ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

 

          "27" листопада 2007 р.                                                                      Справа №1/67

 

За позовом    ОСОБА_1

 

до Спільне підприємство "Чернівецький автоцентр "КАМАЗ"

 

про визнання зборів учасників від 29.07.05р. такими, що не відбулися,а прийнятих на них рішень недійсними

 

Суддя  Желiк Борис Євграфович

 

Представники:

позивача  ОСОБА_2.         

відповідача Пазюк О.М.          

в засіданні приймали участь 

 

СУТЬ СПОРУ:

 Справу порушено ухвалою господарського суду Чернівецької області від9 листопада 2007 року на підставі п.4 ст.12  Господарського процесуального кодексу України  щодо  спорів з корпора-тивних  відносин  між  господарським  Товариством та його учасником  (засновником, акціонером) за позовом фізичної особи - громадянки України ОСОБА_1  ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, яка  проживає у м. АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1)  до Спільного  українсько-росій-ського  підприємства  (СУРП ) “Чернівецький  автоцентр “КАМАЗ” - Товариства  з обмеженою відповідальністю м. Чернівці  про визнання :

- зборів  учасників Спільного українсько-російського підпри-ємства  “Чернівецький  автоцентр  КАМАЗ”  від 29.07.2005 року  такими, що  не відбулися ;

             -  недійсним рішення зборів  учасників  Спільного  українсько-російського  підприємства  “Чернівецький  автоцентр “КАМАЗ” від 29.07.2005 року по всіх питаннях  порядку денного, у т.ч.  по :

          п.1-му  про звільнення  з  посади  директора  Спільного  українсько-російського підприємства “Чернівецький автоцентр “КАМАЗ”  ОСОБА_3. та про  призначення  Допіряка  П.В. Генеральним директором, а Белінського  Ю.В. -  виконавчим  директором  Товариства ;

         п. 2-му  про зміну  юридичної адреси  Товариства ;

         п.3-му  про продаж ОСОБА_4. частки, викупленої  у АТ ВФ  “КАМАЗ автоцентр”, що  становить 51 % статутного фонду та часток, що  вивільнились у зв'язку з виходом  учасників ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7. ;

        п. 4-му про виключення  ОСОБА_1. з учасників  Товариства, а також про виключення з Товариства ОСОБА_3., ОСОБА_8., ОСОБА_9., ОСОБА_10.,  ОСОБА_11. та ОСОБА_12. і про  визнання  ОСОБА_13. та ОСОБА_14. такими, що припинили  участь у товаристві через  смерть ;

       п. 5-му  про  збільшення  статутного  фонду, перерозподіл  часток у статутному  фонді  товариства та  затвердження  складу  учасників ;

       п. 6-му  про  затвердження  нової редакції Статуту  товариства ;

       п. 7-му про зобов'язання  всіх учасників  підписати  зміни  і допов-нення до установчих  документів.

Обгрунтовуючи  позовні вимоги  у справі, позивач  посилається на наступне.

У  порушення частини 5 ст. 61  Закону  України  “Про  господарські  товариства” та п.7.6  Статуту  Товариства  позивача не було  повідомлено в установленому  порядку  про  проведення  зборів учасників Товариства від 29.07.2005р., рішення  з яких  позивачем  оспорюється у цій  справі.

Тим самим були порушені його права на участь в управлінні  Товариством, надані позивачу частиною 1 ст. 10 вищезазначеного закону, частиною 1 ст. 167  Господарського  кодексу України, частиною 1 ст.116  Цивільного кодексу України та ст.17 установчого договору між  Товариством  та  його  учасниками.

Прийнятим на цих зборах  рішенням, зокрема, його пунктами 1,2,3,4,5,6,7 порядку денного були порушені  корпоративні  права позивача як одного з учасників  Товариства.

Підтвердженням нелігітимності  зборів є  наступні обставини :

Згідно запису в протоколі від 29.07.2005 року на зборах були  присутні учасники, які володіють 64,14 %  голосів у статутному  фонді  Товариства. Однак, доданим  до протоколу  зборів реєстром  підтверд-жується участь осіб, які втратили корпоративні права в Товаристві, у зв'язку з чим їх голоси не могли  бути  враховані  для  визначення  кворуму  зборів.

Так, в реєстрі  відображена  присутність на  зборах  учасників  ОСОБА_16. та  ОСОБА_6., які 6 і 10 червня 2002 року подали заяви  про добровільний  вихід  зі складу  Товариства.

Також в реєстрі  відображена  присутність  на зборах  учасників ОСОБА_8. та  ОСОБА_10., які 21 і 26  червня 2002 року  заявили  про свій  добровільний  вихід  зі  складу Товариства.

Згідно п.”в “ч.1 ст.10 ЗУ  “ Про  господарські  товариства”  учасник має  право в установленому  порядку  вийти з Товариства..

Станом  на день  подання  заяв  про вихід  з Товариства  порядок  виходу  з  нього  статутом та  установчим  договором не було врегу-льовано.

Разом  з тим, п.9.1 Статуту  передбачено розгляд  таких  заяв  на зборах  учасників, однак, відповідно до п.7.3  Статуту Товариства та ст. 59 ЗУ  “Про  господарські  товариства”  в редакції від 07.03.2002р., яка  діяла  на день подання  вищезазначеними  учасниками заяв про добровільний  вихід  з Товариства, до компетенції його  вищого  органу не  відносився  розгляд  таких  заяв, а тому ці  заяви  не були  предметом  розгляду його вищого органу.

Таким  чином,  вищезазначені  учасники Товариства, які в червні  2002 року здійснили своє  цивільне  право  на вихід  з Товариства,  вільно та на власний  розсуд вчинили  правочин, яким  припинили  корпоративні  відносини  з відповідачем, чим  позбавили  себе  права  приймати  участь у зборах  ні  особисто, ні  через своїх  представників.

Однак, в реєстрі  присутніх  на зборах  ці учасники зареєстровані, у т.ч. ОСОБА_10особисто, а ОСОБА_6., ОСОБА_5. та  ОСОБА_8. через  представника  по  довіреності,  а належні  їм  9,6%  часток ( 4х2,4% ) у статутному  капіталі  враховано для визначення  повноважності  зборів.

З урахуванням  даних  реєстру учасників, які прибули  на збори, для  визначення їх повноважності підлягали зарахуванню по 2,4 % частки у статутному  капіталі  учасників Товариства : ОСОБА_4., ОСОБА_14., ОСОБА_17., ОСОБА_7.,ОСОБА_18., ОСОБА_19. ОСОБА_20., ОСОБА_9. та ОСОБА_21., який  має 2,64 % у статутному  капіталі, а всього  21,84%.

У зв'язку з безпідставним  врахуванням 9,6 % часток добровільно   вибувших  учасників  загальна кількість  голосів  учасників, які прибули  29.07.2005 року  на збори,   становить 44,57% ( 21,84 %  від 49%), оскільки

дана  частка  менше визначеної  ст. 60 ЗУ  “Про  господарські  товариства” (більш як 60%),  ці збори  не можуть вважатись такими, що відбуллися.

Усі  рішення,  прийняті  29.07.2005 року  неповноважними зборами за відсутності позивача, суперечать чинному законодавству та установчим  документам Товариства, що згідно ст.22 Установчого договору є  підставою  для їх  оскарження  в судовому  порядку, як це передбачено п.5 ст. 98  ЦК  України.

Копії  протоколу з  рішення  зборів  учасників  Товариства  від 29.07.2005 року відповідач  на адресу позивача не направляв і не повідомив  іншим способом про  виключення  його (позивача) зі складу  учасників Товариства. Однак,  позивачу  стало  відомо, що на день  подання  до суду  цієї  позовної  заяви, зміни до установчих  документів  відповідно  до оскаржуваного  у справі  рішення  до  Єдиного державного  реєстру не  внесено.

Одночасно  позивач звернувся  до суду  з клопотанням про залучення  до участі  у справі в якості третьої особи  без самостійних  вимог на предмет  спору  на стороні  відповідача  Ліцензійно-реєстраційну  палату  Чернівецької міської  ради та  про  забезпечення  позову у справі.

Ухвалами від 12 листопада 2007 року (а.с.2-4) суд задовольнив  вищенаведені  клопотання  позивача.

Відповідач, СУРП “Чернівецький  автоцентр КАМАЗ” ТзОВ,  подав  до суду заперечення, в яких  просить  відмовити  позивачу  у задоволенні  позовних  вимог як  безпідставних, у т.ч. в зв'язку  з наступним.

Твердження  позивача про те, що його не було  повідомлено про  проведення оскаржуваних зборів учасників Товариства, не відповідає  дійсності, т.я. відповідне  повідомлення  було  надіслано на адресу  позивача  рекомендованим  листом по поштовій квитанції від 29.06.2005 року.

Однак, якщо припустити, що позивач невчасно дізналась про проведення  зборів, то це  порушення  не могло  істотно  вплинути  на прийняття рішень  через те, що їй, як учасниці,  належить  лише 2,4%  статутного фонду.  Саме  такої  позиції  дотримуються  суди  України   при винесенні рішень у справі про визнання  недійсними рішень  господар-ських товариств (Ухвала  судової  палати з цивільних  справ  ВСУ  від 19.09.2001р., Рішення ВСУ за 2002р., Рішення  Апеляційного суду м. Києва  від 19.07.2002 р. - Юридична практика № 43 від 22.10.2002 року).

Оскаржуване рішення  прийняте на підставі  Закону України   “Про господарські  товариства”, а саме, його п. “г” ч.5 ст. 41, ч. 1 ст. 59, ч.1 ст.62.

У позовних  вимогах  зазначено, що питання  про виключення  позивача з числа  учасників Товариства було прийняте без наявності  підстав  згідно п. 9.2 Статуту, зокрема, без  підтвердження її відсутності тричі  на  зборах Товариства, що суперечить фактичним обставинам  у справі., а  саме :

Відповідно до питання 4 у Протоколі зборів учасників СП  “Чернівецький автоцентр КАМАЗ”  ТзОВ  від 29.07.2005 року (абз.3  арк.4) зазначено, що, зокрема, учасниця ОСОБА_1. тричі не з'являлась  на зборах Товариства. Це підтверджується  реєстрами  присутніх  учасників на зборах, що відбулися 28.08.2004р., 25.02.2005 р. та 29.07.2005р., а також квитанціями  про  відправку ОСОБА_1. повідомлень про проведення  зборів  за 30  днів  до їх  проведення.

Крім того, позивач жодного разу не повідомила  про причину  своєї  відсутності та не  надіслала  своїх повноважних представників. Отже,  відповідно до ст. 64  Закону України  “Про  господарські  товариства”,  остання систематично не виконувала своїх обов'язків учасника  товариства, що є  достатньою  підставою  для  її  виключення.

Позивач  також  твердить,  що  оспорювані  рішення  по всіх пунктах  порядку денного прийняті його довірителями з порушенням  діючого  законодавства, а також те, що збори не були повноважними  згідно ч.1 ст.60  Закону України  “Про господарські  товариства”. Зазначене позивач  підтверджує  тим, що  учасники ОСОБА_10.,  ОСОБА_6.,  ОСОБА_5. та  ОСОБА_8. є такими, що втратили  корпоративні  права  у зв'язку з оформленням  відповідних  заяв про  вихід з Товариства.

Однак, заяви про відступлення своїх часток учасниками СП “Чернівець-кий автоцентр  КАМАЗ” ТзОВ  на користь  ОСОБА_3. не можуть  прийматися до уваги, оскільки  після їх оформлення протягом  червня-липня 2002 року  не були проведені  збори  учасників з відповідним  питанням порядку денного та зміни у складі учасників не були  зареєстровані  відповідно до діючого на час виникнення спірних правовідносин Положення про державну реєстрацію суб'єктів  підприємницької діяльності, затвердженого Постановою Кабінету  Міністрів  України  від  25.05.1998р. №  740.

Крім того,  вищевказане  не  підлягає  доказуванню, оскільки  підтверджується  обставинами, встановленими Ухвалою  Верховного Суду України  від 31 січня 2007 року ( абз.4 арк.9) та  Рішення  Апеляційного  суду  Тернопільської області в якості  касаційної інстанції  від 11.09.2007 року  ( абз. 7 арк.5).

 

Правомірність  зборів  учасників  СП “Чернівецький  автоцентр  КАМАЗ” ТзОВ  від 29.07. 2005  року  вже  оспорювалась в судах  України. Так,  Шевченківський  районний  суд м. Чернівці  розглянув  справу № 2-233/07  за позовом  про  визнання  зборів  учасників СП  “Чернівецький  автоцентр КАМАЗ”  ТзОВ  від 29.07.2005р.  такими, що не відбулися, а  прийнятих на них  рішень - недійсними. 13 листопада 2007 року  було  винесено  рішення,  яке  набрало  на сьогоднішній  день  законної  сили і яким  в задоволенні  позову  відмовлено  за безпідставністю.

Заслухавши  усні  пояснення  сторін та  виходячи  з матеріалів справи, суд  визнав  за необхідне витребувати  від відповідача  додаткові  докази, які  мають суттєве значення для справи, у зв'язку з чим та керуючись  ст. 77  ГПК України, суд

                                                     

У Х В А Л И В :

1.  Розгляд справи відкласти на 12-00 год  "11" грудня 2007 р.

2. Зобов'язати відповідача у строк до дня розгляду справи податидо суду додатково: витяг з Єдиного державного реєстру учасників  Товариства, докази  направлення  на адресу  позивача  повідомлень про проведення зборів учасників Товариства, які відбулися 28.08.2004р., 25.02.2005р. і 29.07.2006р., довідки про вручення позивачу цих  повідомлень.

         3.  Участь у розгляді  справи  визнати  обов'язковою  для всіх  учасників  судового  процесу.

                   

                   

 

                       Суддя                                                                  Б.Є. Желiк