Справа №  2-518/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2011 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

в складі головуючого судді          Федорова  Л.П.

при секретарі           Федорук О.О.

розглянувши в судовому засіданні в м.Дубно цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дубенської міської Ради, ОСОБА_2  

про визнання частково недійсним та скасування державного акта на право власності на землю, стягнення моральної шкоди   

ВСТАНОВИВ:

В обгрунтування позову позивач посилається на те, що він проживає в АДРЕСА_1 з 1955 року. Дана квартира була приватизована його матірю - ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Він, як спадкоємець після смерті матері, прийняв спадщину, що підтверджується свідоцтвом про прийнятття спадщини. До будинку в якому він проживає належать приміщення сараїв. Він дізнався, що ОСОБА_2 приватизувала земельну ділянку, де розташовані сараї, має намір будувати паркан та сараї демонтувати .Вважає, що земельна ділянка перебуває в спільному користуванні мешканців будинку АДРЕСА_2, так як на ділянці розташовані допоміжні приміщення та знаходиться під"їзд до будинків. Його право власності на сарай доводиться договором найму житлового приміщення від 19.02.1974 року, укладеним між ОСОБА_3 та житловим управлінням. Вважає, що сарай приватизовано одночасно з квартирою. Рішення Дубенської міської Ради №1087 від 26.12.2007 року  про приватизацію земельної ділянки ОСОБА_2 вважає незаконним, так як воно порушує права мешканців будинків, та його особисті права.

Крім того просить стягнути з відповідачів моральну шкоду в розмірі 10 тис. грн., обгрунтовуючи тим, що він є особою пенсійного віку, хворіє, перебуває у стресі, та моральних переживаннях від можливих наслідків забудови двору відповідачкою ОСОБА_2

Строк позовної давності ним не пропущено, так як він взнав про приватизацію із повідомлення Дубенської міської Ради від 28.02.2011 року.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги з підстав викладених в позовній заяві.

Представник Дубенської міської Ради позовні вимоги не визнав, пояснив що у відповідача відсутні правовстановлюючі документи на сараї. За договором найму ОСОБА_3 одержала у користування майно, а не у власність. Доказів того, що позивачу передано сарай у власність ним не наведено.

Предстанвник ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав, пояснив.що у витязі про державну реєстрацію прав власності на квартиру та технічному паспорті відсутні відомості відносно допоміжних приміщень - сараїв. За договором найму ОСОБА_3 отримала у користування майно, а не у власність як стверджує позивач. Договір найму припиняється у випадку смерті, на даний час цей договір є припинений у зв"язку із смертю ОСОБА_3 У свідоцтві про право на спадщину є вичерпний перелік майна, яке позивач успадкував після смерті матері. Відомостей про допоміжні приміщення не має.

Суд заслухавши пояснення сторін, ознайомившись з матеріалами справи вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що матері позивача по договору найму від 19.02.1974 року здано в користування квартиру АДРЕСА_1 (а.с.9-10). ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується  свідоцтвом про смерть (а.с.16).

З свідоцтва про право на спадщину за законом від 19.10.2010 року встановлено, що спадкоємцем  майна ОСОБА_3 є її син ОСОБА_1, спадщина складається з права власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1  (а.с.17).

За змістом ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.

Суд вважає, що позивач в судовому засіданні не довів того, що він успадкував після смерті матері допоміжні примішення - сараї,  так як в свідоцтві про право на спадщину зазначено, що позивач успадкував лише право власності на 1/2 частини квартири.

Посилання позивача на те, що право власності на сарай підтверджується договором найму від 19.02.1974 року не заслуговує на увагу, так як в договорі занначено, що ОСОБА_3 отримала у користування квартиру.

Позивач не довів в судовому засіданні чому він хоче визнати та скасувати частково Державний акт на 0,01 га землі.

З Державних актів на право власності на землю встановлено, що ОСОБА_2.є власником 0,0144 га землі та 0,0323 га (а.с.30-42).

Керуючись:ст.60,214,215 ЦПК України,

Р І Ш И В:

В позові ОСОБА_1 до Дубенської міської Ради, ОСОБА_2 про визнання частково недійсним та скасування Державного акта на право власності на землю серії ЯД №24785 від 2.06.2008 року виданого на ім"я ОСОБА_2 та стягнення моральної шкоди - відмовити за недоведенністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подаєтиься до апеляційного суду Рівненської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення через Дубенський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: