Справа № 2-3192/11

РІШЕННЯ

                                                                 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня  2011 р.                                                                                          м. Одеса

             Суворовський районний суд м. Одеси в складі:

головуючий –суддя Бабаков В.П.,

при секретарі –Чопик М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одеса цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,  -

В с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу з відповідачкою.

Позовні вимоги мотивовані тим, що сторони 09 січня 1993 року зареєстрували шлюб. Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину – дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Сторони втратили почуття взаємної поваги та кохання, розірвали свої стосунки та не бажають їх поновлення. Тому  позивач просив суд шлюб розірвати.   

В  судове засідання позивач не з’явився, надав суду заяву, в якій просить справу розглянути за його відсутності, на позовних вимогах наполягає.

Відповідачка в судове засідання не з’явилась, надала суду заяву, в якій просить справу розглянути за її відсутності, позов визнає. Бажає залишити собі прізвище «ОСОБА_2».

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно свідоцтва про одруження 09 січня 1993 року, сторони зареєстрували шлюб  у  відділі реєстрації актів громадянського стану виконавчого комітету Київської районної ради м. Одеси, актовий запис № 32.

Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину –дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно ст. 112 СК України, суд з’ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини –інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення  про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.  

В  судовому засіданні встановлено, що сторони припинили шлюбні стосунки, не мають наміру поновити сімейні відносини, між ними склалися такі стосунки, при яких подальше спільне життя неможливе.

Надання строку для примирення суд вважає недоцільним.

При цьому суд також приймає до уваги, що спору відносно  майна між сторонами немає.

Відповідно до ст..ст. 8 ч.8, 235 ч.8 ЦПК України у рішенні суду про розірвання шлюбу зазначається про вибір прізвища тим з подружжя, який змінив прізвище під час державної реєстрації шлюбу, що розривається.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд вважає за доцільне покласти судові витрати на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 112 СК України, ст. ст. 169, 175, 214 - 215 ЦПК України, суд

                                            В и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу -  задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2,  зареєстрований 09 січня 1993 року у відділі реєстрації актів громадянського стану виконавчого комітету Київської районної ради м. Одеси, актовий запис № 32  - розірвати.

При розірванні шлюбу ОСОБА_2 залишити  прізвище «ОСОБА_2».

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                                                          В.П. Бабаков