Справа № 2-а-5487/11

ПОСТАНОВА

іменем України  

 02 червня 2011 року                                           м. Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі  головуючого – судді Гончарука О.Н. розглянувши в порядку скороченого провадження в місті Камені-Каширському адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі про зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни

                                                   встановив:

У поданій до суду  через поштове відділення зв’язку 14 лютого 2011 року позовній заяві позивачка зазначає, що їй як дитині війни має виплачуватись щомісячна надбавка до пенсії  в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Така надбавка їй не нараховувалась і не виплачувалась, так як  дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (далі –Закону), Законами України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», «Про Державний бюджет  України на 2008 рік»  була призупинена.  

Рішеннями Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року та від 22 травня 2008 року положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік»  у цій частині визнано неконституційними.  

Однак не зважаючи на те, що на даний час діє ст.6 Закону їй підвищення до пенсії нараховано та виплачено відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» та Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік», якими надбавка до пенсії як дитині війни визначена у значно меншому розмірі.

Просить суд зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити їй щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни у розмірі, передбаченому ст.6 Закону з урахуванням виплачених сум за період в межах строку звернення до суду.

Відповідачем у десятиденний термін з дня отримання копій позовної заяви з додатками та ухвали про відкриття провадження у справі, який закінчився 30 травня 2011 року, заперечень на позов не подано.

Позовні вимоги підлягають до повного задоволення.

          Як вбачається з пенсійного посвідчення, паспорта, позивачка, ІНФОРМАЦІЯ_1 має статус дитини війни.

          У зв’язку з цим вона, в силу ст.6  Закону має право на  отримання надбавки до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Мінімальний розмір пенсії за віком, визначений ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої,  за наявності у чоловіків 25, а у жінок — 20 років страхового стажу, встановлюється у розмірі передбаченого законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Як вбачається з відмови відповідача, його довідки, позивачці як дитині  війни, надбавка до пенсії у 2010 році виплачена у значно меншому, ніж передбаченому ст.6 Закону, розмірі, а саме по 49,80 грн. щомісячно.

          Після визнання рішеннями Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року положень п.12 статті 71, ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та  від 22 травня 2008 року положень  п.41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», якими призупинялась дія ст.6 Закону, неконституційними, жодними іншими нормативно-правовими актами, у тому числі Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» положення ст.6 Закону не змінювались.

          Не змінились ці положення ст.6 Закону і Законом України «Про державний бюджет на 2011 рік».

          Те, що позивачці й на час постановлення рішення виплачується щомісячна соціальна допомога як дитині війни в розмірі визначеному ст.6 Закону, відповідачем не доведено.

Зазначене свідчить про обов’язок відповідача нараховувати і виплачувати позивачці надбавку до пенсії як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком і ця надбавка має бути виплачена за період в межах шестимісячного строку звернення до суду, а саме з 14 серпня 2010 року по 14 лютого 2011 рік (день звернення до суду), як цього просить позивачка з врахуванням виплачених їй сум.

Суд, з огляду на відсутність іншого порядку визначення розміру мінімальної пенсії за віком, ніж передбачений ч.2 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з метою реалізації  конституційної гарантії на отримання надбавки до пенсії, приходить до висновку про необхідність застосування відповідачем згаданої правової норми при визначенні розміру мінімальної пенсії за віком, що є базовою величиною для розрахунку основної  і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю внаслідок Чорнобильської катастрофи, та дорівнює розміру визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

          Керуючись ст.ст.11, 17, 99, 183-2, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Рішеннями Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп та від 22 травня 2008 року №10-рп, суд

постановив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати дії управління Пенсійного фонду України у  Камінь-Каширському районі Волинської області щодо невиплати ОСОБА_1, як дитині війни, надбавки до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 14 серпня 2010 року по 14 лютого 2011 року, протиправними.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі нарахувати і виплатити ОСОБА_1, як дитині війни підвищення до пенсії в розмірі 30 (тридцяти) відсотків від мінімальної пенсії за віком, як це передбачено ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 14 серпня 2010 року по 14 лютого 2011 рік включно з урахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Камінь-Каширський районний суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня отримання її копії  апеляційних скарг.

Головуючий :                                                                             О.  Н.  Гончарук