П О С Т А Н О В А

                 І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

                                                                                                         Справа №2-а-1311/11

31 травня 2011 року                                                                                         м. Кузнецовськ                     

         Кузнецовський міський суд  Рівненської області в особі судді Малкова В.В.,

        розглянувши у скороченому провадженні в приміщенні Кузнецовського міського суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до  управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську про перерахунок пенсії,

В С Т А Н О В И В:

          Позивач звернувся в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську  (далі - УПФ) з вимогою зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплату  підвищення до пенсії у розмірі, встановленому ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року №796-ХІІ (далі - Закон №796), додаткової пенсії у розмірі, встановленому ст..51 цього Закону. Крім того просить зобов»язати відповідача виплачувати збільшення пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад 15 - річний стаж.

          У встановлений законом строк відповідач заяви про визнання позову або заперечень проти позову не подав.  

          В результаті повного, всебічного і об»єктивного дослідження наявних у справі доказів та керуючись законом,  суд  прийшов до наступного висновку.  

          Позивач є постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії,  отримує пенсію за віком, додаткову пенсію у розмірі, що встановлений постановою КМУ №530 від 28.05.2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»(далі –постанова №530) –5% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищення пенсії, як непрацюючий пенсіонер у розмірі 5,20 грн. з 1998 року, проживає у м.Кузнецовську Рівненської області, трудовий стаж позивача –18 років. Вказані факти підтверджуються: посвідченням сер.НОМЕР_1, пенсійним посвідченням позивача, довідками УПФ від 22.04.11 №563 та №564, трудовою книжкою позивача. Як вбачається із доданих до позову документів позивач не отримує збільшення до пенсії, як це передбачено ст.56 Закону №796 за наявності трудового стажу для жінок не менш як 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 % заробітку з якого обчислювалась пенсія.

         Статтею 49 Закону №796 передбачено, що пенсії постраждалим, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. Конкретний розмір додаткової пенсії для постраждалих 2-4 категорій визначений у статті 51 вказаного Закону. Частиною 2 статті 39 Закону №796 встановлено, що непрацюючі пенсіонери, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, отримують підвищення пенсії у розмірі, встановленому частиною 1 цієї статті.

          Статті 39, 51 Закону №796 неодноразово змінювались. Зміни внесені у вказані статті Закону №796 Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року N 107-VI в частині скасування виплати підвищення пенсії для непрацюючих пенсіонерів, які проживають на територіях радіоактивного забруднення та щодо визначення КМУ розмірів пенсійних виплат постраждалим категорії 1, 2, 3 і 4 визнано такими, що не відповідають Конституції України (рішення Конституційного Суду України від 22.05.08 №10-рп/2008). Отже при розгляді спору слід застосовувати вказані положення Закону №796 у редакції, яка була чинною до внесення вказаних змін.                        

         Так, статею 51 Закону №796 передбачено, що додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема особам віднесеним до категорії 4, призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком. Частинами 1 та 2 ст.39 Закону №796 встановлено, що непрацюючим пенсіонерам, які проживають, зокрема у зоні посиленого радіоекологічного контролю, виплачується підвищення пенсії у розмірі одна мінімальна заробітна плата.          

          Позивач є непрацюючим пенсіонером, постійно проживає у м.Кузнецовську Рівненської області. У відповідності із додатком №1 до ПЕРЕЛІКУ наcелених пунктів, віднеcених до зон pадіоактивного забpуднення внаcлідок Чоpнобильcької катаcтpофи (затв. Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 23.07.1991р. № 106), м.Кузнецовськ Рівненської області віднесене до зони посиленого радіоекологічного контролю. Отже виплату відповідачем позивачу підвищення пенсії у розмірі 5,20 грн., тобто  у розмірі меншому, ніж це встановлено ст..39 Закону №796, суд вважає протиправною.

          На думку суду, відповідач незаконно проводить виплату додаткової пенсії позивачу виходячи із розміру додаткової пенсії, що визначений постановою № 530. Вказані суми пенсійних виплат не відповідають розміру додаткової пенсії особам віднесеним до 4 категорії постраждалих, що встановлений у ст.51 Закону №796. Оскільки чинним законодавством не встановлено іншого розміру мінімальної пенсії за віком, крім передбаченого частиною 1  статті 28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі-Закон N 1058), положення статті 28 Закону №1058 слід застосовувати у даному спорі, як вихідний критерій розрахунку додаткової пенсій постраждалим категорій 1-4. Таким критерієм є мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно зі статтею 28 вказаного Закону, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.   

            Для захисту і відновлення порушеного права позивача на отримання пенсійних виплат у встановленому законом розмірі, необхідно зобов'язати УПФ здійснити перерахунок та виплатити позивачу додаткову пенсію, підвищення пенсії у розмірі встановленому законом з 12.11.2010 року по день звернення з позовом, врахуваши розмір проведених пенсійних виплат за вказаний період.

            Відповідно до пункту 2 ст. 56 Закону №796 право на пенсію у повному розмірі мають, зокрема, громадяни віднесені до категорій 1-4, за умови стажу роботи для жінок не менш як 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 % заробітку. Згідно із ст.28 Закону №1058 встановлена інша межа страхового стажу для жінок - понад 20 років.  В свою чергу, позивач просить провести збільшення пенсії на 1% заробітку виходячи із стажу понад 15 років, відповідно до ст.56 Закону №796, оскільки відповідач не призначив їй відповідне збільшення пенсії за віком.

            Виходячи із того, що Закон №796 є спеціальним  законодавчим актом, дія якого регулює права постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню. Тому для відновлення порушеного права позивача  слід зобов»язати відповідача проводити нарахування збільшення пенсії позивачу на 1 процент заробітку за кожний рік роботи понад 15 років наявного у неї стажу, але не вище 75 процентів заробітку позивача з якого обчислювалась пенсія. Зазначеної правової позиції додержується і Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України і Вищий адміністративний  суд України (ухвали від 10.06.08 та від 24.10.06 по справі №К-23842 відповідно).

          Позивач та відповідач звільнені від сплати судового збору на підставі п.3 р.7 КАС, п.18 та п.34 ч.1 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», тому витрати по сплаті судового збору компенсуються за рахунок держави.

          На підставі наведеного та керуючись Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст. 11, 71, 94, 160-163, 183-2 КАС України, суд, –

                                                              ПОСТАНОВИВ:

           Адміністративний позов задовольнити повністю. Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в місті Кузнецовську по виплаті позивачу ОСОБА_1 додаткової пенсії і підвищення пенсії у меншому розмірі, ніж це встановлено ст.51 та ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” а також щодо невиплати позивачу  ОСОБА_1 збільшення пенсії на 1 процент заробітку за кожний рік роботи понад 15 років наявного у неї стажу.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в місті Кузнецовську провести перерахунок та виплатити позивачу ОСОБА_1 додаткову пенсію відповідно до ст.51 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи із розміру додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком, що визначається згідно із ч.1 ст.28  Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законом, починаючи з 12 листопада 2010 року по 12 травня 2011 року, з урахуванням проведених позивачу пенсійних виплат за вказаний період.           

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в місті Кузнецовську провести перерахунок та виплатити позивачу ОСОБА_1 підвищення пенсії  відповідно до ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи із розміру підвищення пенсії  - одна мінімальна заробітна плата,  що встановлена законами про Державний бюджет України на відповідний рік, починаючи з 12 листопада 2010 року по 12 травня 2011 року, з урахуванням проведених позивачу пенсійних виплат за вказаний період.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в місті Кузнецовську нарахувати та виплатити позивачу ОСОБА_1 підвищення пенсії у розмірі один процент заробітку за кожний рік роботи понад 15 років наявного у неї стажу, але не вище 75 процентів заробітку позивача з якого обчислювалась пенсія виходячи з наявного стажу –18 років, починаючи з 12 листопада 2010 року по 12 травня 2011 року.  

          Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання  її копії. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Кузнецовський міський суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

                         Суддя                                                                     Малков В.В