ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
24 січня 2008 р. |
№ 12/1047 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
|
|
Остапенка М.І. (головуючий), |
|
|
Харченка В.М., Борденюк Є.М. |
|
розглянувши у відкритому за участю представника позивача: касаційну скаргу |
судовому засіданні у м. Києві Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 |
|
на рішення |
від 25.05.2006 |
|
господарського суду |
Хмельницької області |
|
та на постанову |
від 10.07.2007 |
|
Житомирського апеляційного |
господарського суду |
|
у справі |
№ 12/1047 |
|
за позовом |
Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 |
|
до |
Відділу Державної виконавчої служби Городоцького районного управління юстиції, Головного управління Державного казначейства України в Хмельницькій області |
|
про |
стягнення 11799,00 грн. |
Представники сторін в судове засідання не з'явилися, про час і місце слухання справи сторони були повідомлені належним чином.
ВСТАНОВИВ:
У березні 2006 року суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 звернувся з позовом до відділу Державної виконавчої служби Городоцького районного управління юстиції, згідно якого, уточнивши в ході розгляду справи свої позовні вимоги, просив стягнути з відповідача збитки в розмірі 11799,00 грн., які були заподіяні в результаті його бездіяльності щодо невиконання наказу господарського суду № 10/5004 від 20.11.2002 на суму 2709,32 грн. і визнаної боржником претензії № 18 від 15.07.2002 на суму 9720,00 грн.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 03.05.2006 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Управління Державного казначейства України в Хмельницькій області.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 25.05.2006 у справі № 12/1047 в задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 19.10.2006 залучено до участі у справі в якості другого відповідача - Управління Державного казначейства України в Хмельницькій області.
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 10.07.2007, за тією ж справою, вищезазначене судове рішення залишено без змін, однак з інших мотивів.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову апеляційного господарського суду від 10.07.2007, рішення суду першої інстанції від 25.05.2006 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Зокрема, скаржник посилається на те, що постанова апеляційного суду прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, а саме, ст.ст. 22, 1174 ЦК України, ст.ст. 1, 5, 18, 181, 24, 25, 32, 50, 61 Закону України "Про виконавче провадження".
Відзивів на касаційну скаргу відповідачі до Вищого господарського суду України не надіслали.
Заслухавши доповідача, перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду України знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.
До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.
Як встановлено апеляційним судом, і це відповідає наявним матеріалам справи, 15.07.2002 позивач звернувся до ТзОВ "Мир" з претензією на суму 9720,00 грн., а товариство "Мир" у відповіді на зазначену претензію за № 7 від 28.08.2002 повідомило СПД -фізичну особу ОСОБА_1, що визнає претензію останнього на суму 9720,00 грн.
У цьому ж зв'язку, 04.09.2002 позивач звернувся з заявою до ВДВС Городоцького РУЮ для здійснення останнім виконавчих дій по примусовому стягненню з ТзОВ "Мир" заборгованості в сумі 9720,00 грн.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 14.11.2002 у справі № 10/5004 позов підприємця ОСОБА_1 до ТзОВ "Мир" задоволено та стягнуто з останнього на користь позивача 2709,32 грн., про що 25.11.2002 господарським судом видано наказ, який було пред'явлено до виконання державній виконавчій службі відповідно до заяви від 04.12.2002.
Апеляційним судом також було встановлено, що 06.09.2002 державним виконавцем згідно постанови було відкрито виконавче провадження № 671 про стягнення з TOB "Мир" на користь СПД ОСОБА_1 9720,00 грн. на підставі визнаної претензії від 15.07.2002, а 12.12.2002 - виконавче провадження № 1034 про стягнення 2709,32 грн. на підставі наказу господарського суду Хмельницької області від 25.11.2002.
Постановою ВДВС Городоцького РУЮ від 12.12.2002 виконавче провадження по наказу господарського суду було об'єднано в зведене виконавче провадження № 25 від 26.11.2002.
17.07.2003 банком було повернуто виконавчій службі платіжну вимогу від 16.07.2003 про стягнення з TзOB "Мир" 9720,00 грн. без виконання у зв'язку з відсутністю коштів на рахунку останнього, а 18.07.2003 державний виконавець виніс постанову про закінчення виконавчого провадження, яку супровідним листом від 22.07.2003 разом з претензією надіслав позивачу.
Крім того, апеляційним судом було встановлено, що 20.08.2004 державним виконавцем на виконання зведеного виконавчого провадження від 26.11.2002 було описане та арештоване майно TзOB "Мир", про що складено акт, призначено експерта для участі у виконавчому провадженні згідно постанови від 23.08.2004 та проведено оцінку описаного майна, яка склала загалом 10765,50 грн.
13.10.2005 згідно платіжного доручення № 247 ВДВС Городоцького РУЮ було перераховано підприємцю ОСОБА_1 1375,85 грн.
Постановою господарського суду Хмельницької області від 07.09.2005 у справі № 13/227"Б" TзOB "Мир" визнано банкрутом. У зв'язку із цим, 05.10.2005 державний виконавець на підставі ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" виніс постанову про закінчення виконавчого провадження, яка супровідним листом від 13.10.2005 разом з наказом від 25.11.2002 № 10/5004 була надіслана ліквідатору TзOB "Мир" з повідомленням про це позивача.
Звертаючись до суду з цим позовом, позивач обґрунтовував свої вимоги тим, що у зв'язку із бездіяльністю виконавчої служби щодо примусового виконання відповіді ТзОВ "Мир" на претензію позивача та наказу господарського суду Хмельницької області від 25.11.2002 № 10/5004, ним були понесені збитки на суму 11799,00 грн., тобто фактично просив стягнути завдану шкоду у розмірі залишку боргу, що мало сплатити ТзОВ "Мир".
Сукупності встановлених по справі обставин апеляційний суд дав належну оцінку, і з урахуванням вимог ст.ст. 22, 1166, 1173, 1174 ЦК України, дійшов до правильного висновку про безпідставність заявленого позову. При цьому, апеляційним судом правомірно не були взяті до уваги вищезазначені твердження позивача, згідно яких він стверджував, що винним у заподіянні йому збитків є виконавча служба, оскільки вони не підтверджуються наявними у справі документами.
Крім того, судом апеляційної інстанції було правильно зазначено, новоутворені Державні виконавчі служби прийняли від ліквідованих відділів виконавчі провадження для здійснення виконавчих дій. Це стосується й ДВС у Городоцькому районі, про що свідчать обставини даної справи, зібрані докази й пояснення ВДВС Городоцького РУЮ, однак оспорювана сума була визначена як сума заборгованості TзOB "Мир" перед СПД -фізичною особою ОСОБА_1, а тому не може розглядатись як збитки, завдані останньому ВДВС Городоцького РУЮ.
Зазначені висновки апеляційного суду також узгоджуються із п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів та посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", згідно якої, до юридичної особи, яка проводить стягнення, не переходять зобов'язання боржника за виконавчим документом.
Згідно із ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Наведені вимоги процесуального закону апеляційний суд прийняв до уваги і дійшов до обґрунтованого висновку про те, що заявлений позов не має під собою відповідних підстав.
Враховуючи вищезазначене, а також приймаючи до уваги, що інші наведені у касаційній скарзі доводи висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, суд не приймає їх до уваги і вважає, що оскаржувана постанова відповідає вимогам діючого законодавства і підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 10.07.2007 у справі № 12/1047 залишити без змін.
Головуючий Остапенко М.І.
Суддя Харченко В.М.
Суддя Борденюк Є.М.