Справа № 2-1647/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем   України

"12" травня 2011 р.   Дарницький районний суд м. Києва в складі :  головуючого

судді                                             Ящук Т.І.

при секретарі                               Вотькало О.С.

з участю позивача                       ОСОБА_1

представника відповідача          ОСОБА_2

третьої особи                               ОСОБА_3     

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа –ОСОБА_3  про стягнення аліментів на повнолітню дитину , що продовжує навчання , -

                                                                        встановив :

          Позивач ОСОБА_1  звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_4  про стягнення аліментів на своє утримання, як сина  відповідача, що продовжує навчання, посилаючись на наступні обставини. Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 11.02.2010 року  з відповідача на користь позивача було стягнуто аліменти на  його утримання в розмірі 8000 грн. щомісячно, починаючи з 30.10.2008 року і до закінчення навчання 30.06.2010 року, але не більше ніж до 23 років.  Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 07.04.2010 року розмір аліментів  був зменшений до 4000 грн.

          На даний період часу  позивач продовжує навчатись в магістратурі Інституту міжнародних відносин Київського національного університету ім. Тараса Шевченка на денній формі навчання. Навчання в магістратурі  потребує значних матеріальних витрат. Зокрема, мати позивача щомісяця сплачує за навчання 2750 грн.  Додатково позивач вимушений витрачати певну суму коштів для власних побутових потреб, що складає близько 3500 –4200 грн. на місяць.

          За наявною у позивача інформацією, відповідач є забезпеченою людиною. Після розірвання шлюбу з матір’ю позивача,  відповідач придбав земельну ділянку у котеджному містечку «Северинівка», яке знаходиться на території Макарівського району в 23  кілометрах від Києва. Також відповідачу належало 71 % акцій ЗАТ СУРП «В.В. Імпекс», які він відчужив у липні 2008 року. Відчужені акції надають право управління нежитловим приміщенням розміром 1000 кв.м., яке розташоване в м. Києві на пр. Перемоги.

          В жовтні 2009 року  відповідач придбав  в автомобільному салоні  легковий автомобіль марки «Інфініті», вартість якого складає 75500 доларів США.           Крім того, відповідач володіє  трьома квартирами в м. Києві.

          Тому позивач просив стягнути з відповідача на його користь аліменти  в розмірі 8000 грн. щомісячно , починаючи з 01.09.2010 року і до закінчення навчання.

          В судовому засіданні  позивач ОСОБА_1 та його представник –третя особа по справі ОСОБА_3 підтримали заявлені позовні вимоги та просили позов задовольнити у повному обсязі.  Наявність у власності відповідача 3-х квартир, 4-х автомобілів, земельної ділянки та котеджу, можливість наймати адвокатів для участі у судових процесах по розподілу майна подружжя ,  свідчить про достатній дохід відповідача , щоб надавати допомогу синові, який продовжує навчання.  

          Представник відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_2  позовні вимоги  не визнав та просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі,  оскільки значні витрати, які несе позивач, свідчать лише про його задовільний фінансовий стан, а посилання позивача на можливість відповідача сплачувати аліменти у розмірі 8000 грн. нічим не підтверджені.   Відповідач виконав рішення Дніпровського районного суду м. Києва про стягнення аліментів на користь позивача в  розмірі 4000 грн. на строк до 30.06.2010 року.  На даний період часу він перераховує  сину поштовими переказами по 2000 грн. щомісячно, тобто надає йому допомогу в  тому розмірі, в  якому  має можливість надати.

          Вислухавши позивача, представника відповідача та третю особу, вивчивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.  

          Відповідач ОСОБА_4  та третя особа  ОСОБА_3 перебували  в  зареєстрованому шлюбі  з 03.08.1985 року. Рішенням Печерського районного суду  м. Києва від  27.03.2008 року шлюб між ними було розірвано (а.с. 11).

          Від шлюбу мають сина  ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,  що підтверджується свідоцтвом про народження , виданим Відділом ЗАГС Печерського РВК м. Києва від 16.12.1989 року ( а.с. 4).

          Як встановлено в судовому засіданні  та підтверджується копією паспорта позивача, він проживає разом з матір’ю ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1.

Відповідно до договору № 231 про надання освітньої послуги ( навчання) від 06.08.2010 року , укладеного між Київським національним університетом імені Тараса Шевченка  та ОСОБА_1 ,  позивач навчається в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка  на денній формі навчання для отримання освітньо-кваліфікаційного рівня –магістр, по спеціальності міжнародні економічні відносини строком навчання з 01.09.2010 року по 30.06.2012 року.  Загальна вартість освітньої послуги становить 60 000 грн. ( а.с. 9-10).

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 11.02.2010 року   з ОСОБА_4  було стягнуто на користь ОСОБА_1 аліменти на його утримання в розмірі 8000 грн. щомісячно, починаючи з 30.10.2008 року і до закінчення навчання  в Інституті міжнародних відносин , для отримання освітньо-кваліфікаційного рівня –бакалавр,  до 30.06.2010 року.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 07.04.2010 року  зазначене рішення Дніпровського районного суду м. Києва було змінено, зменшено розмір аліментів до 4000 грн.

Рішенням суду було встановлено , що відповідач ОСОБА_4 має мінливий дохід і встановити достовірно суму, яку він щомісячно отримує, неможливо. Проте судом враховано, що відповідачу належало 71% акцій ЗАТ СУРП «В.В. Імпекс», які в подальшому він відчужив згідно з договором купівлі-продажу цінних паперів № Б-157/1/08  від   23.05.2008 року за 79342 грн. 50 коп.  В липні 2008 року відповідач придбав у автомобільному салоні в м. Києві легковий автомобіль «Інфініті FХ 35», вартістю 75 500 доларів США ( а.с. 18-22).

Як вбачається з копії договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25.05.2009 року , ОСОБА_4 придбав земельну ділянку , площею 0,091 га , що знаходиться на території Ясногородської сільради Макарівського району Київської області, за 30000 грн. ( а.с. 13-14).

Згідно з повідомленням Київського міського БТІ від 23.07.2009 року , за ОСОБА_4 на праві власності зареєстровані квартири : АДРЕСА_2. ( а.с. 15).

Згідно з вимогами ст. 199 Сімейного кодексу України , якщо  повнолітні  дочка,  син  продовжують  навчання  і  у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони  можуть надавати матеріальну допомогу. Право   на   утримання   припиняється  у  разі  припинення навчання.           Право  на  звернення  до  суду  з  позовом  про  стягнення аліментів має той з батьків,  з ким проживає дочка,  син,  а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

             Відповідно до ст. 200 СК України , суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій  грошовій  сумі  і  (або)  у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

          Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини;  стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Судом встановлено , що позивач  ОСОБА_1 навчається в Інституті міжнародних відносин , загальна вартість навчання  за 2 роки становить 60000 грн. , мати позивача утримує його самостійно та сплачує за навчання ,  несе витрати на одяг для позивача, проживання , харчування, проїзд до інституту , на заняття спортом.

Заперечуючи проти позову у повному обсязі, представник відповідача не надав суду доказів, що у відповідача  наявні інші утриманці , непрацездатна дружина, батьки ; не вказав про джерела та розмір доходу відповідача , враховуючи   необхідність  щомісячного несення витрат для обслуговування  автомобіля іноземного виробництва та нерухомого майна  у м. Києві .

Судом встановлено, що після пред’явлення позову  ОСОБА_1 до суду,  відповідач, починаючи з лютого 2011 року став надавати сину матеріальну допомогу в розмірі 2000 грн., що підтверджується наданими фіскальними чеками.

          Як встановлено з пояснень представника відповідача, матеріальне становище відповідача  за період з часу винесення рішення Апеляційним судом м. Києва від 07.04. 2010 року  по даний час –не змінилось, рішення суду відповідач  виконав та сплатив аліменти у розмірі по  4000 грн.  щомісячно на користь позивача за період до  30.06.2010 року.

З огляду на викладене , суд приходить до висновку , що позивач  ОСОБА_1  у зв’язку з навчанням потребує матеріальної допомоги , а  відповідач може надавати   таку допомогу.

Оцінюючи  доводи позивача, що він потребує значно більшого розміру допомоги з боку батька, ніж було встановлено раніше судом , оскільки збільшився розмір плати за навчання, суд вважає їх такими, що не можуть бути покладені в основу рішення, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів про те, що збільшився розмір доходу відповідача , адже законом передбачено стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина ( дочки) за умови, якщо батько може надавати таку допомогу.

Відповідно до ст. 10, 60 ЦПК України, доведення  обставин, на які посилається позивач  як на підставу своїх вимог , є обов’язком позивача.

Отже,  розмір аліментів, який просить стягнути позивач  в сумі 8000 грн. щомісячно,  є значно завищеним, оскільки позивачем не доведено збільшення доходів відповідача  та наявність інших істотних обставин, які б давали суду підстави стягнути аліменти,  розмір яких  у 8 разів перевищує  розмір прожиткового мінімуму для працездатного громадянина.

Тому суд  вважає за необхідне визначити розмір аліментів  у сумі  4000 грн. щомісячно, на рівні ,  визначеному рішенням Апеляційного суду м. Києва від 07.04.2010 року , які необхідно стягувати до закінчення навчання, тобто до 30.06.2012 року.  Вказаний розмір  аліментів , на думку суду , буде відповідати інтересам позивача  та не буде порушувати права відповідача.

Відповідно до ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду  від дня пред’явлення позову,  тому вимога позивача про стягнення аліментів за минулий час,  з  01.09.2010 року,   не ґрунтується на вимогах закону.

Оскільки в судовому засіданні встановлено та вбачається із  фіскальних чеків УАППЗ «Укрпошта», що відповідач, починаючи з   лютого 2011 року до травня 2011 року включно перераховував  позивачеві по 2000 грн. щомісячно, то вказану суму  в загальному розмірі 8000 грн. необхідно вирахувати із  суми аліментів, які будуть стягуватись за  даним рішенням суду, починаючи з дня пред’явлення позову, тобто з 30.12.2010 року.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір  у розмірі, що дорівнює 1 % від сукупності усіх виплат, але не більш ніж за 6 місяців , згідно з  п. 3 ч. 1 ст. 80 ЦПК України  :  (  4000 грн. х 6 міс ) х 1 % = 240 грн.  

На підставі вищевикладеного, ст.ст. 182 , 191, 199-201  Сімейного  кодексу України , керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 88, 209,213, 215 , 218  ЦПК України ,суд ,-

вирішив:

Позов задовольнити частково  .

Стягувати з  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2,  проживаючого за адресою АДРЕСА_2  на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти на його утримання в розмірі 4000 ( чотири тисячі) грн. щомісячно, починаючи з  30.12.2010 року і до закінчення його навчання  в Інституті Міжнародних відносин Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, тобто до 30.06.2012 року, але не більше ніж до 23 років ( за вирахуванням сплачених 8000 грн. протягом лютого-травня 2011 року).

Стягнути з  ОСОБА_4   на користь держави судовий збір в розмірі  240 ( двісті сорок)  грн.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.

В іншій частині позову ОСОБА_1 –відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва   шляхом  подання апеляційної скарги через Дарницький районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення , а в разі оскарження рішення  особою, яка не була присутня в судовому засіданні при  проголошенні рішення   -  протягом десяти днів з моменту отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано .  У  разі  подання апеляційної  скарги  рішення,  якщо  його  не  скасовано,  набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя :   підпис