ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Київської області
|
01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16 |
тел. 230-31-77 |
ПОСТАНОВА
Іменем України
"15" січня 2008 р. Справа № А6/617-07
12:40 год.
Господарський суд Київської області в складі:
головуючого судді Маляренка А.В.
при секретарі Поднєбес О.В.
розглянувши адміністративну справу № А6/617-07
за позовом Державної податкової інспекції у Вишгородському районі, м. Вишгород
до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи , ОСОБА_1, м. Вишгород
про стягнення 101,38 грн.
Представники:
від позивача Колодій О.М. (доручення № 2551 від 22.10.2007 р.);
від відповідача не з'явився
Обставини спору:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Державної податкової інспекції у Вишгородському районі (далі - позивач) до Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 (далі - відповідач) про стягнення 101,38 грн.
Провадження у справі було відкрите відповідно до ухвали від 10.12.2007 року за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України).
Позовні вимоги ґрунтуються на порушенні відповідачем Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», внаслідок чого за ним утворився податковий борг перед бюджетом.
Представник відповідача без поважних причин в судове засідання не з'явився, письмовий відзив на позов та інші витребувані документи ухвалою суду від 10.12.2007 року не подав, хоча про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується реєстрами відправки вихідної рекомендованої кореспонденції суду від 12.12.2007 р. за № 1584.
Таким чином, відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду.
Відповідно до вимог ст. 128 КАС України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутністю відповідача та його відзиву на позовну заяву.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд,
встановив:
Як вбачається з матеріалів справи Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 зареєстрований Вишгородською районною державною адміністрацією ІНФОРМАЦІЯ_1року за НОМЕР_1.
Відповідно до ст. 4 Закону України “По систему оподаткування” № 1251-ХІІ від 25.06.1991 року (далі -Закон № 1251-ХІІ) платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).
Відповідно до п.п. 16.1.1 п.16.1 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181 -ІІІ від 21.12.2000 р. (далі Закон №2181) після закінчення встановлених строків погашення погодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Згідно п.п.16.4.1 п.16.4 ст. 16 Закону України №2181 неня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем протягом 2007 року несвоєчасно сплачувались платежі по єдиному податку, тобто із порушенням встановлених граничних строків внаслідок чого відповідачу відповідно до ст. 16 Закону України 2181, та Інструкції про порядок нарахування та погашення пені, затвердженої Наказом ДПА України від 01.03.01 р. №70 було нараховано пеню у розмірі 101,38 грн.
Станом на 30.11.07 р. відповідачем не сплачено вищевказану суму пені нарахованої на суму податкового боргу, що підтверджується витягом з облікової картки відповідача по єдиному податку та довідкою -розрахунком державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
Згідно п. 1.3. ст. 1 Закону України № 2181 податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку.
Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, згідно підпункту 2.3.1. п. 2.3. ст. 2 Закону є виключно податкові органи.
Підпунктом 5.3.1. пункту 5.3. статті 5 Закону України № 2181-ІІІ передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку. У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування. Коли ж податкове зобов'язання визначено контролюючим органом за підставами, зазначеними у п. п. «а»-«в»п. п. 4.2.2. п. 4.2 ст. 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов`язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення.
У разі, коли платник податків, як це передбачено підпунктом 6.2.1. пункту 6.2. ст. 6 Закону України № 2181-ІІІ не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Так, позивачем у відповідності до Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог, затвердженого наказом ДПА України № 266 від 03.07.2001р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.07.2001р. було направлено на адресу відповідача першу податкову вимогу від 23.03.2006 р. № 1/312 з пропозицією у добровільному порядку погасити заборгованість до бюджету, та другу податкову вимогу від 09.06.2006 року № 2/230 з попередженням про можливість примусового стягнення заборгованості до бюджету і необхідністю погашення податкової заборгованості.
Податкові вимоги відповідач залишив без задоволення а податковий борг не погасив.
Загальна сума податкового боргу суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 станом на ІНФОРМАЦІЯ_2 року становить 101,38 грн., відповідачем не погашена, а вжиті податковою інспекцією заходи щодо стягнення податкового боргу виявились безрезультатними.
Згідно підпункту 7.2.1. пункту 7.2. ст. 7 Закону України № 2181-ІІІ джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення, які є виконавчими документами, є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законами.
Як передбачено п. 1.7. ст. 1 Закону України № 2181 активи платника податків - це кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.
Відповідно до підпункту 3.1.1. пункту 3.1. ст. 3 Закону України № 2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Згідно п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»№ 509-XII від 04.12.1990 р., державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню в повному розмірі.
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Статтею 167 КАС України передбачено, що копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення направляється лише особі, яка бере участь у справі, але не була присутня в судовому засіданні. У разі проголошення в судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частини постанови суд повідомляє час виготовлення постанови суду в повному обсязі. Особи, які беруть участь у справі, можуть отримати копію постанови чи ухвали в суді.
Зважаючи на вищенаведене та керуючись ст.ст. 17, 94, 160, 162, 163, п. 6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України,
постановив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентиф. код: НОМЕР_3;) на користь Державної податкової інспекції у Вишгородському районі (07300, Київська обл., м. Вишгород, пр-т, Шевченка, 1а; код ЄДРПОУ: 13717811) 101 (сто одна) грн. 38 коп. податкової заборгованості.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України.
Суддя Маляренко А.В.