ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

СУТЬ СПОРУ :

Позивач звернувся із позовною заявою до суду про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 554,90 грн. у тому числі: основного боргу -482,47 грн., пені -25,81 грн., інфляційних -11,27 грн. та 25 відсотків річних -35,35 грн..

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному об'ємі.

Відповідач належним чином був повідомлений про день та час слухання справи, проте явку свого представника в два судових засідання не забезпечив, правом наданим ст. 59 ГПК України на подання відзиву не скористався.

Нез'явлення представника відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору по суті, справу може бути розглянуто без його участі за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, дослідивши докази які мають юридичне значення для розгляду позовної заяви суд встановив.

06 липня 2007 року між позивачем - ТзОВ „Олбі-Рос” (Постачальник) та відповідачем -Приватним підприємцем ОСОБА_1. (Покупець) було укладено договір поставки № 10/22, згідно якого Постачальник зобов'язувався систематично поставляти та передавати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язувався приймати товар та здійснювати оплату на умовах даного договору.

Відповідно до п. 4.2. даного договору Покупець зобов'язувався проводити розрахунки за отримані товари протягом 10 календарних днів з дня отримання товарів. Згідно товаро-транспортної накладної № 113617 від 11.07.2007р. позивачем на адресу відповідача був поставлений товар, а відповідачем отриманий товар, проте в порушення умов даного договору товар відповідачем не оплачено, що в свою чергу спричинило виникненню основного боргу в сумі 482,47 грн..

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства та п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

На день розгляду справи у суді, за відповідачем рахується основний борг в сумі 482,47 грн., даний борг підтверджується двосторонніми актами звірки взаємних розрахунків від 01.09.2007р. та 30.11.2007р., довідкою про стан розрахунків станом на 11.12.2007 року.

Відповідач в односторонньому порядку порушив вимоги укладеного договору та ст. 526, 712 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, що є підставою для задоволення позову в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 482,47 грн..

Згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань встановлена п.5.2. договором поставки № 10/22 від 06.07.2007 року у вигляді пені у розмірі подвійної ставки НБУ за несвоєчасну оплату товару, інфляційних за весь час прострочення, а також 25 відсотків річних від простроченої суми, тому позивач правомірно нарахував відповідачу пеню за несвоєчасну оплату товару в сумі 79,81 грн., інфляційні за весь час прострочення в сумі 11,27 грн., а також 25 відсотків річних від простроченої суми в сумі 35,35 грн., які підлягають стягненню.

Згідно п. 4 частини третьої статті 129 Конституції України та ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, відповідач не надав доказів зменшення або погашення заборгованості.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відшкодовуються позивачу за рахунок відповідача.

На підставі ст. 526, п.3 ст. 611, 712 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193, ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України та керуючись та керуючись ст. ст. 1, 12, 44, 49, 75, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з активів Приватного підприємця ОСОБА_1 (Чернівецька область, Сторожинецький район, с. Михальча;); інд. код НОМЕР_1

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Олбі -Рос” (м. Чернівці, вул. Проектна, 3); Р/р 260040171653 в Укрексімбанку м. Чернівці, МФО 356271; код 21436486

·          основний борг в сумі 482,47 грн.;

·          пеню в сумі 25,81 грн.;

·          інфляційні в сумі 11,27 грн.;

·          25 відсотків річних в сумі 35,35 грн.;

·          відшкодування державного мита в сумі 102 грн.;

·          відшкодування витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу в сумі 118 грн..

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У разі подання апеляційної скарги або апеляційного подання до Львівського апеляційного суду через Господарський суд Чернівецької області, рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

                               Суддя                                             .