ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Клас і Ко”, м. Чернівці

до приватного підприємця ОСОБА_1, м. Сокиряни

про стягнення боргу в сумі 7909,88 грн.

Суддя       Т.І. Ковальчук

Представники:

Від позивача -не з'явився

Відповідачка -не з'явилася

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом до відповідачки про стягнення боргу по оплаті за відвантажені продукти харчування в сумі 7909,88 грн., у тому числі 6928,58 грн. основного боргу, 411,78 грн. інфляційних збитків, 414, 44 грн. пені та 154,90 грн. 3% процентів річних.

Ухвалою від 22.10.2007 р. розгляд справи в судовому засіданні призначено на 20.11.2007 р. за участю представників сторін, від позивача витребувано додаткові документи, відповідача зобов'язано надати відзив на позов.

Ухвалою від 20.11.2007 р. розгляд справи відкладено на 12.12.2007 р. у зв'язку з неявкою відповідачки в судове засідання та неподанням відзиву на позов, ухвалою від 12.12.2007 р. розгляд справи відкладено на 20.12.2007 р. за клопотанням позивача, який не мав змоги забезпечити участь представника в судовому засіданні, та в зв'язку з неявкою відповідачки.

У судове засідання 20.12.2007 р. представники сторін не з'явилися, однак це не перешкоджає вирішенню спору, оскільки позивача належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання, а відповідачці ухвали суду надсилалися на всі відомі адреси, однак вона за цими адресами не перебуває, тому, не попередивши про зміну місцезнаходження, повинна нести пов'язані з цим можливі негативні наслідки.

В зв'язку з викладеним у відповідності до ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач поставив відповідачці по накладних продукти харчування на загальну суму 6928,58 грн. на умовах оплати з розстрочкою на 7 календарних днів, однак відповідачка поставлений товар не оплатила, в зв'язку з чим їй нараховано також інфляційні збитки, пеня та 3% річних.

У судовому засіданні 22.10.2007 р. представники позивача позов підтримали, пояснили, що поставка здійснювалася відповідно до договору  купівлі-продажу від 20.11.2006 р., укладеному з відповідачкою, товар розвозився експедиторами і його приймали відповідачка та уповноважені нею особи.

Заслухавши пояснення представників позивача в судовому засіданні 20.11.2007 р., розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Судовим розглядом справи встановлено, що 20.11.2006 р. між позивачем і відповідачкою було укладено договір купівлі-продажу № 25652/06, згідно з яким позивач (Продавець за текстом договору) зобов'язався поставити відповідачці  (Покупець за текстом договору) продукти харчування, а відповідачка зобов'язалася прийняти продукти харчування та оплатити їх на умовах даного договору (а.с. 9).

Відповідно до п.3.1 вказаного договору Покупець зобов'язаний оплатити повну вартість товару протягом 7 календарних днів з моменту поставки товару Продавцем шляхом перерахування/внесення коштів у готівковому або безготівковому вигляді на поточний банківський рахунок Продавця, в готівковому вигляді через касу підприємства.

Додатком № 1 до договору купівлі-продажу № 25652/06 сторони обумовили, що згідно п. 12 Інструкції Мінфіну від 16.05.1996 р. “Про порядок реєстрації виданих довіреностей на одержання матеріальних цінностей” продавець відпускає матеріальні цінності без довіреності при умові, що матеріально-відповідальна особа покупця, якою є особисто ОСОБА_1., завіряє свій підпис на відпускному документі печаткою приватного підприємця ОСОБА_1. з відбитком ідентифікаційного номера НОМЕР_1(а.с. 9 на звороті).

Як видно з копій видаткових товарно-транспортних накладних, на які позивач посилається як на докази отримання відповідачкою продуктів харчування за договором купівлі-продажу № 25652/06, на кожній з них одержувачем продукції вказано ОСОБА_1., однак жодна з цих накладних не підписана відповідачкою та на жодній з них немає відтиску печатки приватного підприємця ОСОБА_1. з відбитком ідентифікаційного номера НОМЕР_1(а.с. 10-36). Всі накладні від імені одержувача підписані іншими, крім ОСОБА_1., особами, в чому суд переконався також оглядом оригіналів цих накладних в судовому засіданні 20.11.2007 р.

Згідно з Інструкцією про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 р. № 99, в редакції, чинній на день виникнення спірних правовідносин між сторонами, яка поширюється на підприємства, установи та організації, їхні відділення, філії, інші відособлені підрозділи та представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

У відповідності до абз. 3 п. 13 цієї Інструкції при централізовано-кільцевих перевезеннях цінностей підприємствам їх відпуск постачальниками може здійснюватися без довіреності, якщо одержувач цінностей за підписом керівника і головного бухгалтера підприємства або інших осіб, які уповноважені підписувати довіреності, повідомив постачальника про зразок печатки (штампу), якою матеріально відповідальна особа, що буде приймати цінності, завіряє на супровідних документах (накладній, акті, ордері тощо) свій підпис про одержання цінностей.

Таким чином, надані позивачем у підтвердження своїх вимог до відповідачки видаткові товарно-транспортні накладні не є належними доказами, що засвідчують отримання особисто відповідачкою поставленого по цих накладних товару у відповідності до умов договору купівлі-продажу № 25652/06 та згаданої Інструкції.

Згідно з ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Інших доказів, які б належним чином засвідчили повноваження осіб, які від імені ОСОБА_1. отримали товар по видаткових товарно-транспортних накладних, як-от довіреності, договір доручення тощо, або доказів часткової оплати ОСОБА_1. отриманого за цими накладними товару, позивач не надав. З пояснень представників позивача, наданих в судовому засіданні 20.11.2007 р. зрозуміло, що таких документів і немає.

За таких обставин суд вважає недоведеним належними і допустимими доказами факт отримання відповідачкою товару по видаткових товарно-транспортних накладних, на які посилається позивач.

У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Недоведення позивачем належними і допустимими доказами своїх вимог є підставою для відмови у задоволенні позову.

Судові витрати слід залишити за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1,2,12,82,84 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.          У задоволенні позову відмовити.

              Суддя                                              .