ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
30.01.08 Справа № 4/100
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії: головуючого -судді Городечної М.І., суддів Краєвської М.В. та Кузя В.Л., розглянувши апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області від 06.12.2007 року (вх. № 463 від 17.12.2007 року) на рішення господарського суду Чернівецької області від 26.11.2007 року у справі № 4/100
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області, м.Чернівці
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головне управління статистики в Чернівецькій області, м.Чернівці
до Приватного підприємця ОСОБА_1, м.Чернівці
про звільнення займаного приміщення у зв'язку із припиненням договору оренди нерухомого майна № 20/14 від 01.03.2004 року, стягнення 1,65 грн. пені, 3396,12 грн. неустойки та 930,45 грн. збитків.
за участю представників: від позивача -Сопко С.П., від відповідача - не з'явився, від 3-ї особи - не з'явився.
Присутнім представникам сторін роз'яснено права і обов'язки передбачені ст. 22 ГПК України.
Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 29.01.2008 року змінено склад колегії суддів, що розглядають дану справу: суддю Юркевича М.В. замінено суддею Краєвською М.В.
Рішенням господарського суду Чернівецької області від 26.11.2007 року у справі № 4/100 відмовлено в позові Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Чернівецькій області до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення 1,65 грн. пені, 3396,12 грн. неустойки та 930,45 грн. збитків.
Не погоджуючись з даним рішенням місцевого господарського суду, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі від 06.12.2007 року (вх. № 463 від 17.12.2007 року) апелянт вважає, що рішення господарського суду Чернівецької області від 26.11.2007 року у справі № 4/100 підлягає скасуванню, оскільки прийнято за невідповідності висновків суду обставинам справи та неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник зазначає про те, що не відповідає обставинам справи висновок суду першої інстанції про те, що Регіональне відділення не заперечувало проти користування приватним підприємцем ОСОБА_1 державним майном, яке було передано в оренду по договору № 20/14 від 01.03.2004 року, оскільки в зв'язку з закінченням 31.08.2006 року строку дії договору, Регіональним відділенням було повідомлено даного Підприємця листом від 18.09.2006 року про припинення договору та звільнення орендованого майна. Наступні листи Реогінального відділення надсилались відповідачу відповідно до листів та роз'яснень вищестоячого органу -Фонду державного майна України. Враховуючи безпідставність користування відповідачем орендованим державним майном, продовжує скаржник, йому було нараховано пеню за прострочення оплати орендних платежів, неустойку за неповернення майна та збитки, спричинені цим, згідно розрахунку доданого до позовної заяви. За наведеного, апелянт просить оскаржуване рішення місцевого суду скасувати та прийняти нове рішення, яким поданий ним позов задоволити повністю.
Представник підприємця ОСОБА_1 (відповідач у справі, надалі -Підприємець) в судовому засіданні 23.01.2008 року вимоги апеляційної скарги заперечив з підстав, викладених у запереченнях на апеляційну скаргу від 23.01.2008 року, та просив рішення господарського суду Чернівецької області від 26.11.2007 року у справі № 4/100 залишити без змін.
В судовому засіданні 23.01.2008 року було оголошено перерву до 30.01.2008 року до 30.01.2008 року.
Апеляційний суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази у справі, дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. При цьому суд встановив наступні обставини та виходив з таких мотивів.
01.03.2004 року між сторонами даної справи було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 20/14 (надалі Договір), а саме: згідно п.п. 1,1 цього Договору, нежитлового приміщення загальною площею 20,80 кв.м. в будівлі Чернівецького обласного управління статистики, що знаходиться за адресою: м.Чернівці, вул. Головна, 249а та перебуває на балансі Чернівецького обласного управління статистики.
Строк дії даного Договору згідно п. 10.1 було встановлено сторонами до 31.12.2004 року.
Як вбачається з матеріалів справи, та не заперечується сторонами, Договір було пролонговано сторонами відповідно до п. 10.5 Договору, зі змінами, внесеними додатковим договором від 25.04.2005 року, до 31.08.2006 року.
18.09.2006 року орендодавцем -Фондом було направлено орендарю -Підприємцю ОСОБА_1 заяву-повідомлення № 09-77/2702 від 18.09.2006 року про припинення договору від 01.03.2004 року № 20/14 в зв'язку з закінченням строку на який його було укладено та проханням повернути орендоване майно відповідно до п. 2.4-2.5 даного Договору. Дане повідомлення, як вбачається з копії поштового повідомлення №№ 2293680, було вручено підприємцю ОСОБА_1 під розписку 21.09.2006 року.
Таким чином, відповідно до п.п. 2.3 Договору, ч. 1 ст. 785 ЦК України, ч. 1 ст. 291 ГК України, ч. 3 ст. 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” у відповідача у даній справі в зв'язку з припиненням договору від 01.03.2004 року № 20/14 виникло зобов'язання щодо повернення орендованого майна в зв'язку з закінченням строку дії договору, на який його було укладено, та небажанням орендодавця -Фонду продовжувати його дію на новий строк.
Щодо листа позивача № 09-77/3314 від 06.11.2006 року про відкликання своєї заяви № 09-77/2702 від 18.09.2006 року про припинення договору оренди від 01.03.2004 року № 20/14, то колегія суддів вважає, шо даний лист не є доказом пролонгації даного Договору, оскільки на час його направлення відповідачу даний Договір вже був припиненим в зв'язку з закінченням строку його дії, і породжує лише ті юридичні наслідки, які пов'язані з його припиненням та відповідальністю за його порушення, що мали місце під час дії Договору, а тому даний лист Позивача не може оцінюватись як дія, наслідком якої є пролонгація вищезазначеного договору. На думку колегії суддів, наступне правомірне користування відповідачем майном, що було предметом договору оренди від 01.03.2004 року № 20/14 після закінчення строку його дії -31.08.2006 року, було б можливе за умови укладення сторонами відповідного договору оренди в загальному порядку, передбаченому чинним законодавством для такого виду договорів.
Крім цього, апеляційний суд вважає, що не може бути доказом прологації Договору на новий строк факт сплати відповідачем та орендних платежів після 31.08.2006 року згідно рахунків, що виставлялись балансоутримувачем орендованого майна - Головним управлінням статистики в Чернівецькій області, оскільки балансоутримувач не є орендодавцем даного майна, яким є згідно Договору -РВ Фонду державного майна в Чернівецькій області, який відповідно до п. 10.5 Договору відмовився в установленому вище порядку від продовження Договору. Таким чином, відповідач перераховував кошти як орендні платежі без відповідної правої підстави, оскільки договір оренди від 01.03.2004 року № 20/14 є припиненим з 31.08.2006 року.
В той же час, відповідач відповідно до ст. 1212 ЦК України не позбавлений можливості вимагати повернення зазначених коштів як безпідставно сплачених за умови доведення даного факту в загальному порядку.
На час розгляду справи в суді першої інстанції Відповідачем представлено суду акт прийому-передачі орендованого по договору від 01.03.2004 року № 20/14 державного майна.
За таких обставин, апеляційний суд також погоджується з висновком суду першої інстанції про підставність нарахування відповідачу неустойки відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України за користування об'єктом оренди після припинення договору. В той же час апеляційним судом враховано, що відповідно до ст. 614 ЦК України особа відповідає за порушення зобов'язання за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. За наведеного, враховуючи листи позивача № 09-77/3314 від 06.11.2006 року та № 09-77/3485 від 17.11.2006 року, колегія суддів вважає відсутньою вину відповідача в неповеренні орендованого майна в період з 06.11.2006 року по 17.11.2006 року. Таким чином, з відповідача відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України підлягає стягненню нейстойка за період з 01.09.206 року по 06.11.2006 року та з 17.11.2006 року по 31.05.2007 року, всього в розмірі 3246,84 грн.
Щодо позовних вимог про стягнення пені за прострочення оплати орендних платежів за період з 01.03.2004 року по 22.09.2006 року в розмірі 1,65 грн., то апеляційний суд враховуючи положення ч. 6 ст. 232 ГК України щодо строків нарахування пені, ч. 1 ст. 223 ГК України, п. 1 ч. 2 ст. 258, ст. 261, ч. 3 ст. 267 ЦК України щодо строків позовної давності, умов його застосування, наслідків спливу даного строку, враховуючи заяву відповідача, висловлену у відзиву на позов від 05.09.2007 року (а.с. 117-119) про застосування строків позовної давності, вважає, що в позові в цій частині позову слід відмовити в зв'язку з пропуском позивачем строку позовної давності.
Також апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення з відповідача 930,45 грн. збитків за користування неповерненим майном.
Так, відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Однак, як вбачається зі змісту позовної заяви, заяви про зміну позовних вимог від 13.06.2007 року, та доданих до них документів, позивачем не подано суду жодних доказів, які б свідчили про втрату, знищення та пошкодження орендованого майна. Навпаки, в матеріалах справи наявний акт прийому-передачі орендованого майна від 31.05.2007 року, зі змісту якого вбачається, що орендоване майно повернено відповідачем в доброму стані. Також позивачем не подано суду жодних доказів понесення ним додаткових витрат в зв'язку з неповерненням відповідачем орендованого по Договору майна. Крім цього, відсутні підстави вважати про понесення Державою збитків у вигляді неодержаних доходів, оскільки як підставно зазначено самим позивачем майно, що було предметом оренди по Договору, відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, ч. 2 ст. 5 Закону України “Про приватизацію державного майна” не підлягає здачі в оренду.
За наведеного, апеляційний суд вважає, що рішення господарського суду Чернівецької області від 26.11.2007 року у справі № 4/100 слід скасувати в частині відмови в позові про стягнення 3246,84 грн. неустойки, нарахованої за неповернення орендованого майна, а в решті рішення даного суду залишити без змін.
Судові витрати відповідно до ст.ст. 49, 105 ГПК України розподілити між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 49, 101, 103, 104, 105 ГПК України,
Львівський апеляційний господарський суд,-
П О С Т А Н О В И В :
1. Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області частково задоволити.
2. Рішення господарського суду Чернівецької області від 26.11.2007 року у справі № 4/100 скасувати в частині відмови в позові про стягнення 3246,84 грн. неустойки та прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задоволити. В решті рішення даного суду залишити без змін.
3. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 в дохід державного бюджєту України 76 грн. 52 коп. державного мита та 88 грн. 52 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Доручити господарському суду Чернівецької області видати наказ на виконання даної постанови.
5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
6. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
7. Справу повернути в господарський суд Чернівецької області.
Головуючий- суддя М.І.Городечна
Судді М.В.Краєвська
В.Л.Кузь