Справа № 2-а-1389/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

07 червня 2011 року                                                                                                    м. Кузнецовськ

Кузнецовський міський суд  Рівненської області в особі судді Малкова В.В.,

        розглянувши у скороченому провадженні в приміщенні Кузнецовського міського суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до  управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську про перерахунок пенсії,

                                                                   ВСТАНОВИВ :

           Позивач звернулась в суд з позовом в якому вказує, що вона є постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та інвалідом 3 групи, захворювання пов'язане з наслідками аварії на ЧАЕС (далі –постраждала категорії 1, інвалід 3 гр.). Отримує державну пенсію та додаткову пенсію у меншому розмірі, ніж це передбачено статтями 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року №796-ХІІ (далі - Закон №796), також їй не виплачується підвищення пенсії у відповідності із ст.56 Закону №796, виходячи із стажу понад 15 років. Тому просить зобов”язати провести перерахунок і виплату пенсій у розмірі, передбаченому статтями 50 та 54 Закону №796, підвищити їй пенсію на 1% заробітку за кожний рік роботи понад 15 років наявного у неї стажу.

           Управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ (далі-УПФ) заяви про визнання позову або заперечень проти позову не надало.

В результаті повного і всебічного дослідження наявних у справі доказів та на підставі закону,  суд  вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.  

          Позивач є інвалідом 3 групи, інвалідність  пов”язана з наслідками Чорнобильської катастрофи з 1.03.2009 по 1.03.2012 року. Позивач має статус постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1. Вказані факти підтверджуються: довідкою Рівненської спеціалізованої онкорадіологічної МСЕК №145520; посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорії 1) НОМЕР_1 та вкладкою до цього посвідчення. Згідно з розпорядженням УПФ №113996  позивач одержує пенсію по інвалідності на підставі статті 54 Закону №796 в розмірі 714 грн. 60 коп. і додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, на підставі статті 50 цього Закону, у розмірі, встановленому постановою КМУ №530 від 28.05.2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»(далі –постанова №530) –15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, також має трудовий стаж 19 років.

           Статтею 49 Закону №796 передбачено, що пенсії постраждалим, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. Конкретний розмір цих пенсій, визначений, зокрема, у статтях 50 та 54 вказаного Закону. Статті 50 - 54 Закону №796 неодноразово змінювались. Зміни внесені у Закон №796 Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року N 107-VI щодо визначення КМУ розмірів державних пенсій та додаткових пенсій постраждалим категорії 1 визнано  таким, що не відповідають Конституції України (рішення Конституційного Суду України від 22.05.08 №10-рп/2008). Отже при розгляді спору слід застосовувати Закон №796 у редакції, яка була чинною до внесення вказаних змін.

          Частиною 4 статті 54 Закону №796  передбачено, що в усіх випадках розміри пенсій для постраждалих 1 категорії, інвалідів 3 групи щодо яких встановлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою,  не можуть бути нижчими 6 мінімальних пенсій за віком. У ч.3 статті 54 Закону №796 визначено, що обчислення і призначення пенсій по інвалідності провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” від 09 липня 2003 року N 1058-ІV (далі-Закон №1058). Згідно із статтею 50 Закону №796 постраждалим категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема інвалідам 3 групи –у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком. Як передбачено статтею 53 Закону №796, виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.          

           Оскільки чинним законодавством не встановлено іншого розміру мінімальної пенсії за віком, крім передбаченого частиною 1  статті 28 Закону N 1058. Положення статті 28 Закону №1058 слід застосовувати у даному спорі, як вихідний критерій розрахунку пенсії по інвалідності та додаткової пенсій постраждалим категорії 1, інвалідам 3 гр.. Таким критерієм є мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно зі статтею 28 вказаного Закону, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. На думку суду положення ст.67 Закону №796 не обмежують призначення пенсії по інвалідності постраждалим категорії 1, інвалідам 3 гр. та додаткової пенсії вказаним особам, у розмірах, що встановлені ст.50 та ст.54 Закону №796.

         Виплату пенсії та додаткової пенсії позивачу відповідач здійснює виходячи із розміру пенсії та додаткової пенсії, що визначені постановою № 530 від 28.05.08. Вказані суми виплат не відповідають розміру державної пенсії та додаткової  пенсії постраждалим 1 категорії, інвалідам 3 гр., що встановлені у статтях 50 та 54 Закону №796. Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами, при розрахунку та виплаті позивачу державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону №796, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.             

           Таким чином дії відповідача по нарахуванню та виплаті позивачу пенсії і додаткової пенсії у меншому розмірі ніж це встановлено законом, суд вважає протиправними. Для захисту та відновлення порушеного права позивача на отримання пенсій у розмірі, встановленому законом, необхідно зобов'язати УПФ:  перерахувати і виплатити позивачу пенсію та додаткову пенсію виходячи із розміру державної пенсії - 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком, з 25 листопада 2010 року по день, до якого позивачу встановлена інвалідність –1 березня 2012 року, врахувавши розмір отриманих позивачем пенсійних виплат за період з 25.11.10 по день звернення з позовом.

           У відповідності із п. 2 ст. 56 Закону №796 право на пенсію за віком у повному розмірі мають, зокрема, громадяни віднесені до 1 категорії постраждалих, за умови стажу роботи для жінок не менш як 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж. Позивач має право на вибір пенсійного забезпечення.  Це право було враховане відповідачем при оформленні  позивачу пенсії по інвалідності, згідно ст.54 Закону №796. Ст.56 Закону №796  встановлюються пільги щодо обчислення стажу роботи (служби) при призначенні пенсії за віком (вислугою років), які, на думку суду, не поширюються на пенсії, призначені на підставі ст. 54 Закону №796. Тому у задоволенні вказаної вимоги позову слід відмовити. Тому у задоволенні вимоги позову про виплату збільшення пенсії за понаднормовий стаж, виходячи із стажу 15 років, слід відмовити у зв»язку з безпідставністю.

         Оскільки позивач та відповідач звільнені від сплати судового збору на підставі п.3 р.7 КАС, п.18 та п.34 ч.1 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», витрати по сплаті судового збору компенсуються за рахунок держави.

          На підставі наведеного та керуючись Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст. 11, 71, 94, 160-163, 183-2 КАС України, суд –

                                                                  ПОСТАНОВИВ:

          Адміністративний позов задовольнити частково. Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в місті Кузнецовську по виплаті позивачу ОСОБА_1 державної пенсії та додаткової пенсії у меншому розмірі ніж це встановлено законом.  

          Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в місті Кузнецовську провести перерахунок та виплатити позивачу ОСОБА_1 державну пенсію та додаткову пенсію відповідно до ст.54 та ст.50 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи із розміру державної пенсії - 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком, що визначаються згідно із ч.1 ст.28  Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законом, починаючи з 25 листопада  2010 року по 1 березня 2012 року, та з урахування проведених позивачу пенсійних виплат за період з 25 листопада  2010 року по 19 травня 2011 року.

          У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Кузнецовський міський суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

              Суддя                                                                                Малков В.В.