Справа № 22-ц-1395/11 19.04.2011 19.04.2011 07.06.2011
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-1395/11 Суддя суду 1-ї інстанції Павлова Ж.П.
Категорія 42 Доповідач апеляційного суду Ямкова О.О.
У Х В А Л А
Іменем України
19 квітня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого - Лисенка П.П.,
суддів: Кушнірової Т.Б., Ямкової О.О.,
при секретарі Бобуйок І.Ф.,
за участю: представника позивача – Цехоцького І.А.,
відповідачів – ОСОБА_4, ОСОБА_5,
прокурора – Круш Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу
за апеляційною скаргою
виконавчого комітету Миколаївської міської ради
на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 15 березня 2011 року
за позовом
виконавчого комітету Миколаївської міської ради до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про виселення ,
В С Т А Н О В И Л А:
3 серпня 2010 року виконком Миколаївської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третіх осіб – ПП «ЖЕК-6», служби у справах дітей Заводського району м. Миколаєва, в якому просив виселити відповідачів разом із їх неповнолітніми дітьми ОСОБА_6, 1994року народження, ОСОБА_7, 1997року народження, і ОСОБА_11, 1999року народження, із квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення з підстав, передбачених ч.3 ст. 116 ЖК України.
Позивач посилався на те, що вищезазначена квартира знаходиться на балансі ПП «ЖЕК-6» та належить до комунальної власності територіальної громади м. Миколаєва.
Наймач квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_9 померла в 1999році, після чого в квартирі залишився проживати та був зареєстрований член її родини – ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Після його смерті відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5 сумісно з неповнолітніми дітьми самоуправно заселилися до квартири, в якій проживають по наступний час.
Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 16 листопада 2010 року до участі у справі в якості третьої особи залучений орган опіки та піклування виконкому Миколаївської міської ради та допущений прокурор Заводського району м. Миколаєва.
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 15 березня 2011 року у задоволені позову відмовлено.
В апеляційній скарзі виконком Миколаївської міської ради, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду і ухвалите нове, яким позовні вимоги задовольнити.
Заперечуючи проти апеляційної скарги, відповідачі вважають доводи скарги необґрунтованими.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.
Згідно з вимогами ч.1 ст. 65 ЖК України наймач має право в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім’ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб.
Відповідно до ч.1 ст. 98 ЖК України наймач жилого приміщення та члени його сім’ї, які проживають разом з ним, також можуть за взаємною згодою дозволити тимчасове проживання в жилому приміщенні, що є в їх користуванні, інших осіб без стягнення плати за користування приміщенням (тимчасових жильців).
Такими, що самоуправно зайняли жиле приміщення, вважаються особи, які вселилися у нього без будь-яких підстав або, не зважаючи на заборону вселення.
Ці особи підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення з підстав, передбачених ч.3 ст. 116 ЖК України.
Судом встановлено, що з 1986 року наймачем квартири АДРЕСА_1, яка належить до комунальної власності територіальної громади м. Миколаєва, являлася ОСОБА_9. Сумісно з нею в зазначеної квартирі проживав та був зареєстрований її син – ОСОБА_8 (а.с. 5-8, 39-40).
Після смерті у 1999році наймача ОСОБА_9, в квартиру АДРЕСА_1 з усного дозволу члена її сім’ї ОСОБА_8 вселилася його двоюрідна сестра ОСОБА_4 сумісно з чоловіком ОСОБА_10 та їх малолітніми дітьми (а.с. 30-31, 42-50, 53, 55, 68-69).
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_8 помер, але у спірній квартирі залишилися проживати без реєстрації відповідачі та їх неповнолітні діти (а.с. 9-12,22).
За життя наймача спірної квартири та члена його сім’ї письмової згоди на вселення та постійне проживання відповідачів не надавалося, договорів піднайму не укладалося. Але відсутність письмовій згоди на вселення відповідачів сама по собі не свідчить про те, що вони вселилися до квартири самоуправно, оскільки за обставинами справи судом безспірно встановлено, що ОСОБА_8 висловлював таку згоду.
За таких обставин, суд дійшов правильного висновку, що відповідачі з дітьми вселилися до квартири АДРЕСА_1 не самоуправно, а за усною згодою члена сім’ї наймача, і обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.
Рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права в межах заявлених вимог, а тому доводи позивача в апеляційній скарзі про порушення судом норм права є необґрунтованими.
Посилання апелянта на те, що розгляд справи проведений за відсутністю представника третій особи ПП «ЖЕК-6», а також судом залишений поза увагою факт наявності у відповідачів на період 2002 року іншого житла, яким ОСОБА_4 неправомірно розпорядилася, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не є підставою для задоволення позову із зазначених позивачем підстав.
Керуючись статтями 303, 307, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу виконавчого комітету Миколаївської міської ради відхилити, а рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 15 березня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий
Судді