Справа № 2а/2570/2771/2011
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 червня 2011 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Падій В.В.,
при секретарі Кондратенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до начальника відділення особового та стройового складу військової частини А4245 Мохонька Сергія Анатолійовича про визнання неправомірною дію та бездіяльність,-
В С Т А Н О В И В :
23.05.2011 року ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1) звернувся до суду з адміністративним позовом до начальника відділення особового та стройового складу військової частини А4245 Мохонька Сергія Анатолійовича про визнання неправомірною дію та бездіяльність начальника відділення особового та стройового складу військової частини А4245 Мохонька Сергія Анатолійовича в частині відмови у прийнятті та неприйнятті від ОСОБА_1 заяв та інформаційних запитів до військової частини А 4245. Свої вимоги мотивує тим, що 04.04.2011 року при поданні заяв та інформаційних запитів до військової частини А 4245, начальник відділення особового та стройового складу військової частини А4245 Мохонько Сергій Анатолійович відмовив позивачу у прийняті вищезазначених заяв і інформаційних запитів, та відповідно в їх реєстрації. Вказані дії та бездіяльність відповідача вважає неправомірними та такими, що порушують норми чинного законодавства.
Позивач в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, просив суд розглянути справу без його участі.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі та письмові заперечення в яких зазначив, що проти адміністративного позову заперечує в повному обсязі та пояснив, що 04.04.2011 року в будівлі управління військової частини А4245 до нього звернувся ОСОБА_1 з проханням зареєструвати його заяву. Відповідач проінформував громадянина ОСОБА_1, що реєстрацію заяв проводить відповідальний виконавець відділення особового та стройового складу - старши на військової служби за контрактом Симоненко Т.О., відповідно до своїх функ ціональних обов'язків. Також, порадив позивачу надати заяву встановленим поряд ком або записатися на особистий прийом до командира частини для більш швидкого вирішення питання по його заяві. Офіційної (письмової) відмови ОСОБА_1 з боку відповідача та від працівників даної військової частини позивач не отримував. Також зазначив, що 13.04.2011 року ОСОБА_1 на ім'я командира війсь кової частини подав заяву, в якій просив повідомити про причини відмови військової частини А4245 у прийомі його заяв до командира військової частини та повідомити про резуль тати розгляду заяви за адресою місця проживання в установлений законом термін. На підставі заяви ОСОБА_1 командиром військової частини А4245 було проведено службове розслідування, в ході якого встановлено, що факту відмови відповідачем у реєстрації заяв ОСОБА_5 не було, так як реєстрація вхідних та вихідних документів, які надходять до військової частини А4245 не входить в перелік функціональних обов'язків відповідача. Про результати розгляду вищевказаної заяви ОСОБА_1 повідомлено рекомендованим листом.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 1 Закону України від 02.10.1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі – Закон № 393/96-ВР) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Статтею 3 Закону №393/96-ВР, передбачено що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.
Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 04.04.2011 року прибув в управління військової частини А4245 та звернувся до начальника відділення особового та стройового складу військової частини А4245 Мохонька Сергія Анатолійовича з проханням зареєструвати його заяву. Начальник відділення особового та стройового складу військової частини А4245 Мохонько Сергій Анатолійович проінформував позивача, що прийом проводить відповідальний виконавець відділення особового та стройового складу військової частини А4245, старшина служби за контрактом Симоненко Т. О. та порадив позивачу подати заяву встановленим порядком або записатися на прийом до командира частини.
07 квітня 2011 року позивач звернувся до командира військової частини А 4245 Тітлова О.В. з проханням повідомити його про причини відмови у прийнятті заяв від нього до командира військової частини А 4245 (а.с.14).
На підставі заяви позивача від 07 квітня 2011 року та згідно наказу командира військової частини А 4245 від 14.04.2011 року № 158, 19.04.2011 року інженером військової частини А 4245 Кривінським О.Ф. було проведено службове розслідування з приводу відмови відповідачем в прийнятті заяв від ОСОБА_1 Службовим розслідуванням встановлено, що начальник відділення особового та стройового складу військової частини А4245 Мохонько Сергій Анатолійович повинен був прийняти заяви у громадянина ОСОБА_1, а не радити останньому надати заяву встановленим порядком або записатися на прийом до командира військової частина А 4245 та запропоновано притягнути до дисциплінарної відповідальності начальника відділення особового та стройового складу військової частини А4245 Мохонька Сергія Анатолійовича, за фактом неприйняття заяв 04.04.2011 року у ОСОБА_1. За результатами розслідування складений акт, який затверджений командиром військової частини А4245, підполковником О. В. Тітловим (с.15-16).
Розглянувши матеріали службового розслідування, командир військової частини А 4245 підполковник О. В. Тітлов видав наказ від 20.04.2011 року № 166, яким відповідачу за неналежну організацію попереднього розгляду документів та реєстрацію їх від цивільної особи – оголошено «сувору догану» та зобов’язано до 13.05.2011 року надати відповідь ОСОБА_1 на його заяву у встановленому порядку (а.с. 18-19).
Листом від 12.05.2011 року № 498 командир військової частини А 4245 повідомив ОСОБА_1 про те, що винні особи притягнуті до дисциплінарної відповідальності (а.с. 20).
Загальні правила документування управлінської діяльності та регламентування порядку роботи з документами з моменту їх створення або надходження до відправлення або передачі в архів у штабах, управліннях, відділах, службах, інспекціях центрального апарату Міністерства оборони України, в штабах, управліннях, відділах і службах управлінь видів Збройних Сил України, оперативних командувань, в об`єднаннях, з`єднаннях, військових частинах, у військово-будівельних частинах, установах, військово-навчальних закладах, арсеналах, на базах, складах, у військових комісаріатах, санаторно-курортних установах, управліннях та комендатурах військових гарнізонів та військових сполучень, на підприємствах, в організаціях та військових представництвах Міністерства оборони України, регулюються Інструкцією з діловодства в Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністра оборони України 11.11.1998 року № 400 (далі – Інструкція № 400).
Згідно п.4.4.1 Інструкції №400 всі документи, що надійшли до військової частини (установи), підлягають обов`язковому попередньому розгляду. Попередній розгляд документів здійснюється начальником діловодства або іншою призначеною для цього особою відповідно до розподілу обов`язків між працівниками діловодства.
Пунктом 4.4.2. Інструкції №400 встановлено, що метою попереднього розгляду документів є розподілення їх на такі, що потребують обов`язкового розгляду командиром військової частини (начальником установи), та такі, що потребують розгляду іншими посадовими особами відповідно до їх функціональних обов`язків, визначення необхідності реєстрації документів, а також встановлення термінів виконання документів, які передаються структурним підрозділам чи безпосереднім виконавцям.
Підстави, порядок призначення і проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, які допустили правопорушення (порушення військової дисципліни та громадського порядку) визначено Інструкцією про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 15 березня 2004 р. №82 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30 березня 2004 р. за № 385/8984 (далі – Інструкція № 82).
Відповідно до п. 1.2 Інструкції № 82 службове розслідування проводиться у разі: невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов'язків, що загрожувало життю і здоров'ю особового складу, цивільного населення або заподіяло матеріальну чи моральну шкоду; невиконання або недбалого ставлення до виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини; неправомірного застосування військовослужбовцем фізичної сили, зброї або інших засобів ураження до інших військовослужбовців чи цивільного населення; порушення правил несення вартової (вахтової) або внутрішньої служби, що могло спричинити тяжкі наслідки; недозволеного розголошення змісту або втрати службових документів. Службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових осіб.
Згідно п. 4.1.-4.3. Інструкції №82 за результатами службового розслідування складається акт, у якому, крім положень, що визначені пунктом 3 цієї Інструкції, обов'язково зазначаються: посада, військове звання, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді особи, стосовно якої проведено службове розслідування; підстави службового розслідування; час, місце, суть порушення, який нормативний акт порушено (його назва, дата прийняття); обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність чи знімають вину; заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення; пропозиція щодо притягнення винних осіб до відповідальності; інші заходи, які пропонується здійснити. Акт службового розслідування підписується особами, якими воно проводилося. Кожен учасник розслідування має право викласти свою окрему думку. Після підписання акт службового розслідування подається на розгляд посадовій особі, яка призначила розслідування. До акта додаються всі матеріали розслідування.
Пунктами 5.1, 5.3 Інструкції № 82 встановлено, що посадова особа, яка призначала службове розслідування, розглядає у 10-денний термін акт та всі інші матеріали службового розслідування і приймає відповідне рішення. Притягнення військовослужбовця за результатами службового розслідування до відповідальності здійснюється згідно з вимогами чинного законодавства. Дисциплінарне стягнення накладається у терміни, визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до начальника відділення особового та стройового складу військової частини А4245 Мохонька Сергія Анатолійовича, підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки відповідачем не було дотримано вимог Інструкції №400 щодо здійснення обов’язкового попереднього розгляду заяв ОСОБА_1 та не визначено необхідності у їх подальшій реєстрації. Факт неналежного виконання відповідачем своїх посадових обов’язків підтверджується матеріалами службового розслідування, за результатами якого до останнього застосовано дисциплінарну відповідальність.
Суд також бере до уваги, що згідно з частиною 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб’єкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій.
Згідно ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір та витрати на правову допомогу належать до судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства, якщо рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Оскільки позовні вимоги позивача задоволено повністю, то судові витрати в розмірі 3 грн. 40 коп., підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1
Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до начальника відділення особового та стройового складу військової частини А4245 Мохонька Сергія Анатолійовича задовольнити повністю.
Визнати неправомірною дію та бездіяльність начальника відділення особового та стройового складу військової частини А4245 Мохонька Сергія Анатолійовича в частині відмови у прийнятті та неприйнятті від ОСОБА_1 заяв до військової частини А 4245.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 3 грн. 40 коп.
Порядок апеляційного оскарження ухвали суду передбачений ст. 185-186 КАС України.
Суддя Падій В.В.