Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #1583284420

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД


РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


24 жовтня 2024 року                м. Кропивницький               Справа № 340/5984/24

 

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді В.В. НАУМЕНКА, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом:  ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до відповідача:  Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, б. 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 28121, ЄДРПОУ 13486010)

про визнання дій протиправним та зобов`язання вчинити певні дії,-


ВСТАНОВИВ:


Позивач, через уповноваженого представника адвоката Платошина О.М., звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом в якому просить:

1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо винесення рішення про відмову у перерахунку пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 27.08.2024 року - ОСОБА_1 , починаючи з 17.08.2024 року;

2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області  призначити та перерахувати пенсію ОСОБА_1 на пенсію державного службовця, відповідно до довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби за листопад 2020 року, починаючи з 17.08.2024 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що отримує пенсію за вислугою років обчислену згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

17.08.2024 року позивач звернувся до Пенсійного фонду України із заявою про переведення з пенсії за вислугою років згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

За результатом розгляду заяви рішенням ГУ ПФУ в Донецькій області від 27.08.2024 №112250000041 йому відмовлено в переведенні, оскільки стаж державної служби, станом на 01.05.2016 року, становить менше 10 років. При цьому до стажу державної служби не зараховано період роботи з 05.07.2001 по 08.12.2020, оскільки займана посада в органах місцевого самоврядування та не відноситься до посад державної служби.

Посилаючись на правову позицію Верховного Суду у постановах від 04.04.2018 у справі №822/524/18, від 26.06.2018 у справі №676/4235/17, та Великої Палати Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 у справі №822/524/18, позивач зазначає, що законодавство, яке діяло у спірний період, передбачало віднесення до стажу державної служби час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, вважає що період роботи в органах самоврядування підлягає зарахуванню до стажу державної служби. В такому разі у нього наявний необхідний стаж для переведення на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу».

Ухвалою від 19.09.2024 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін та встановлено порядок та строки для виконання процесуальних дій (а.с. 37).

Представник ГУ ПФУ в Донецькій області подав до суду відзив на позов, у якому просив відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Кіровоградській області та отримує пенсію обчислену згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та не має права на пенсію державного службовця (а.с 41-72).

Позивач подав відповідь на відзив, за змістом якої наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі (а.с. 73-80).

Від третьої особи до суду надійшли пояснення, відповідно до яких, позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Кіровоградській області та отримує пенсію за вислугою років обчислену згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Наявний у позивача стаж не є підставою для переведення його на пенсію державного службовця (а.с. 81-85).

Представник позивача подав заперечення на пояснення третьої особи та наполягає, що станом на 01.05.2016 року стаж держаної служби у позивача становить 32 роки 4 місяці 3 дні (а.с. 87-91).

У період з 23.09.2024 року по 27.09.2024 року справа не розглядалась у зв`язку з перебуванням судді у щорічній відпустці.

Дослідивши надані сторонами матеріали та з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

17.08.2024 року ОСОБА_1 через веб-портал електронних послуг звернувся із заявою про переведення з пенсії по інвалідності згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

За принципом екстериторіальності заяву розглянуто ГУ ПФУ в Донецькій області та за результатами її розгляду прийнято рішення №112250000041 від 27.08.2024 про відмову у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», у зв`язку з відсутністю необхідного стажу державної служби.

Відповідно до рішення заявник не має 10 років стажу державного службовця.

Зазначено, що згідно наданих документів, 01.03.1994 заявник прийняв присягу державного службовця і працював на посаді голови Іскрівської сільської Ради, 05.12.2001 прийняв присягу посадової особи органів місцевого самоврядування, яка відповідно до статті 37 Закону України №3723-XII з 05 липня 2001 року не враховується до стажу державної служби, 08.12.2020 звільнений з посади сільського голови. Рішенням відмовлено ОСОБА_1 в переході з пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» у зв`язку з відсутністю правових підстав.

Позивач, вважаючи рішення ГУ ПФУ в Донецькій області №112250000041 від 27.08.2024  протиправним, та таким, що підлягає скасуванню, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.

До 01 травня 2016 року умови пенсійного забезпечення державних службовців визначалися Законом України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ (далі по тексту - Закон №3723-ХІІ).

01.05.2016 року набрав чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (далі по тексту - Закон №889-VIII), що регулює, зокрема, порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців.

Пункт 8 розділу ХІ «Прикінцеві та Перехідні положення» Закону №889-VІІІ передбачає, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Згідно з п.10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ мають право особи, які на день набрання чинності Законом №889-VIII:

1) мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статті 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України;

2) займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України.

Відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд, у постанові від 22.05.2024 року у справі №500/1404/23 зазначив, що для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ після 01.05.2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1 статті 37 Закону №3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Тобто, за наявності у особи станом на 01.05.2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Судом по цій справі встановлено, що відповідачем не зараховано до стажу державної служби позивача період роботи з 05.07.2001 по 08.12.2020, з яких за період до 01.05.2016 року понад 14 років та 9 місяців.

Згідно записів трудової книжки б/н від 10.10.1975 року позивача, останній у спірний період працював на таких посадах:

 з 17 вересня 1982 року по 22 вересня 1983 року назначений на посаду другого секретаря Петрівського РК ЛКСМ України;

-  з 22 вересня 1983 року по 30 вересня 1988 року назначений на посаду другого секретаря Петрівського РК ЛКСМ України;

-  з 30 вересня 1988 року по 01 січня 1991 року назначений на посаду секретаря первинної партійної організації колгоспу імені ХХ з`їзду КПРС;

- з 01 лютого 1991 року по 25 липня 1994 року обраний головою Іскрівської сільської ради народних депутатів;

- з 25 липня 1994 року по 28 квітня 1998 року обраний головою Іскрівської сільської ради народних депутатів;

- з 28 квітня 1998 року по 23 квітня 2002 року обраний сільським головою Іскрівської сільської ради;

- з 23 квітня 2002 року по 19 квітня 2006 року обраний сільським головою Іскрівської сільської ради;

-  з 19 квітня 2006 року по 15 листопада 2010 року обраний Іскрівським сільським головою Іскрівської сільської ради;

-  з 15 листопада 2010 року по 12 листопада 2015 року обраний сільським головою Іскрівської сільської ради;

-  з 12 листопада 2015 року по 08 грудня 2020 року (01 травня 2016 року дата відповідно до Закону України від 16.12.1993 р. № 3723-XII «Про державну службу») обраний сільським головою Іскрівської сільської ради.

Крім того, у період роботи позивачу присвоювались відповідні ранги:

- 30 червня 2004 року присвоєно 9 (дев`ятий) ранг посадової особи органів місцевого самоврядування;

-  26 січня 2005 року присвоєно 8 (восьмий) ранг посадової особи органів місцевого самоврядування;

-  31 липня 2007 року присвоєно 7 (сьомий) ранг посадової особи органів місцевого самоврядування.

У спірний період трудової діяльності позивача чинним був порядок Порядок обчислення стажу державної служби, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (далі по тексту - Порядок №283), який втратив чинність 01.05.2016.

Відповідно до п.2 Порядку №283 до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у ст.14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.

Вказане положення також закріплено у пункті 4 чинного Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 №229 (далі Порядок №229).

Таким чином, як Порядок №283, так і чинний Порядок №229 передбачають, що до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування.

04.07.2001 року набрав чинності закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 №2493-III (далі Закон №2493-III).

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2493-III передбачено, що дія Закону №3723-ХІІ поширюється на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», цьому Закону та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування.

Верховний Суд у постанові від 10.05.2018 у справі №351/1792/17, зазначив, що після набрання чинності Законом №889-VIII положення законодавства в частині механізму обрахунку стажу державної служби не змінилися. Відповідно до ст.46 Закону №889-VIII та пункту 4 Порядку №229 час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування зараховується до стажу державної служби.

Також у постанові від 06.03.2020 року у справі №1.380.2019.000417 Верховний Суд дійшов висновку, що оскільки робота (служба) на посадах в органах місцевого самоврядування зараховувалась до стажу державної служби у порядку та відповідно до Порядку №283, спірний досліджуваний період слід зарахувати до стажу державної служби для виплати надбавки за вислугу років.

На підставі частини 5 статті 242 КАС України суд враховує висновки, викладені Верховним Судом, та вважає, що робота позивача на посадах в органі місцевого самоврядування відповідно до пункту 2 Порядку №283 має бути зарахована до стажу державної служби.

Суд дійшов висновку, що відповідачем неправомірно незараховано до стажу державної служби період роботи позивача з 05.07.2001 по 08.12.2020 на посадах в органі місцевого самоврядування.

Суд, перевіряючи легітимність прийнятого рішення, встановив, що оскаржуване рішення містить єдину підставу відмови у переведенні на пенсію за віком за Законом №889-VIII   - відсутність необхідного стажу державної служби.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з пунктом 4 частини 2  статті 245 КАС України  у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд вважає, що ГУ ПФУ в Донецькій області, приймаючи оскаржуване рішення, діяв недобросовісно та необґрунтовано, не врахував усіх обставин та положень законодавства, що мають значення для переведення позивача на пенсію за віком для держслужбовців, як наслідок, допустив неналежний розгляд поданої ним заяви і документів та, відповідно, прийняв необґрунтоване рішення про відмову позивачу в переведенні на пенсію за віком за Законом №889-VIII.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що рішення ГУ ПФУ в Донецькій області №112250000041 від 27.08.2024  про відмову в переведенні на пенсію за віком за Законом №889-VII є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд вважає, що з урахуванням дискреційних повноважень відповідача, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та захисту шляхом: визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Донецькій області №112250000041 від 27.08.2024 та зобов`язання ГУ ПФУ в Донецькій області повторно розглянути заяву позивача від 17.08.2024 року про переведення на пенсію за віком за Законом №889-VII, зарахувавши до його стажу державної служби період роботи з 05.07.2001 по 08.12.2020.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 968,96 грн. 20 коп., що підтверджується квитанцією (а.с. 32).

Згідно із частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Отже, у зв`язку із частковим задоволенням позову, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача ГУ ПФУ в Донецькій області судовий збір в сумі 484,48 грн.

Керуючись статтями 2, 19, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:


Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,    задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №112250000041 від 27.08.2024 про відмову ОСОБА_1 у переведенні з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) від 17.08.2024 про переведення з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу», зарахувавши до його стажу державної служби період роботи з 05.07.2001 по 20.02.2020.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010) судові витрати за сплату судового збору в розмірі 484,48 грн.

Судові витрати в розмірі 484,48 грн. вважати фактично понесеними.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасникам справи, які зареєстрували електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи. Вказане не позбавляє права таку особу отримати копію судового рішення у паперовій формі за її окремою заявою.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими статтями 293,  295 - 297 КАС України.



Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду                                                                В.В. НАУМЕНКО




Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація