ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

   про відмову у відстроченні виконання судового рішення 

01 листопада 2024 року   ЛуцькСправа № 140/5554/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Димарчук Т.М.,

розглянувши в письмовому провадженні заяву Управління Державної міграційної служби України у Волинській області про відстрочення виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 , що діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Камінь-Каширського відділу Управління Державної міграційної служби України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,  

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 11.07.2024 у цій справі, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.09.2024, позов задоволено повністю: визнано протиправними дії Камінь-Каширського відділу Управління Державної міграційної служби України у Волинській області щодо неоформлення та невидачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ. Зобов`язано Камінь-Каширський відділ Управління Державної міграційної служби України у Волинській області (44501, Волинська область, м. Камінь-Каширський, вул. Шевченка, 8) оформити та видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ.

Рішення набрало законної сили 26.09.2024.

24.10.2024 до суду надійшла заява представника Управління Державної міграційної служби України у Волинській області про відстрочення виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду  від 11.07.2024 у справі №140/5554/24. Заява мотивована тим, що на даний час виконання судового рішення ускладнюється у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні. Крім того зазначає, що наказом ДМС від 16.02.2022 №25 «Про внесення змін до Інструкції про порядок замовлення, закупівлі, постачання, обліку, зберігання, знищення та списання бланків документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, а також документів осіб, які звернулися за захистом в Україні» передбачено централізоване зберігання бланків, а в нинішніх умовах воєнного стану це зумовлює неможливість забезпечення їх доставки до територіальних підрозділів. Вказані обставини, на переконання відповідача (заявника), зумовлюють необхідність відстрочити виконання рішення суду в даній справі.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 25.10.2024 призначено заяву Управління Державної міграційної служби України у Волинській області про відстрочення виконання судового рішення в даній адміністративній справі до розгляду у судовому засіданні на 10:00 год. 01.11.2024.

У судове засідання, призначене на 10:00 год. 01.11.2024, учасники справи та їх представники не прибули, хоча були повідомлені про дату, час і місце розгляду заяви. Представник заявника на електронну адресу суду надіслав клопотання, в якому просив здійснити розгляд справи без його участі за наявними матеріалами у справі.

Частиною другою статті 378 КАС України встановлено, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Як передбачено частиною четвертою статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи вищевикладене, судовий розгляд заяви про відстрочення виконання судового рішення здійснювався у відсутності осіб, які були належним чином повідомлені, без фіксування судового засідання звукозаписувальним технічним засобом, в письмовому провадженні, на підставі наявних у суду матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.

Згідно із частиною другою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Частиною першою статті 378 КАС України визначено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Відповідно до частини третьої статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до частини п`ятої статті 378 КАС України відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

З огляду на викладене, слідує, що інститут відстрочення виконання рішення суду спрямований на забезпечення виконання судового рішення протягом певних визначених проміжків часу у разі наявності виняткових обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

При цьому вирішуючи питання про відстрочення виконання судового рішення, суд зобов`язаний встановити та перевірити наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або обставин, що роблять його виконання неможливим, врахувати ступінь вини відповідача (у даному випадку - заявника), стихійне лихо, інші надзвичайні події.

Разом з тим під обґрунтованими підставами слід розуміти наявність виключних обставин, які є об`єктивно непереборними, тобто такими, що ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення суду. Наявність таких обставин має бути підтверджено належними та допустимими доказами, як це встановлено статями 72, 77 КАС України.

Водночас обов`язок доказування покладається на сторони, а тому кожна сторона повинна довести наявність тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Обґрунтовуючи заяву про відстрочення виконання рішення суду у цій справі, заявник покликається на введення в Україні воєнного стану із 05 годин 30 хвилин 24.02.2022 Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні” (затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ), який неодноразово було продовжено. Востаннє Указом Президента України від 23.07.2024 №469/2024 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” (затвердженим Законом України від 23.07.2024 №3891-IX) строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 12.08.2024 строком на 90 діб.

Відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Згідно з частиною першою статті 7 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан на всій території України або в окремих її місцевостях припиняється після закінчення строку, на який його було введено.

Відповідно до частин першої, другої статті 20 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правовий статус та обмеження прав і свобод громадян та прав і законних інтересів юридичних осіб в умовах воєнного стану визначаються відповідно до Конституції України та цього Закону. В умовах воєнного стану не можуть бути обмежені права і свободи людини і громадянина, передбачені частиною другою статті 64 Конституції України.

Згідно статті 64 Конституції України в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.

Відповідно до статті 25 Конституції України громадянин України не може бути позбавлений громадянства і права змінити громадянство. Громадянин України не може бути вигнаний за межі України або виданий іншій державі. Україна гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами.

Згідно частини першої статті 21 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.

Отже, окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень в умовах воєнного стану встановлюються законом.

Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» не встановлені жодні обмеження щодо видачі паспорта громадянина України під час воєнного стану.

Тому запровадження воєнного стану не може слугувати підставою для обмеження права позивача на отримання документа, що посвідчує його особу - паспорта громадянина України у формі книжечки, більш того - право на отримання якого встановлене рішенням суду.

Об`єктивною та загальновідомою обставиною є факт відсутності бойових дій з 24.02.2022 по сьогоднішній день на території Волинської області.

Разом з тим відповідачем (заявником) не надано доказів неможливості забезпечення доставки бланків паспортів громадянина України до територіальних підрозділів. Суд також звертає увагу, що у поданій заяві не зазначено строк, на який заявник просить відстрочити виконання судового рішення.

Також судом враховується і те, що відповідно до пункту 1 Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №360, Державна міграційна служба України (ДМС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.

Згідно підпункту 10 пункту 4 цього Положення ДМС відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює оформлення і видачу громадянам України документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство.

Пунктом 7 вказаного Положення передбачено, що ДМС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи та територіальні підрозділи, у тому числі міжрегіональні.

Відповідно до підпункту 4 пункту 5 Положення ДМС з метою організації своєї діяльності надає територіальним органам та територіальним підрозділам методичну і практичну допомогу, проводить перевірки їх діяльності.

Заявником не надано доказів відмови ДМС України у наданні методичної та практичної допомоги щодо організації виконання своїх безпосередніх функцій з метою виконання рішення суду у цій справі.

Відповідно заявник (відповідач) не позбавлений можливості сформувати запит на отримання бланку паспорту з метою виконання даного судового рішення.

Крім того у спірному випадку обставини централізованого зберігання бланків паспортів та посилання на неможливість його видачі особі беззаперечно порушують необхідних баланс між діями суб`єкта владних повноважень та наслідками таких дій для такої особи, а саме: позбавлення її права легітимної ідентифікації задля реалізації своїх безпосередніх прав, як то, права на здобуття освіти, права на працю, тощо, безпосередньою умовою для реалізації яких є посвідчення особи, встановлене законом, яким, у такому виключному випадку, є паспорт громадянина України.

Враховуючи вищевикладене, підстави, на які посилається заявник, щодо відстрочення виконання згаданого судового рішення не дають підстав для висновку про істотність ускладнення чи неможливість виконання судового рішення, а відповідно заява заявника про відстрочення виконання рішення суду у цій адміністративній справі не підлягає задоволенню відповідно до вимог статті 378 КАС України.

Керуючись статтями 248, 378 КАС України, суд      

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Управління Державної міграційної служби України у Волинській області про відстрочення виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 , що діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Камінь-Каширського відділу Управління Державної міграційної служби України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Головуючий-суддя                                                                              Т.М. Димарчук