ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 червня 2011 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/2954/11
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді – Довгопол М.В.,
при секретарі – Ворошилові Ю.В.,
за участю:
представника позивача - Мальцева І.В.,
представника відповідача - Полтавської митниці - Скабука Ю.М.,
представника відповідача - Головного управління Державного казначейства України у Полтавській області - Ткаченко А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Астарта - Київ" до Полтавської митниці, Головного управління Державного казначейства України у Полтавській області про визнання нечинними та скасування рішень, повернення з Державного бюджету податку на додану вартість, -
В С Т А Н О В И В:
08 квітня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Астарта - Київ" (надалі - позивач, ТОВ фірма "Астарта - Київ") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавської митниці (надалі - відповідач-1) про визнання нечинними та скасування рішень Полтавської митниці про визначення митної вартості товару № 806000006/2011/000117/2 від 04.03.2011 року, № 806000006/2011/000118/2 від 04.03.2011 року.
11 травня 2011 року позивач надав до суду уточнену позовну заяву, в якій просив визнати нечинними та скасувати рішення Полтавської митниці про визначення митної вартості товару № 806000006/2011/000117/2 від 04.03.2011 року, № 806000006/2011/000118/2 від 04.03.2011 року та повернути з Державного бюджету України, в особі Головного управління Державного казначейства України у Полтавській області, надмірно сплачений податок на додану вартість у розмірі 133 768 грн 84 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що між ТОВ фірма "Астарта - Київ" та "ANCOR INVESTMENTS LIMITED" укладено контракт № 042-2010 від 19.01.2011 року, відповідно до умов якого на митну територію України ввезені чотири 24-рядкові сівалки "Amity" 56 см. З метою митного оформлення товару позивачем 01.03.2011 року подані до Полтавської митниці вантажні митні декларації, № 806000011/2011/350192, № 806000011/2011/350193 разом з товаросупровідною та іншою документацією, необхідною для митного оформлення та визначення митної вартості товару. Але відповідач відмовив декларанту у розмитненні зазначеного вище товару за ціною договору та прийняв рішення про визначення митної вартості товарів № 806000006/2011/000117/2 від 04.03.2011 року, № 806000006/2011/000118/2 від 04.03.2011 року, використавши 6 метод визначення митної вартості - резервний відповідно до статті 259 Митного кодексу України. З метою уникнення збитків, пов’язаних із затягуванням митного оформлення товару та з огляду на термінову потребу у товарі, позивач здійснив декларування товарів за ціною, визначеної в рішеннях, однак вважає, що дії відповідача не відповідають нормам законодавства України щодо митного оформлення товару, оскільки подані документи є достатніми для підтвердження митного оформлення товару за першим методом - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача 1 - Полтавської митниці - у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.
У письмових запереченнях відповідач-1 в обґрунтування правомірності оскаржуваних рішень про визначення митної вартості № 806000006/2011/000117/2 від 04.03.2011 року, № 806000006/2011/000118/2 від 04.03.2011 року зазначав, що оскільки продавцем 24-ох рядкових сівалок "Amity" 56 см. виступав не виробник товару "Amity Technology LLC", а посередник - "ANCOR INVESTMENTS LIMITED", Полтавською митницею на зворотній стороні декларацій митної вартості з метою встановлення дійсної вартості товарів формувались вимоги про надання додаткових документів, які ТОВ фірмою "Астарта-Київ" не були виконані. У зв`язку з тим, що додаткові документи не подавались, а також зважаючи на те, що неможливо було встановити вартість поставлених сівалок за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість), Відповідач-1 скористався визначенням митної вартості товарів за 6 методом - резервним методом, використавши при цьому наявну у митного органу інформацію, що ґрунтується на раніше визнаних митних вартостях товару, а саме товару, митне оформлення якого здійснено по ВМД № 204000012/2010/812 від 23.12.2010 року, внаслідок чого митна вартість товару збільшилась.
Представник відповідача 2- Головного управління Державного казначейства України у Полтавській області - проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позову. У письмових поясненнях відповідач-2 вказував, що Головне управління Державного казначейства України у Полтавській області відповідно до Типового положення про Головне управління Державного казначейства України в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Міністерством фінансів України від 04.04.2006 року № 332. під час зарахування коштів, що вносяться платниками під час митного оформлення товарів на депозитні рахунки митних органів, забезпечує казначейське обслуговування державного та місцевих бюджетів на основі ведення єдиного казначейського рахунку і діє виключно на підставі платіжних доручень, що оформляються митними органами. Зважаючи на вищевикладене, Головне управління Державного казначейства України у Полтавській області під час зарахування коштів на депозитні рахунки митних органів діяло виключно в межах наданих повноважень, відповідно до норм чинного законодавства.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступних висновків.
19.01.2011 року між ТОВ фірмою "Астарта - Київ" (Покупець) та "ANCOR INVESTMENTS LIMITED" (Продавець) укладено контракт № 042-2010, відповідно до умов якого покупець купує на умовах СІР сільськогосподарську техніку відповідно до Додатків, які являються невід`ємною частиною даного Контракту, зокрема: 7 24-рядкові сівалки "Amity" 56 см. за ціною 121 656 доларів США.
На виконання умов зазначеного контракту позивачу поставлено 24-рядкові сівалки "Amity" 56 см. в кількості 2 шт., серійні номери: 459556, 459557, 24- рядкові сівалки "Amity" 56 см. в кількості 2 шт., серійні номери: 459558, 459559.
01.03.2011 року до митного оформлення подано вантажно-митну декларацію 806000011/2011/350192, за якою задекларовано товар "24-ох рядкові сівалки "Amity" 56 см. в кількості 2 шт., серійні номери: 459556, 459557, рік виготовлення - 2011. Країна виробництва - US. Виробник - "Amity Technology LLC. Маркування Amity".
Разом з ВМД подано декларацію митної вартості № 806000011/2011/350192 від 01.03.2011, відповідно до якої задекларовано вказаний товар за ціною 121 656 доларів США/1 шт., разом 243 312 доларів США. Курс валюти 7, 9347. Загальна вартість 1930 607,73 грн.
Також, 01.03.2011 року до митного оформлення подано вантажно-митну декларацію 806000011/2011/350193, за якою задекларовано товар "24-ох рядкові сівалки "Amity" 56 см. в кількості 2 шт., серійні номери: 459558, 459559, рік виготовлення - 2011. Країна виробництва - US. Виробник - "Amity Technology LLC. Маркування Amity".
Разом з ВМД подано декларацію митної вартості № 806000011/2011/350193 від 01.03.2011, відповідно до якої задекларовано вказаний товар за ціною 121 656 доларів США/1 шт., разом 243 312 доларів США. Курс валюти 7, 9347. Загальна вартість 1930 607,73 грн.
На кожній з декларацій митної вартості № 806000011/2011/350192 від 01.03.2011, № 806000011/2011/350193 від 01.03.2011 Полтавською митницею з метою визначення дійсної вартості товару сформовані наступні вимоги:
- у декларації митної вартості № 806000011/2011/350192 сформовано вимогу про надання додаткових документів, а саме: експортної вантажно-митної декларації, договору з третіми особами, що пов`язані з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; оригіналу інвойса на переміщуваний товар.
- у декларації митної вартості № 806000011/2011/350193 сформовано вимогу про надання додаткових документів, а саме: експортної вантажно-митної декларації, договору з третіми особами, що пов`язані з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається, оригіналу інвойса на переміщуваний товар.
Зазначені документи на виконання кожної з таких вимог позивачем не надавались, натомість, позивачем вчинені написи про неможливість надання експортної вантажно-митної декларації, договору з третіми особами, а замість оригіналу інвойса надано незасвідчену ксерокопію інвойса та лист "ANCOR INVESTMENTS LIMITED" про те, що інвойси не були надані відправником до пакету товаросупровідних документів.
Відповідно до п. 14 Постанови Кабінету Міністрів від 20.12.2006 року № 1766 "Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження" та згідно зі статтею 270 Митного кодексу України Полтавською митницею визначена митна вартість польових культиваторів з використанням 6 методу - резервного методу:
- рішення про визначення митної вартості № 806000011/2011/000117/2 від 04.03.2011 року щодо 2-х 24-ох рядкових сівалок, серійні номери: 459556, 459557, відповідно до якого позивачу збільшено митну вартість на 42 144,66 доларів США;
- рішення про визначення митної вартості № 806000006/2011/000118/2 від 04.03.2011 року щодо 2-ох 24-ох рядкових сівалок, серійні номери 459558,459559, відповідно до якого позивачу збільшено митну вартість на 42 144,66 доларів США.
Позивач звернувся до Полтавської митниці з листами № 11/03-24 від 18.03.2011 року, № 11/03-26 від 18.03.2011 року з вимогою надати в тижневий строк з дня звернення письмове пояснення стосовно того, яким чином митним органом визначенО митну вартість оцінюваних товарів .
Листами № 19/13-2150 від 31.03.2011 року та № 19/13-2151 від 31.03.2011 року Полтавська митниця надала відповідь, в якій зазначалось, що при оформленні товарів для підтвердження заявленої митної вартості, не надано документально підтверджених даних, що підлягають обчисленню та перевірці, тому метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних товарів не був прийнятий митним органом у зв’язку з відсутністю у декларанта та митного органу даних щодо вартості операцій з ідентичними товарам, скоригованими згідно з заявленими умовами поставки. Митна вартість товарів, що імпортуються, визначена митницею із застосуванням 6-го - резервного - методу.
З метою уникнення збитків, пов’язаних з затягуванням митного оформлення товару та з огляду на термінову потребу у товарі, позивач здійснив декларування товарів за ціною, визначеної в рішеннях, а також отримав дозвіл на випуск у вільний обіг товарів під гарантійне зобов'язання шляхом сплати до державного бюджету суми податків і зборів згідно з митною вартістю товарів на підставі статті 264 Митного кодексу України та наказу ДМСУ № 230 від 17.03.2008 року, при цьому рішення про визначення митної вартості товарів № 806000006/2011/000117/2 від 04.03.2011 року, № 806000006/2011/000118/2 від 04.03.2011 року оскаржив до суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи оцінку рішенням про визначення митної вартості товарів № 806000006/2011/000117/2 від 04.03.2011 року, № 806000006/2011/000118/2 від 04.03.2011 року, суд виходить з наступного.
Згідно зі статтею 249 Митного кодексу України митна вартість товарів, які переміщуються громадянами через митний кордон України, для цілей нарахування податків і зборів визначається на підставі заяви власника цих товарів чи уповноваженої ним особи за умови надання підтверджувальних документів (товарних чеків, ярликів тощо), які можна ідентифікувати з наявними товарами. За відсутності таких підтверджень або у разі наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності відомостей стосовно заявленої вартості митні органи визначають митну вартість самостійно, на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари та відповідно до вимог цього Кодексу.
Поняття митної вартості визначене статтею 259 Митного кодексу України.
Відповідно до вказаної статті митна вартість товарів, які переміщуються через кордон України є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. У відповідності до вимог частини 4 статті 260 цього Кодексу методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України та умови їх застосування встановлюються цим Кодексом. На підставі статті 262 Кодексу митна вартість товару та метод її визначення заявляються митному органу декларантом шляхом подання митної декларації.
Порядок декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України та подання відомостей для їх підтвердження, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2009 року № 1766 (надалі - Порядок № 1766).
Згідно п. 7 Порядку № 1766 для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати:
- зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього;
- рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу;
- банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
- рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом);
- пакувальні листи;
- копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.
Відповідно до п. 11 Порядку № 1766, для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов’язаний подати додаткові документи. Відповідно до абзацу другого даного пункту посадова особа митного органу у графі 2 “для відміток митниці” декларації митної вартості (що є окремим документом) робить запис про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, із складанням переліку, зазначає дату і прізвище та ставить свій підпис. Декларант ознайомлюється з таким записом, зазначає під ним дату, прізвище та ставить свій підпис.
Стаття 260 Митного кодексу України встановлює, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу. Порядок визначення митної вартості товарів поширюється на товари, які переміщуються через митний кордон України. Для цілей визначення митної вартості використовується інформація, підготовлена у спосіб, сумісний з принципами бухгалтерського обліку, прийнятими у відповідній країні і доцільними для певного методу визначення митної вартості. Методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та умови їх застосування встановлюються цим Кодексом.
Статтею 261 Митного кодексу України передбачено, що відомості про митну вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, використовуються для нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів), ведення митної статистики, а також у відповідних випадках для розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень, встановлених законами України.
Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГААТ). Згідно ч. 2 статті VII ГААТ оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна бути заснована на дійсній вартості товару, що обкладається митом, або аналогічного товару, і не повинна ґрунтуватися на вартості товару вітчизняного походження або на довільних або фіктивних оцінках.
Як встановлює ст. 264 Митного кодексу України, заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об’єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов’язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
При прийнятті митних декларацій позивача у Полтавської митниці виникли сумніви щодо задекларованої митної вартості сівалок, а саме: продавцем товару виступав не виробник товару, а посередник, крім того, були надані копії рахунків-фактур, замість оригіналів, тоді як по умовам договору № 042-2010 від 19 січня 2011 року товар повинен був супроводжуватися комерційним рахунком (інвойс) (3 оригінали).
Відповідно п. 11 постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.2009 року № 1766 для підтвердження заявленої декларантом митної вартості оцінюваних товарів можуть подаватися: договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту); відповідна бухгалтерська документація; ліцензійний чи авторський договір (контракт); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; калькуляція фірми - виробника товару.
За таких обставин на виконання вимог ст. 264 Митного кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.2009 року № 1766, відповідач-1 витребував додаткові документи для підтвердження митної вартості, які декларантом позивача не були надані.
Статтею 266 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами:
1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
4) на основі віднімання вартості;
5) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
6) резервного.
Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271, або обчислена відповідно до вимог статті 272 цього Кодексу вартість товарів.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Згідно з п. 14 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. № 1766, якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документи або якщо він відмовився від їх подання, митну вартість товарів визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно із законодавством.
Судом встановлено, що відмовляючи в митному оформленні товару за першим методом та застосовуючи шостий метод "резервний", відповідач - 1 виходив з наступного.
Відповідно до ч. 4 ст. 267 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), використовується в разі, якщо: немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів; стосовно продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, що унеможливлюють визначення вартості цих товарів; жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не може бути зроблено відповідне коригування відповідно до положень частини другої цієї статті; покупець і продавець не є пов’язаними між собою особами або хоч і є пов’язаними між собою особами, але ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Відповідно до п. 10 Порядку № 1766 відомості, на підставі яких декларантом визначено та заявлено (задекларовано) митну вартість товарів, повинні базуватися на об'єктивних даних, що підлягають обчисленню та перевірці відповідно до вимог Митного кодексу України. Декларант має право на доведення у передбачений законодавством строк митному органові правильності визначення ним митної вартості товарів.
Беручи до уваги те, що декларантом позивача для підтвердження митної вартості товару - 24-ох рядкових сівалок, поставлених продавцем "ANCOR INVESTMENTS LIMITED" у кількості 4-х шт. "Аmity" за ціною 243312 доларів США не були надані додаткові документи на вимогу відповідача-1, які б достовірно підтверджували об'єктивність формування митної вартості товару на підставі договору № 042-2010 від 19.01.2011 року, застосування першого методу визначення митної вартості було неможливим.
Крім того, в ході розгляду справи встановлено, що покупець - ТОВ фірма "Астарта-Київ" та продавець - "ANCOR INVESTMENTS LIMITED", які є сторонами контракту від 19.01.2011 року № 042-2010, є пов`язаними особами в розумінні Митного кодексу України, оскільки "ANCOR INVESTMENTS LIMITED" є одним із засновників ТОВ фірма "Астарта-Київ", що підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 01.06.2011 року, копією Статуту ТОВ фірма "Астарта-Київ".
Як вбачається із положень статті 267 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), використовується в разі, якщо: покупець і продавець не є пов'язаними між собою особами або хоч і є пов'язаними між собою особами, але ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Для цілей цього Кодексу особи вважаються пов'язаними між собою тільки в разі, якщо: 1) вони є посадовими особами або керівниками підприємств один у одного; 2) вони є партнерами у спільній підприємницькій або іншій діяльності, яку не заборонено законодавством; 3) вони є роботодавцем і найманим працівником; 4) будь-яка особа прямо чи опосередковано володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них; 5) один з них прямо або опосередковано контролює іншого; 6) обидва вони прямо або опосередковано контролюються третьою особою; 7) разом вони прямо або опосередковано контролюють третю особу; 8) вони є членами однієї сім'ї.
Пунктом 9 Порядку № 1766 передбачено окремий перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів у разі, коли продавець та покупець пов'язані між собою, а саме: бухгалтерські та банківські документи покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; документи, що підтверджують участь продавця у здійсненні розподілу прибутку, одержаного від провадження діяльності покупцем, якщо продавець є власником акцій або частини статутного капіталу покупця; довідку про відсутність у покупця фінансових зобов'язань перед продавцем, які прямо чи опосередковано стосуються купівлі-продажу оцінюваних товарів; бухгалтерські документи виробника, що підтверджують вартість товарів; довідку про вартість у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам.
Разом з тим, у деклараціях митної вартості декларантом позивача не було повідомлено про те, що продавець і покупець є пов'язаними особами, документи, передбачені п. 9 Порядку, не подано.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не були подані належні документи, які б підтверджували митну вартість за першим методом - за ціною договору.
Із пояснень Полтавської митниці судом встановлено, що другий метод визначення митної вартості - за ціною договору щодо ідентичних товарів - не міг бути застосований з огляду на наступне.
Відповідно до статті 268 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, за митну вартість береться вартість операції з ідентичними товарами, які продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна походження; 4) виробник.
Полтавська митниця не застосувала 2 метод визначення митної вартості оскільки у неї були відсутні відомості щодо поставки з ідентичними товарами. Контракт № 050-2010 від 14.01.2010 року, на який посилається позивач, як на контракт про поставку ідентичного товару, не взятий до уваги через те, що за митну вартість береться вартість операції товарів, час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, натомість термін в один рік не відповідає вказаному критерію.
Відповідно до статті 269 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 267 та 268 цього Кодексу, за митну вартість береться вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продаються на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не є однаковими за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються із схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними. Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються такі ознаки: 1) якість, наявність торгової марки та їх репутація на ринку; 2) країна походження; 3) виробник.
Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних товарів не був прийнятий митним органом у зв`язку з відсутністю у декларанта та митного органу даних щодо вартості операцій з подібними товарами (до уваги бралась відмінність виробника товарів).
Згідно зі ст. 271 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість імпортних товарів не може бути визначена відповідно до положень статей 267 - 270 цього Кодексу, їх митна вартість визначається згідно з положеннями цієї статті на основі віднімання вартості, крім випадків, коли на вимогу декларанта порядок застосування цієї статті та статті 272 може бути зворотним.
Зазначений метод визначення митної вартості не був прийнятим митним органом у зв`язку з відсутністю у декларанта та митного органу даних, необхідних для проведення розрахунку.
Відповідно до ст. 272 Митного кодексу України для визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) за основу береться надана виробником товарів, які оцінюються, або від його імені інформація про їх вартість, яка повинна складатися із сум: 1) вартості матеріалів та витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів. Така інформація повинна базуватися на комерційних рахунках виробника за умови, що такі рахунки сумісні із загальновизнаними принципами бухгалтерського обліку, які застосовуються в країні, де ці товари виробляються; 2) обсягу прибутку та загальних витрат, що дорівнює сумі, яка звичайно відображається при продажу товарів того ж класу або виду, що й оцінювані товари, які виготовляються виробниками у країні експорту для експорту в Україну; 3) загальних витрат при продажу в Україну з країни вивезення товарів того ж класу або виду, тобто витрат на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, їх транспортування до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрат на страхування цих товарів та інших витрат, пов'язаних із ввезенням цих товарів в Україну.
Метод визначення митної вартості на основі додавання вартості не був прийнятим митним органом також у зв`язку з відсутністю у декларанта та митного органу даних, необхідних для проведення розрахунку.
Зважаючи на вищевикладене, Полтавською митницею використаний резервний метод визначення митної вартості відповідно до наявної у митного органу інформації , що ґрунтується на раніше визнаних митних вартостях товару, а саме: товару, митне оформлення якого здійснено по ВМД № 204000012/2010/812 від 23.12.2010 - сівалка зернова, марка John Deere, тип - причіпна, точного висіву, з центральним приводом, система висіву - вакуумна, 24 рядна, ширина міжряддя 56 см., нова.
При застосуванні резервного методу визначення митної вартості враховано довідку з технічними характеристиками товару, надану позивачем, згідно якої задекларований товар - сівалка Amity призначена для висіву насіння, приєднується до трактору за допомогою з`єднувального пристрою (причіпна), точного висіву, з центральним приводом, система висіву - вакуумна, 24 рядна, ширина міжряддя 56 см., нова.
Таким чином, беручи до уваги те, що декларантом позивача не були надані необхідні документи на підтвердження митної вартості товару за ціною договору, натомість митним органом обґрунтовано, в чому полягали об’єктивні сумніви у митній вартості за ціною договору та неможливість послідовного застосування другого, третього, четвертого, п`ятого методів визначення митної вартості, суд приходить до висновку, що визначення митної вартості товару відповідачем -1 за шостим методом ґрунтується на вимогах Митного кодексу України та достовірно встановлених обставинах.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що рішення № 806000006/2011/000117/2 від 04.03.2011 року, № 806000006/2011/000118/2 від 04.03.2011 року про визначення митної вартості товарів, прийняті на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені законодавством, обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин справи.
З огляду на викладене, підстави повернення з Державного бюджету податку на додану вартість відсутні.
Отже, позов не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 249, 259, 260, 264, 266,267, 268, 269 Митного кодексу України, Порядком декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України і подачі відомостей для її підтвердження, статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю фірма " Астарта - Київ " до Полтавської митниці, Головного управління Державного казначейства України у Полтавській області про визнання нечинними та скасування рішень, повернення з Державного бюджету податку на додану вартість відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 14 червня 2011 року.
Суддя М.В. Довгопол