Справа № 2а-835/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

11 травня 2011 року                                                                                            м.Кузнецовськ

о 11 годині 30 хвилин

Кузнецовський міський суд Рівненської області в особі:

головуючого - судді Горегляд О.І.,

з участю:

- секретаря судового засідання - Ломази С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області про перерахунок і виплату підвищення пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому в зоні посиленого радіоекологічного контролю, та збільшення пенсії, -

В С Т А Н О В И В:

23 березня 2011 року в суд звернулася ОСОБА_1 з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області (далі по тексту –УПФ України в м.Кузнецовськ Рівненської області), в якому просить зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату підвищення пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому в зоні посиленого радіоекологічного контролю, відповідно до ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі однієї мінімальної заробітної плати і зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії, збільшивши її на 1% заробітку за кожний рік роботи понад 15-тирічний стаж відповідно до ст.56 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, починаючи з 22 вересня 2010 року. Зазначені позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що вона є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, на теперішній час не працює, проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю –в м.Кузнецовськ Рівненської області і отримує пенсію та підвищення пенсії, як непрацюючий пенсіонер, який проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю. Позивачка стверджує, що підвищення пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому в зоні посиленого радіоекологічного контролю, і збільшення пенсії на 1%, їй не виплачується відповідачем у розмірі, передбаченому ст.ст.39, 56 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

У судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з’явилася, подавши в суд 06 травня 2011 року письмове клопотання про розгляд справи без її участі.

Представник відповідача - УПФ України в м.Кузнецовськ Рівненської області не з’явився в судове засідання, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи. Будь-яких заяв, клопотань чи заперечень проти позову відповідачем не подано, про причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлено.

Враховуючи наведені обставини, на підставі ч.4 ст.128 КАС України суд вирішив здійснити розгляд даної адміністративної справи у відсутності позивачки і представника відповідача на підставі наявних в ній доказів.

Дослідивши та оцінивши письмові докази справи, суд встановив наступні обставини.

Згідно посвідчення серії НОМЕР_1, виданого Рівненською обласною державною адміністрацією 30 листопада 2005 року, ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1. Позивачка –пенсіонер, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_2, виданим управлінням Пенсійного фонду України 13 березня 2006 року.

Із довідки ЖЕД №2 Кузнецовського міського комунального підприємства №652 від 22 березня 2011 року слідує, що ОСОБА_1 проживає в м.Кузнецовськ Рівненської області і з 23 жовтня 2006 року по даний час ніде не працює. Наведені факти також підтверджуються матеріалами пенсійної справи ОСОБА_1 №110895, що надана УПФ України в м.Кузнецовськ Рівненської області на вимогу суду. Розпорядження УПФ України в м.Кузнецовськ Рівненської області №110895 від 03 червня 2010 року та від 24 вересня 2010 року свідчать, що позивачка ОСОБА_1 з 24 березня 1998 року перебуває на обліку у відповідача і отримує пенсію по втраті годувальника в розмірі фактичних збитків до теперішнього часу.

Копію розпорядження УПФ України в м.Кузнецовськ Рівненської області №116168 від 16 березня 2011 року, яка незавірена належним чином, що подана позивачкою до позову, суд оцінює критично, як недопустимий доказ. Номер вказаного документу не відповідає номеру пенсійної справи ОСОБА_1 Оригіналу вказаного документу в матеріалах пенсійної справи позивачки №110895 немає. За таких обставин вказаний документ не може бути покладений в основу судового рішення.

Судом встановлено, що незважаючи на наявність у пенсійній справі ОСОБА_1 №110895 документів, які підтверджують, що позивачка проживає в м.Кузнецовськ Рівненської області і з 23 жовтня 2006 року по даний час ніде не працює відповідач не нарахував ОСОБА_1 підвищення пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні радіоекологічного контролю, і не здійснив  вказаної виплати.

Постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 23 липня 1991 року №106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, яка зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи»та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи" м.Кузнецовськ Рівненської області віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 року №1261 "Про затвердження Положення про Пенсійний фонд України" основними завданнями Пенсійного фонду України є призначення (перерахунок) пенсій та підготовка документів для їх виплати; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій.   

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Відповідно до ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, зокрема, у зоні посиленого радіоекологічного контролю, провадиться доплата у розмірі однієї мінімальної заробітної плати. Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті.          

Розміри мінімальної заробітної плати на відповідні роки законодавчо встановлені нормами бюджетних законів - ст.53 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік", ст.22 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік".

Отже, починаючи з 23 жовтня 2006 року управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області повинно було нарахувати і виплатити ОСОБА_1, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, підвищення пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати за один місяць.

Розмір доплати громадянам за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю, встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року №836 “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, протягом тривалого часу не змінювався і не відповідає розміру цієї допомоги, встановленому ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Згідно з положеннями ч.4 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, оскільки ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України в наступному будь-яких рішень із питання виплати громадянам доплати за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю не приймали, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативно-правовими актами, при вирішенні даного спору застосуванню підлягає ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а не постанова Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року №836 “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, яка є підзаконним нормативно-правовим актом і в частині регулювання розмірів підвищення пенсії особам, що проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, суперечить ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та істотно звужує обсяг встановлених законом прав. Крім того, вказана постанова Кабінету Міністрів України не визначає виплат підвищення пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю непрацюючим пенсіонерам.

З наведених підстав позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання відповідача здійснити нарахування і виплату підвищення пенсії відповідно до ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законами України про Державний бюджет України на відповідний рік, починаючи з 23 вересня 2010 року, тобто в межах шестимісячного строку звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, є обгрунтованими і підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому.

Таким чином, адміністративний суд не може розглядати вимоги щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчиняти дії у майбутньому у зв'язку із вірогідним настанням певних наслідків, оскільки на час розгляду справи відсутні підстави для прийняття судом рішення стосовно законності чи незаконності таких дій відповідача. Так, на теперішній час суду невідомо який розмір підвищення пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому в зоні посиленого радіоекологічного контролю, буде встановлено законодавством України в майбутньому, невідома суду також поведінка відповідача в майбутньому щодо нарахування і виплати підвищення пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому в зоні посиленого радіоекологічного контролю, ОСОБА_1 При цьому суд також врахував, що в майбутньому можливі зміни фактичних обставин у правовідносинах сторін, які мають істотне значення для вирішення спору по суті. Зокрема позивачка може змінити місце проживання і в подальшому не проживати в зоні посиленого радіоекологічного контролю, що впливає на результат вирішення справи.

          З наведених підстав суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області в частині вимог щодо зобов'язання відповідача в подальшому проводити виплату підвищення пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому в зоні посиленого радіоекологічного контролю, згідно з ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»необхідно відмовити за їх безпідставністю і необґрунтованістю.

Відповідно до ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.

Положення ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якими передбачено пільги щодо обчислення стажу роботи при призначенні пенсії за віком (вислугою років), не поширюються на пенсії, призначені згідно із ст.54 цього Закону. Оскільки в даному випадку позивачка одержує пенсію по втраті годувальника в розмірі фактичних збитків на підставі ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», то підстави для проведення перерахунку її пенсії із збільшенням на один процент заробітку за кожний рік роботи понад 15-тирічний стаж роботи згідно з ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»- відсутні.

Отже, в цій частині позов ОСОБА_1 є безпідставний і необгрунтований та задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, на підставі ст.ст.19, 46 Конституції України, ст.ст.39, 54, ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», керуючись ч.1 ст.2, ч.1 ст.8, ч.4 ст.9, ч.ч.1, 2, 6 ст.71, ч.ч.4, 6 ст.128, ч.1 ст.158, ст.159, ч.ч.1-3 ст.160, ст.ст.161-163, ч.ч.1, 2 ст.186, п.1 ч.1 ст.256 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області про перерахунок і виплату підвищення пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому в зоні посиленого радіоекологічного контролю, та збільшення пенсії, задоволити частково.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 підвищення пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, згідно з ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, починаючи з 23 вересня 2010 року до теперішнього часу, тобто до 11 травня 2011 року включно.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1, заявлених до управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області про перерахунок і виплату підвищення пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому в зоні посиленого радіоекологічного контролю, та збільшення пенсії, - відмовити за їх безпідставністю.

Постанова суду в частині присудження ОСОБА_1 суми виплат підвищення пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому в зоні посиленого радіоекологічного контролю, у межах суми стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.

Управлінню Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області подати до Кузнецовського міського суду Рівненської області звіт про виконання даної постанови в місячний строк в частині негайного виконання –з дня одержання її копії, а в іншій частині постанови –з дня набрання законної сили.

На постанову суду до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Кузнецовський міський суд Рівненської області може бути подана апеляційна скарга з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Головуючий суддя                                                                                        О.І.Горегляд