ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2024 року        м. ПолтаваСправа №440/11226/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді  Шевякова І.С. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

Позовні вимоги:

          визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо обчислення пенсії за віком ОСОБА_1 з урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки;

          зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 з 28.05.2024 пенсію за віком на підставі Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року №1058-IV з урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021 - 2023 роки та виплатити різницю між виплаченою пенсією та перерахованою.

          Під час розгляду справи суд

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - відповідач, ГУПФ України в Полтавській області) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цій справі, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

Аргументи учасників справи

Позовні вимоги обґрунтував посиланням на те, що він є пенсіонером та у 2019 році йому призначено пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку (як працівник залізничного транспорту). Пенсію розраховано із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2016-2017 роки. Позивач продовжив працювати та у січні 2024 року звернувся до пенсійного органу із заявою про переведення його з пенсії за списком №2 на пенсію за віком у зв`язку з досягненням пенсійного віку, у якій просив обчислити пенсію з урахуванням середнього заробітку за 2021-2023 роки. Однак відповідач, прийнявши рішення про переведення ОСОБА_1 на пенсію за віком, застосував при обчисленні її розміру показники середньої заробітної плати за 2014-2016 рр. На звернення про розрахунок пенсії за віком з моменту переведення з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2021-2023 рр відповідач листом відмовив, пославшись на статтю 45 Закону № 1058.

Відповідач проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог. У відзиві на позов зазначав, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 № 2148-VIII, який набрав чинності 11.10.2017, внесено зміни до Закону №1058, згідно з якими з 01.10.2017 раніше призначені пенсії обчислюються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як їх середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки (3764,40 грн).

Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Обставини справи, встановлені судом

Позивач є пенсіонером, з 22.07.2019 отримував пенсію за вислугу років як працівник залізничного транспорту  відповідно до Закону України №1788 "Про пенсійне забезпечення", шифр 210.

28.05.2024 позивач звернувся до ГУПФ України в Полтавській області із заявою від 28.05.2024 про переведення на інший вид пенсії: з пенсії за вислугу років на пенсію за віком на загальних підставах.

З 28.05.2024 позивача переведено на пенсію за віком, шифр 101.

22.07.2024 представник позивача звернувся до відповідача зі заявою про перерахунок пенсії за віком з 28.05.2024 та для обчислення пенсійної виплати позивач просив врахувати показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021 - 2023 роки, з якої сплачені страхові внески.

          Листом від 16.08.2024 №15087-12970/Б-02/8-1600/24 ГУ ПФУ в Полтавській області повідомлено представника позивача про відсутність підстав для перерахунку пенсії з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021 - 2023 роки, з якої сплачені страхові внески.

          Не погоджуючись з діями  ГУ ПФУ в Полтавській області щодо обчислення пенсії за віком ОСОБА_1 з урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки, позивач звернувся до суду з даним позовом.

          Норми права, які підлягають застосуванню

          Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

           01.01.2004 набув чинності Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV), який врегулював принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

          Частиною першою статті 9 Закону № 1058-ІV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

          Статтею 40 Закону №1058-ІV регламентовано порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії.

          Так, за приписами частини другої статті 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

          Відповідно до частини третьої статті 45 Закону № 1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.

          При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

          Законом №2148-VIII від 03.10.2017 доповнено Розділ XV Закону № 1058-IV, зокрема, пунктом 4-3, згідно з яким пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

          При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", збільшений на 79 гривень.

          Відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", право на пенсію за вислугу років мають: працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років.

          Статтею 7 Закону №1788, передбачено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком та по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу особою на час звернення за пенсією чи ні. Пенсія за вислугу років призначається лише при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.

          Частиною третьою статті 45 Закону №1058 установлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.

          При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в части першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

          Висновки щодо правозастосування

          Аналіз наведених норм свідчить про те, що частина третя статті 45 Закону № 1058-ІV регламентує порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший, визначаючи, що показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.

          Відповідна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 31.01.2019 у справі №639/2751/17.

          У випадку призначення особі пенсії за Законом, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно частини 3 статті 45 Закону № 1058-IV.

          Подібний правовий підхід викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 876/5312/17.

          Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

          Суд бере до уваги, що ОСОБА_2 з 22.07.2019 отримував пенсію по вислузі років як працівник залізничного транспорту, відповідно до пункту "а" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", який передбачав інші підстави та порядок призначення пенсії, у порівнянні із Законом №1058-IV.

          З 28.05.2024 позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV.

          Беручи до уваги те, що до переходу на пенсію відповідно до Закону №1058-ІV позивач не користувався жодним з видів пенсії, передбачених Законом №1058-IV, призначення відповідачем пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV у травні 2024 року відбулося вперше.

          У цьому разі при призначенні пенсії вперше за Законом №1058-IV для розрахунку пенсії має враховуватися показник середньої заробітної плати за три останні календарні роки, що передують року призначення пенсії вперше за цим Законом.

          Тому в даному випадку відповідач мав нарахувати позивачу пенсію за віком, виходячи із середньої заробітної плати (доходу) працівників, зайнятих в галузях економіки України, з якої сплачено страхові внески за 2021, 2022, 2023  роки, оскільки показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення вперше пенсії за Законом №1058-IV.

          Частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії (відповідно до статті 9 Закону), призначеної саме за Законом №1058-IV, на інший.

          Отже показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, а саме - таким, яким він був на час призначення пенсії згідно із Законом №1058-IV.

          Водночас положення частини третьої статті 45 Закону №1058-IV щодо переведення з пенсії, призначеної за іншим законом, зокрема за Законом України "Про пенсійне забезпечення", на пенсію за Законом №1058-IV, не можуть застосовуватися при призначенні пенсії за віком вперше відповідно до Закону №1058-IV.

          Відмовляючи позивачу в обчисленні пенсії за віком згідно з частиною другою статті 40 Закону №1058-IV з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021, 2022 та 2023 роки, відповідач помилково ототожнює поняття "переведення на інший вид пенсії" та "призначення пенсії", внаслідок чого в розрахунку пенсії з 28.05.2024 відповідачем неправомірно враховані показники середньої заробітної плати (доходу) в Україні не за той період, як це має бути для пенсії, яка призначена вперше відповідно до Закону №1058-IV.

          Як встановлено судом, позивач раніше не звертався до відповідача із заявою щодо застосування до нього вказаної норми Закону, як і не звертався щодо переведення на інший вид пенсії за цим Законом.

          Позивач звернувся до відповідача за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV вперше, оскільки до 28.05.2024 отримував пенсію по вислузі років як працівник залізничного транспорту, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення".

          При цьому, суд вважає необґрунтованими доводи представника відповідача про те, що призначення пенсії позивачу відбулось на підставі норм Закону №1058, оскільки пенсія за вислугу років працівникам залізничного транспорту у 2019 році призначалася на підставі пункту "а"  статті  55  Закону  України "Про пенсійне забезпечення".

          Як вбачається з протоколу "Про призначення пенсії" від 23.07.2019 позивачу з 22.07.2019 була призначена пенсія за вислугою років  (шифр пенсії 210).

          Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"  в редакції станом на дату призначення пенсії позивачу, відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

          Відповідно до статті 10 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

          З огляду на наведені норми суд приходить до висновку, що Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" не регулював порядок призначення пенсії за вислугу років, оскільки вказаний вид пенсії не входить до видів пенсійних виплат, що призначаються відповідно до вказаного Закону та перераховані у статті 9 цього ж Закону.

          Таким чином, призначення пенсії позивачеві відповідно до Закону №1058-IV 28.05.2024 відбулося вперше, тому частина третя статті 45 Закону №1058-IV не регулює спірні правовідносини.

          Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що ГУ ПФУ в Полтавській області безпідставно відмовив позивачу у проведенні розрахунку пенсії за віком із застосуванням при перерахунку пенсії згідно із Законом №1058-IV середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021, 2022 та 2023 роки, тобто показника середньої заробітної плати, який має враховуватися за три останні календарні роки, що передують року призначення пенсії за Законом №1058-IV.

          Водночас, суд враховує, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Полтавській області, листом від 16.08.2024 ГУПФУ в Полтавській області відмовлено у проведенні перерахунку пенсії з 28.05.2024 за відсутності підстав для врахування при розрахунку заробітку для призначення пенсії середньої заробітної плати в Україні за 2021-2023 роки.

          Таким чином, ГУ ПФУ в Полтавській області, як орган, на обліку в якому перебуває позивач та до якого ОСОБА_1 звернувся зі заявою від 22.07.2024 про перерахунок пенсії, має повноваження відновити порушене право позивача шляхом здійснення відповідного перерахунку.

          Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у застосуванні при обчисленні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки за 2021, 2022 та 2023 роки, що передують року звернення за призначенням пенсії з 28.05.2024 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 28.05.2024 перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки за 2021, 2022 та 2023 роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

          Частиною першою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

          Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

          Згідно із статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

          Враховуючи вищевикладене, відповідно до основних засад адміністративного судочинства, вимог законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд вважає, що позивач навів законні й обґрунтовані підстави своїх  вимог, а тому наявні правові підстави для задоволення позову.

          Розподіл судових витрат

          Згідно частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

          Позивачем сплачено судовий збір у сумі 968,96 грн.

          З огляду на ухвалення судом рішення про  задоволення позовних вимог, суд визнає за доцільне стягнути на користь позивача сплачений судовий збір  у розмірі 968,96  грн з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області.

          Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України,  суд, -                      

В И Р І Ш И В:

          Позов   ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

          Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у застосуванні при обчисленні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки за 2021, 2022 та 2023 роки, що передують року звернення за призначенням пенсії з 28.05.2024.

          Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській  області здійснити з 28.05.2024 перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки за 2021, 2022 та 2023 роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, з урахуванням проведених виплат.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській  області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968,96 грн (дев`ятсот шістдесят вісім гривень дев`яносто шість копійок).

          Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.С. Шевяков