ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                          ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  "18" грудня 2007 р.                                                                   Справа № 10/155

м. Чернівці                                                                                                15-30 год.

За позовом  заступника прокурора Чернівецької області в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, від імені якої діє територіальне управління Головавтотрансінспекції у Чернівецькій області

до приватного підприємця ОСОБА_1, с. Іспас Вижницького району Чернівецької області

про стягнення штрафної санкції в сумі 1700 грн.

Суддя Т.І.Ковальчук

Секретар судового засідання  Нікуліца І.С.

Представники:

Від позивача - не з'явився

Від відповідача -не з'явився

У засіданні приймали участь -прокурор Філіпець В.П.

СУТЬ СПОРУ:         

Заступник прокурора Чернівецької області звернувся з позовом в інтересах держави в особі позивача до відповідача про стягнення штрафної санкції в сумі 1700 грн. за порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, а саме перевезення пасажирів без оформлення відповідних документів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами проведеної рейдової перевірки транспортного засобу, який використовується відповідачем, посадовими особами органу державного контролю на автомобільному транспорті виявлено порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт при перевезенні пасажирів, за що до відповідача застосовано штрафну санкцію, яку останній у добровільному порядку не сплатив.

Ухвалою від 01.11.2007 р. справу призначено до розгляду  в судовому засіданні на 29.11.2007 р. за участю прокурора і представників сторін, відповідачу запропоновано надати пояснення на позов та докази в його обґрунтування.

Відповідач письмових пояснень на позов не надав. У судовому засіданні 29.11.2007 р. представник позивача і прокурор позовні вимоги підтримали, пояснили, що під час перевірки відповідачем не були пред'явлені документи, що свідчать про оплату послуг з перевезення. Відповідач проти позову заперечував, пояснив, що оплата за послуги була здійснена в цей же день і він має докази такої оплати.

У судовому засіданні 29.11.2007 р. оголошувалася перерва до 15-00 год. 18.12.2007 р.

У судове засідання 18.12.2007 р. представник позивача і відповідач не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили. Враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання після оголошення перерви, про поважні причини неявки суд не сповістили, немає перешкод для вирішення спору за відсутності осіб, які не з'явилися на виклик суду.

Прокурор у судовому засіданні 18.12.2007 р. просив позов задовольнити.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання в судовому засіданні 29.11.2007 р. та пояснення прокурора в судовому засіданні 18.12.2007 р., розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, дослідивши та оцінивши надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні відносини, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Так, судом встановлено наступне.

Відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець і здійснює підприємницьку діяльність з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів згідно з ліцензією серії АВ № НОМЕР_1 від 29.03.2006 р. (а.с. 6,11).

На підставі завдання на перевірку № 033208 від 01.05.2007 р. посадовими особами позивача 07.05.2007 р. проведено рейдову перевірку, в ході якої установлено, що цього дня Ільчук Т.І. о 8-20 год. здійснював перевезення пасажирів без списку пасажирів та довідки про оплату транспортних послуг, в салоні знаходилося 25 пасажирів при наявності 18 сидінь, встановлено трафарет “Чернівці-Вижниця через Вашківці”, про що складено акт № 048277 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 07.05.2007 р. (а.с. 8).

В акті відповідач надав письмові пояснення, що віз пасажирів по замовленню.

Постановою начальника Чернівецького територіального управління головної державної інспекції на автомобільному транспорті від 31.05.2007 р. № 040803 до відповідача застосовано фінансові санкції у сумі 1700 грн. за здійснення нерегулярних перевезень без документа, що засвідчує оплату транспортних послуг, з використанням трафаретів регулярних пасажирських перевезень, перевезення 25 пасажирів при наявності 18 сидінь (а.с. 10).

Добровільно відповідач штрафні санкції не сплатив, зазначену постанову в установленому порядку не оскаржував.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначаються Законом України “Про автомобільний транспорт” (далі -Закон). Цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами -суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Ст.ст. 1, 29 Закону визначають автомобільного перевізника як фізичну або юридичну особу, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами. Виходячи з наданих позивачем документів відповідач є автомобільним перевізником у розумінні Закону.

Відповідно до ст. 5 Закону основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Ст. 6 Закону визначено, що урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті здійснює, зокрема, державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті затверджено постановою Кабінету Міністів України від 08.11.2006 р. Пунктом 3 цього Порядку передбачено, що одним з органів державного контролю на автомобільному транспорті є головна державна інспекція на автомобільному транспорті та її територіальні управління.

Згідно зі ст. 35 Закону послуги пасажирського автомобільного транспорту поділяють на послуги з перевезення пасажирів автобусами, на таксі та легковими автомобілями на замовлення.

Послуги з перевезення пасажирів автобусами можуть надаватися за видами режимів організації перевезень: регулярні, регулярні спеціальні, нерегулярні.

Перевезення пасажирів автобусами в режимі нерегулярних пасажирських перевезень здійснюють автомобільні перевізники на автобусних маршрутах нерегулярних перевезень на договірних умовах із замовниками транспортних послуг.

Нерегулярні перевезення відповідач здійснює, зокрема, згідно з договором про нерегулярні перевезення пасажирів від 13.04.2006 р., укладеним з базою відпочинку “Зелені пагорби” (а.с. 20-22).

Відповідно до ст. 39 Закону автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення, зокрема, документи для нерегулярних пасажирських перевезень:

для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.

Таким чином, для здійснення перевезення пасажирів автобусом у зафіксований актом перевірки від 07.05.2007 р. час відповідач повинен був мати і пред'явити посадовим особам позивача, які здійснювали рейдову перевірку, названі вище документи, зокрема, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг.

Як вбачається з акту та не спростовується наведеними в ньому поясненнями відповідача такий документ не був пред'явлений ним особам, що проводили перевірку.

Надана відповідачем у судовому засіданні 29.11.2007 р. копія квитанції до прибуткового касового ордера від 07.05.2007 р. на суму 462,00 грн. не може слугувати доказом протилежного (а.с. 20).

Сам факт наявності квитанції не підтверджує того, що її було пред'явлено перевіряючим під час перевірки 07.05.2007 р., окрім того, неможливо встановити, до чи після перевезення проведена оплата послуг, а також чи взагалі ця оплата проведена саме за те перевезення, яке здійснював відповідач 07.05.2007 р. о 8-20 год., оскільки ні наданий список пасажирів, ні сама квитанція не містять відомостей, які б підтвердили, що саме ці послуги оплачені згідно з означеною квитанцією.

За таких обставин суд дійшов висновку, що документ про оплату послуг з перевезення не був пред'явлений відповідачем під час перевірки і це не спростовується матеріалами справи та поясненнями відповідача.

Ст. 60 Закону встановлено відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, застосовується штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Посадові повноваження керівника територіального органу позивача при винесенні постанови від 31.05.2007 р. № 040803  не перевищено (ст. 60 Закону, п. 27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті), передбачені ст. 250 ГК України строки застосування адміністративно-господарських санкцій не пропущено. Разом з тим, суд зазначає, що за решту вказаних у постанові від 31.05.2007 р. № 040803 порушень відповідальність Законом не передбачена.

Таким чином, судовим розглядом справи доведено порушення вимог Закону відповідачем, за що до нього застосовано штраф у відповідності до чинного законодавства, тому позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Судовий збір належить стягнути з відповідача на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 17, 94, 160-163, п.п. 3, 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (с. Іспас Вижницького району Чернівецької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, розрахункового рахунку немає):

- 1700 грн. штрафу до Державного бюджету України (стягувач -Головна державна інспекція на автомобільному транспорті в особі територіального управління Головавтотрансінспекції у Чернівецькій області, м. Чернівці, вул. М.Тореза, 64“а”, ЕКПО 23246436, банк одержувача ГУДКУ в Чернівецькій області, МФО 856135, р/р 31111106700002, код платежу 21081100);

- 17,00 грн. судового збору на користь Державного бюджету України (стягувач -ДПІ у Вижницькому районі Чернівецької області).

Постанова  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого Кодексом адміністративного судочинства України , якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано  заяву  про  апеляційне  оскарження,  але апеляційна  скарга  не  була  подана  у  строк,  встановлений  КАС України,  постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У  разі  подання  апеляційної скарги судове рішення,  якщо його  не  скасовано,  набирає  законної  сили   після   закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо  строк  апеляційного  оскарження  буде поновлено,  то вважається, що постанова не набрала законної сили.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява.  Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 КАС України -  з  дня  складення  в  повному  обсязі.

Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова складена в повному обсязі, проголошена і підписана 18 грудня 2007 року.

Суддя                                                             Т.І. Ковальчук