_____________________________________________________________________________

                                                                                                         Справа№2-3248/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

          02.06.2011 року Київський районний суд м. Одеси у складі:   

Головуючого - судді Куриленко О.М.,   

за участю секретаря - Фірко Ю.В.,     

        розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного банку «Діамант» в особі Одеської дирекції АБ «Діамантбанк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом,

                                                                      ВСТАНОВИВ:

         28.02.2011року позивач звернувся з позовом до суду та просив ухвалити рішення, згідно якого стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості за  договором  кредиту.

   Свої вимоги мотивував тим, що 09 жовтня 2007 року між громадянкою України ОСОБА_1   та Акціонерним банком  «Діамант»  був укладений Договір про встановлення ліміту кредитування № 001С/К23, відповідно до умов якого Позивач відкрив Відповідачу кредитну лінію та встановив ліміт кредитування у розмірі 50 000,00 грн.,  відповідно до якого позивач повинен надавати кредитні кошти Відповідачу, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 26%   річних. При цьому, ліміт, встановлений на банківській платіжній картці, протягом строку дії Кредитного договору зменшується в порядку, визначеному Додатком №1 до Кредитного договору, а саме на 46, 01 грн.   щомісячно.  

Відповідно до пункту 1.8. Кредитного договору кредит був наданий шляхом проведення платежів Відповідача понад залишок коштів на Картковому рахунку. Про факт отримання Відповідачем кредиту свідчить виписка з Карткового рахунку, відкритому Відповідачеві.

Згідно підпункту 2.2.3. пункту 2.2. Кредитного договору Відповідач зобов`язався у день, що передує зменшенню розміру ліміту кредитування, здійснювати платежі у повернення кредиту в сумі, на яку зменшено розмір встановленого ліміту кредитування згідно Додатку №1 до Кредитного договору. Відповідно до підпункту 2.2.1. пункту 2.2. Кредитного договору Відповідач зобов`язався сплачувати проценти, нараховані згідно умов останнього, щомісячно, 25-го календарного числа кожного місяця. Крім того, згідно пункту 1.5. Кредитного договору Відповідач взяв на себе зобов`язання сплачувати комісійну винагороду в сумі 300, 00 грн.  щомісячно, 25-го календарного числа кожного місяця.

Однак Відповідачем були порушені умови Кредитного договору щодо погашення кредиту та сплати процентів.  Свої зобов`язання відповідач досі не виконав, тому   позивач звернувся до суду  та просить стягнути з відповідача заборгованість відповідно до укладеного договору про встановлення ліміту кредитування.

         У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.   

          Відповідач у судове засідання не з`явилась, сповіщена належним чином, про що в матеріалах справи маються розписки з її особистим підписом,  заяв та клопотань про відкладання не заявляла.

      При викладених обставинах суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, сповіщеного про розгляд справи належним чином, від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, ухваливши заочне рішення у справі, зі згодою позивача, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України, так як  надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідача.

          Відповідно до ст. 225 ЦПК України Київським районним судом м. Одеси була постановлена ухвала про заочний розгляд справи.

          Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, вважає, що позовні вимоги підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

           В судовому засіданні встановлено, що 26.09.2007 році гр. ОСОБА_1  звернулась с заявою до заступника Голови правління АБ «Діамант» з проханням розглянути можливість надання  їй кредиту в розмірі 70 000 гривень на строк 24 місяця для ремонту квартири ( а.с.12).

          9 жовтня 2007 року між громадянкою України ОСОБА_1   та Акціонерним банком «Діамант» був укладений Договір про встановлення ліміту кредитування  № 001С/К23,  відповідно до умов якого Позивач відкрив Відповідачу кредитну лінію та встановив ліміт кредитування у розмірі 50 000,00 грн. (а.с.7-8), після чого також відповідач надав розписку про отримання платіжної картки у непошкодженому стані та запечатаний конверт з ПІН-кодом 09.10.2007 року

( а.с.14).

         З умовами договору  ОСОБА_1 була ознайомлена, про що свідчить її особистий підпис на інформаційному повідомленні для ознайомлення з умовами кредитування фізичних осіб ( а.с.17).

         Відповідно до договору Позивач повинен надавати кредитні кошти Відповідачу, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 26% річних.   При цьому, ліміт, встановлений на банківській платіжній картці, протягом строку дії Кредитного договору повинен був зменшуватись  в порядку, визначеному Додатком №1 до Кредитного договору, а саме на 46, 01 грн.   щомісячно.  

Відповідно до пункту 1.8. Кредитного договору кредит був наданий шляхом проведення платежів Відповідача понад залишок коштів на Картковому рахунку. Про факт отримання Відповідачем кредиту свідчить виписка з Карткового рахунку, відкритому Відповідачеві.

Згідно підпункту 2.2.3. пункту 2.2. Кредитного договору Відповідач зобов`язався у день, що передує зменшенню розміру ліміту кредитування, здійснювати платежі у повернення кредиту в сумі, на яку зменшено розмір встановленого ліміту кредитування згідно Додатку №1 до Кредитного договору.

Відповідно до підпункту 2.2.1. пункту 2.2. Кредитного договору Відповідач зобов`язався сплачувати проценти, нараховані згідно умов останнього, щомісячно, 25-го календарного числа кожного місяця. Крім того, згідно пункту 1.5. Кредитного договору Відповідач взяв на себе зобов`язання сплачувати комісійну винагороду в сумі 300, 00 грн.  щомісячно, 25-го календарного числа кожного місяця.

Однак Відповідачем були порушені умови Кредитного договору щодо погашення кредиту та сплати процентів, а саме Відповідач не сплатив кредит за період з «08»жовтня 2009 року по «01»лютого 2011 року в розмірі 2 064, 44 грн., проценти за період з «08»жовтня 2009 року по «01»лютого 2011 року в розмірі 418, 95 грн.  

Згідно підпункту 2.2.7. пункту 2.2. Кредитного договору Відповідач зобов’язаний здійснити повне повернення кредиту та сплату процентів за користування ним протягом 1   банківського дня з моменту хоча б одноразового порушення обов’язку по поверненню кредиту та/або сплаті процентів за користування ним.

Згідно частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних йому процентів.

15 січня 2010 року Позивачем було відправлено поштовим зв’язком письмове повідомлення про вимогу повного погашення кредиту із зазначенням сум заборгованості Відповідача за Кредитним договором та встановленням терміну для добровільного погашення Відповідачем заборгованості, що виникла за Кредитним договором, –до «20»січня 2010 року. Однак, Відповідачем заборгованість за Кредитним договором погашено не було ( а.с.10).

  Заборгованість Відповідача за кредитом, процентами та неустойкою підтверджується випискою з позичкового рахунку Відповідача, що додається.

Судом встановлено, що розмір загальної заборгованості Відповідача за Кредитним договором, включаючи неустойку, станом на «01»лютого 2011 року складає 6 991, 79 грн.,  що підтверджено випискою по розрахунку клієнта № 07916-2011\0201 за   розрахунковий період з 09.10.2007 рік по 01.02.2011 року ( а.с.18-21).

        Суд вважає, що відповідно до ст. 526 ЦК України  з боку відповідача, стосовно позивача, виникло зобов’язання згідно якого відповідач зобов’язаний повернути одержану суму кредиту в повному обсязі та сплачувати відсотки за користування кредитом в терміни встановлені Договором.   

          Відповідачем були порушені вимоги ст. ст. 525, 526, 527 ЦК України, зобов’язання не було виконане належним чином у встановлений термін та до теперішнього часу відповідач не погасив свій борг.   

            Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).   

            Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом: припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це не встановлено договором або законом, або розірвання договору, сплата неустойки.   

            Згідно до ст.  615 ЦК України, у разі порушення зобов’язань однією стороною, друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов’язання. Одностороння відмова не звільняє винну сторону  від відповідальності за порушення зобов’язання.     

  Згідно до ст. 623 ЦК України боржник який порушив зобов’язання має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов’язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо інше не встановлено договором або законом.                   

Частиною 1 статті 624 ЦК України передбачено, що якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

           Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, що прострочив виконання грошового зобов’язання, за вимогою кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановлених договором відсотків річних від простроченої суми.   

       Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, доходить до висновку що в справі мається достатньо доказів для ухвалення  заочного рішення про задоволення позову.   

      На підставі вищевикладеного та  керуючись  ст.ст. 526, 526, 543,  554, 611,615, 623 ЦК України,  ст.ст.209,212,213,214,215,218,223 ЦПК  України, суд, -   

                                                                 ВИРІШИВ:  

   Позовні вимоги Акціонерного банку «Діамант» в особі Одеської дирекції АБ «Діамантбанк»  -  задовольнити.   

 Стягнути з ОСОБА_1, 1963 року народження,  на користь Акціонерного банку «Діамант» в особі Одеської дирекції АБ «Діамантбанк», кр32007194502, МФО 320854, ЄДРПОУ 23362711,  заборгованість  відповідно до договору про встановлення ліміту кредитування  № 001СК23 від 09.10.2007 року в розмірі  6 991, 79 грн. (Шість тисяч дев’ятсот дев’яносто одна гривня, 79 копійок), сплачений при поданні позову судовий збір у сумі 70 гривень та витрати на ІТЗ у розмірі 120 гривень.

  Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

              Заяву про перегляд заочного рішення  може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя :                                                                Куриленко О.  М.

  ,