Справа № 2-2436/11

РІШЕННЯ

                                                                 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2011 р. Суворовський районний суд міста Одеси

у складі:

головуючого судді                            Пепеляшкова О.С.

при секретарі                                      Шиміній М.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа Суворовський РВ ОМУ УМВС України в Одеській області про визнання осіб такими, що втратили право на користування жилим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

          До суду з позовними вимогами звернулась ОСОБА_1, яка у позові зазначила, що їй на праві власності належить АДРЕСА_1, в якому на цей час безпідставно зареєстровані, але не мешкають відповідачі (ОСОБА_2 - колишній власник). Позивач просить визнати відповідачів такими, що втратили право користування житловими приміщеннями вказаної квартири.

Позивач надала до суду заяву з проханням розглядати справу у її відсутність та про те, що вимоги позову підтримує та просить його задовольнити.

Відповідачі до судового засідання не з’явились, повідомлялись про час та місце розгляду справи належним чином та своєчасно в порядку ч.5 ст. 74 ЦПК України.

Представник третьої особи надав до суду заяву з проханням розглядати справу у його відсутність.

Вивчивши надані докази та дослідивши матеріали справи, встановивши факти і відповідні їм правовідносини, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

АДРЕСА_1 належить позивачу на підставі договору купівлі-продажу від 06.12.2006р. (продавець –ОСОБА_2), інформацію про що внесено до реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с. 8-10).

Рішенням Суворовського районного суду м.Одеси від 11.06.2009р. позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа Друга державна нотаріальна контора, про визнання договору купівлі-продажу АДРЕСА_1 недійсним залишено без задоволення, зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виселення задоволено, відповідачів виселено з АДРЕСА_1. Рішення набрало чинності 16.12.2009р. (а.с. 6-7).

Відповідачі зареєстровані за адресою спірної АДРЕСА_1 (а.с. 11, 21, 29).

Відповідно до положень статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до положень частини 1 статті 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі рішення суду про позбавлення права користування житловим приміщенням.

Таким чином, на підставі викладеного та статті 391 ЦК України, суд приходить до висновку, що вимоги позивача повинні бути задоволенні в повному обсязі, відповідачі втратили право користування жилою площею АДРЕСА_1.

Відповідно до положень статті 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача мають бути стягнуті понесені та документально підтверджені судові витрати –держмито в сумі 8,50 грн., та витрати ІТЗ в сумі 37 гривень, понесені позивачем при зверненні до суду –в рівних частках.

Керуючись статями 10, 11, 60, 61, 212-215, 218, 294 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

          Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування житловим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь позивача понесені судові витрати в сумі 22,75 гривень з кожного.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя