА_1 (продавець) та СФГ “Аграрій” (покупець) укладено договір купівлі-продажу №05-07/09. Договором передбачено наступне: продавець продає, а покупець купує запасні частини до сільськогосподарської техніки (надалі по тексту товар), в кількості та комплектності, приведеному в рахунку-фактурі, який є невід'ємною частиною даного договору на умовах зазначених у даному договорі (п.1.1); асортимент, кількість, комплектність та ціна на товар вказана у рахунку-фактурі формується продавцем на основі письмової або усної заявки покупця; ціна на товар залишається незмінною після 100% оплати покупцем, незалежно від зміни цін заводом-виробником товару (п.1.2.); продавець надає до партії продаваного товару рахунок-фактуру, видаткову накладну (п.2.2.); загальна сума договору складає 55 000,00 грн. (п.3.1.); оплата товару здійснюється частинами, авансовий платіж складає десять тисяч грн. (п.3.2.); покупець зобов'язується зробити повну оплату по даному договору до 20.07.2009 р. (п.3.3.); товар відпускається покупцю в повному об'ємі, згідно рахунка-фактури, після оплати покупцем авансового платежу (п.4.1.); прийом товару по якості, комплектності та кількості проводиться покупцем на складі продавця під час  передачі товару, про що складається двосторонній акт прийому-передачі (п.4.3); в разі невиконання покупцем умов оплати (п.3.3.) йому нараховується пеня в розмірі 3% від суми, що залишилася до оплати, за кожний день починаючи з 21.07.2009р. (п.5.1.); договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання (п.6.2.).

03.07.2009 р. відповідачем оформлено довіреність серії НБМ № 086000 на ОСОБА_2 на отримання запчастин від ФОП "ОСОБА_1" на загальну суму 82 580 грн. (а.с.11).

03.07.2009 р. позивачем було виписано відповідачу рахунок - фактуру № 28 на загальну суму 52 182,71 грн. (а.с.14).

Відповідно до наданих позивачем копій квитанцій, відповідачем сплачено позивачу 15 000грн., а саме: відповідно до квитанції № 3452 від 30.07.2009 р. - 10 000 грн. за запчастини згідно рах. б/н від 30.07.2009 р., відповідно до квитанції № 3594 від 13.08.2009 р. - 5 000 грн. за запчастини згідно рах. б/н від 13.08.2009 р. (а.с.12, 13).

Згідно наданих позивачем письмових розрахунків відповідачеві на підставі п.3.3. договору нараховано до стягнення пеню в розмірі 3% в сумі 57 777 грн. за період з 30.08.2009р. по 01.02.2011р., а розмір основного боргу за договором становить 37 182,71 грн..  Всього належить стягнути з відповідача        94 959,71 грн.  (а.с.3).

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.ст. 526, 525 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як вбачається  з матеріалів справи, між сторонами виникли правовідносини, які випливають з договору купівлі-продажу.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.625 ч.2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням вставновленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст.629ч.1 ЦК України договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 655 ЦК України одна сторона - продавець передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.662ч.1 ЦК України продавець зобов"язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України він зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню).

В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.

Оцінивши в сукупності  докази надані сторонами та  які містяться в матеріалах справи, суд дійшов до переконання в тому, що позов задоволенню не підлягає.

Так, в заяві позивач стверджує, що на виконання умов договору  №05-07/09 від 05.07.2009р. передав відповідачеві товар вказаний  в рахунку фактурі №28 від 03.07.2009р., яка є невід"ємною частиною договору, на загальну суму 52 182,71грн., який відповідач оплатив частково в сумі 15 000грн..

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами у простій письмовій формі 05.07.2009 р. був укладений договір купівлі-продажу № 05-07/09. Пунктом 2.2. договору передбачено, що відповідач надає до партії проданого товару рахунок - фактуру, видаткову накладну.Також  сторони за обопільним погодженням визначили у договорі, що передача товару підтверджується  актом прийому-передачі (п.4.1).Обов"язковість дотримання умов договору  його учасниками закріплена в ст.629 ЦК України.

Позивач не довів належними та допустимими доказами заявлені вимоги, що є підставою для відмови в задоволенні позову, з огляду на наступне. Договір купівлі-продажу укладений 05.07.2009р. , а тому рахунок фактура №28 від  03.07.2009р. не могла бути його невідємною частиною, а також вона не містить посилання на цей  договір.Довіреність відповідача, видана  на ім"я ОСОБА_2, на переконання суду також не стосується  договору від 05.07.2009р. договору, оскільки датована 03.07.2009р. і вартість товару в ній (82 580грн.) значно перевищує вартість товару, вказану в договорі (55 000грн.).   Позивач в обгрунтування позову та   на вимогу суду не надав документів, які відповідно до умов договору мають підтверджувати  факт передачі товару покупцеві, а саме видаткову накладну та акт приймання-передачі, а також не надав суду жодних пояснень з цього приводу. Квитанції про оплату товару відповідачем від 30.07.2009р. (рахнок б/н від 30.07.2009р.) та 13.08.2009р. (рахунок б/н від 13.08.2009р.)  відповідно  10 000грн. та 5 000грн. не містять посилання на договір № 05-07/09 від 05.07.2009р.  та рахунок №28 від 03.07.2009р., так само не містить такої інформації довідка за підписом позивача від 10.01.2011р. (а.с.4). Отже позивачем у передбаченому чинним законодавством порядку не доведено факт поставки відповідачу товару за договором №05-07/09 та його часткову оплату відповідачем, а відповідно й факт та розмір заборгованості  відповідача  саме за цим договором , що в свою чергу є підставою для відмови у задоволенні вимоги про як про  стягнення боргу   так і  пені.

З урахуванням наведеного, в задоволенні позову слід відмовити з покладенням судових витрат на позивача відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.43, 32, 33, 34, 43,  82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ :

Відмовити в задоволенні позову  фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до селянсько-фермерського господарства "Аграрій" про стягнення боргу та пені.

Суддя                                             Грабик В.В.

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України  17 червня 2011 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (03039, АДРЕСА_1)

3 - відповідачу (23042, с. Гулі, вул. Б.Хмельницького, б.2, Барський район, Вінницька область)

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація