Справа № 2-290/11

РІШЕННЯ

                                                                 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2011 р. Суворовський районний суд міста Одеси  

у складі:

головуючого судді                  Пепеляшкова О.С.

при секретарі                               Шиміній М.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до дочірнього підприємства „Джі Пі Лізінг” про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, компенсації за невикористану відпустку, моральної шкоди, витрачення коштів на лікування,

ВСТАНОВИВ:

До суду з позовом звернувся ОСОБА_1, який вказав, що працював в ДП „Джі Пі Лізінг”, але його було незаконно звільнено без попередження в передбачений трудовим законодавством порядок –не був повідомлений про звільнення, не був ознайомлений з наказом про наступне звільнення, не виплачено грошову компенсацію за всі невикористані 79 днів щорічної відпустки, з позивачем не був проведений своєчасний розрахунок в повному обсязі, у зв’язку з чим незаконними діями відповідача йому було спричинено моральну шкоду, та позивач просив поновити строк звернення до суду, поновити на роботі у ДП „Джі Пі Лізінг”, стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 45 952,40 грн., компенсацію за 79 невикористаних днів відпустки в розмірі 27 924,92 грн., відшкодувати моральну шкоду, стягнути з відповідача понесені судові витрати, стягнути з ДП „Джі Пі Лізінг” суму витрачених грошових коштів на лікування, а всього стягнути 144 628,45 грн.

В судовому засіданні позивач вимоги позову підтримав та просив задовольнити позов в повному обсязі, посилаючись на викладені в ньому обставини, та вказавши, що переважну більшість інших працівників було переведено до інших підприємств корпорації.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, вказавши, що звільнення відповідача було здійснено з належним попередженням, оскільки в м.Одесі взагалі було ліквідовано представництво відповідача, а тому фізично було неможливо запропонувати ОСОБА_1 іншу роботу,  ДП „Джі Пі Лізінг” є самостійною юридичною особою, позивачу було в повному обсязі виплачено всі належні при звільненні виплати, затримка чого сталась лише на 3 дні.

Вислухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши надані докази та вивчивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Наказом за № 172/2006К від 31.08.2006р. ТОВ „Джі Пі” ОСОБА_1 було звільнено за переводом в ДП „Джі Пі Лізінг” на підставі власної заяви (а.с. 36, 37).

01.09.2006р. ДП „Джі Пі Лізінг” та ОСОБА_1 уклали трудовий договір про виконання позивачем обов’язків асистента з підтримки замовників підрозділу по обслуговуванню ТОВ „Самсунг Електронікс Україна”, наказом від 01.09.2006р. ДП „Джі Пі Лізінг” ОСОБА_1 було прийнято на вказану посаду за його заявою (а.с. 130-133).

Як убачається з довідок про доходи та середню заробітну плату (дохід), середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 перед звільненням складала 145,99 грн. (а.с.145-147).

23.04.2009р. наказом ДП „Джі Пі Лізінг” № 81/1 внесено зміни до штатного розкладу на 2009 рік –виведено посади асистента з підтримки замовника, з 24.06.2009р. заплановано проведення скорочення штату, а саме звільнення з займаної посади з наданням вихідної допомоги у розмірі середнього місячного заробітку ОСОБА_1 - асистента з підтримки замовників підрозділу по обслуговуванню ТОВ „Самсунг Електронікс Україна” (а.с. 45).

Згідно копії власної заяви позивача від 25.04.2009р. та повідомлення ДП „Джі Пі Лізінг” ОСОБА_1 27.04.2009р. попереджений про скорочення та звільнення, відсутність вакансій в штатному розкладі (а.с. 57, 63).

ОСОБА_1, асистента з підтримки замовників підрозділу по обслуговуванню ТОВ „Самсунг Електронікс Україна”, наказом ДП „Джі Пі Лізінг” № 93 від 03.07.2009р. звільнено у зв’язку із скороченням штату працівників та неможливістю переведення на іншу посаду згідно ст. 40 п.1 КЗпП України, вирішено виплатити вихідну допомогу у розмірі середнього місячного заробітку та компенсацію за невикористану відпустку за 56 днів, позивач згідно розпису на наказі з останнім ознайомлений (а.с 43).

Крім того наказом № 94 ДП „Джі Пі Лізінг” 03.07.2009р. ОСОБА_1 у зв’язку зі звільненням та проведенням повного розрахунку вирішено виплатити позивачу компенсацію за період відпустки за період роботи в ТОВ „Джі Пі” у розмірі 16 календарних днів, ОСОБА_1 премійовано за результатами роботи на суму 4 492,89 грн. (а.с. 44).

Як убачається з акту перевірки ДП „Джі Пі Лізінг” територіальною державною інспекцією праці в м.Києві № 26-10-92/753 від 12.11.2010р. додержання законодавства про працю за зверненням ОСОБА_1 встановлено дотримання роботодавцем вимог КЗпП України (що ОСОБА_1 отримав трудову книжку в день звільнення тощо), та що єдиним порушенням при вивільненні позивача з займаної посади було несвоєчасний розрахунок звільненого 03.07.2009р. ОСОБА_1 –06.07.2009р., інших порушень законодавства про працю стосовно позивача контролюючим органом не виявлено (а.с. 199-203).

Згідно частини 3 статті 64 Господарського кодексу України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розклад.

Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників–пункт 1 частини 1 статті 40 КЗпП України.

Статтею 42 КЗпП України визначене переважне право на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці.

Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку –частина 1 статті 47 КЗпП України.

Також згідно положень ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення.

Відповідно до положень статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди –стаття 237-1 КЗпП України - працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно положень частини1 статті 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Позивач в позові від 09.12.2009р. звернувся до суду з проханням поновити пропущений строк звернення до суду, проте судом не приймаються до уваги посилання позивача на те, що він хворів, оскільки як убачається з наданих позивачем копій медичної документації, хвороба мала місце під час його роботи (а.с. 12-14, 16, 17), доказів хвороби після звільнення –03.07.2009р. протягом двох місяців позивачем не зазначено (судом не приймаються до уваги посилання позивача на консультативний висновок спеціаліста від 23.11.2009р., оскільки він не обґрунтовує пропуску строку).

Як роз’яснює в своїй постанові від 18.12.2009р. за N 14 Пленум ВСУ, встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Таким чином, судом на підставі частини 3 статті 64 Господарського кодексу України, пункту 1 частини 1 статті 40, статті 42, частини 1 статті 47, статті 49-2, статті 116, частини 1 статті 233 та статті 237-1 КЗпП України безперечно встановлено, що при звільненні ОСОБА_1 з займаної посади порушень трудового законодавства ДП „Джі Пі Лізінг” щодо вивільнення працівника допущено не було, та на підставі викладеного в задоволенні вимог ОСОБА_1 про поновлення на роботі та стягнення компенсації за невикористані дні відпустки слід відмовити; як похідні не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди. Крім того, оцінюючи вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди, суд виходить з положень ст.11 ЦПК України –що суд діє лише в межах заявлених вимог на підставі доказів сторін –оскільки позивач просить відшкодувати шкоду, заподіяну йому на його думку незаконним звільненням, тому застосування положень ст.237-1 КЗпП України до затримки виплати належних позивачу виплат на 3 дні буде виходом за межі заявлених позовних вимог.

Не можуть бути задоволені вимоги ОСОБА_1 про стягнення витрачених коштів на лікування, оскільки згідно зазначеного акту перевірки дотримання трудового законодавства його порушень при виплаті компенсації за час непрацездатності позивачу не виявлено, зворотного позивачем не доведено.

На підставі викладеного суд доходить до висновку про необґрунтованість позову ОСОБА_1 та відсутності підстав для його задоволення.

Керуючись статями 10, 11, 60, 61, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до дочірнього підприємства „Джі Пі Лізінг” про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, компенсації за невикористану відпустку, моральної шкоди, витрачення коштів на лікування –відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя