ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 червня 2011 року 11:43 Справа № 2а-0870/3810/11
Запорізький окружний адміністративний суд
у складі: головуючого – судді Чернової Ж.М.
при секретарі Батигіні О.В.
за участю:
прокурора: Романова Р.О., посвідчення №83 від 06.08.2008
від відповідача: ОСОБА_1, дов.б/н від 02.07.2010ОСОБА_2, дов.№., посвідчення №83 від 06.08.208_________________________________________________________________________
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Запоріжжя адміністративну справу
за позовом: прокурора Приазовського району Запорізької області
до: Приазовської районної державної адміністрації Запорізької області
про: визнання незаконним та скасування розпорядження голови Приазовської районної державної адміністрації №168 від 04.03.2011 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства»,
ВСТАНОВИВ:
До Запорізького окружного адміністративного суду звернувся прокурор Приазовського району Запорізької області з адміністративним позовом, в якому просить визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Приазовської районної державної адміністрації №168 від 04.03.2011 року «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства». В обґрунтування заявлених вимог, прокурор посилається на порушення відповідачем норм Земельного кодексу України, зокрема недотримання порядку надання в оренду земельних ділянок, передбаченого частиною першою статті 134 Земельного кодексу України.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечує, посилаючись на те, що дозвіл на розроблення проекту землеустрою стосовно відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства - надано законно та відповідає вимогам ст.134 Земельного кодексу України, щодо надання земельних ділянок не на конкурентних засадах, тому просить у задоволенні позову позивачу відмовити.
На підставі ст. 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Вислухавши прокурора, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, та оцінивши надані докази, суд приходить до наступного.
Головою районної державної адміністрації було прийнято розпорядження №168 від 04.03.2011, яким голові фермерського господарства «Олександр» ОСОБА_3 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 65,00га, у т.ч. сіножаті – 65,00га, в оренду строком на 25 років для ведення фермерського господарства із земель запасу Дунаєвської сільської ради, яка розташована за межами населеного пункту. Пунктом 2 запропоновано голові ф/г «Олександр» подати проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства на добровільну державну експертизу; подати проект відведення земельної ділянки в оренду до Приазовської районної державної адміністрації для розгляду та затвердження в установленому законом порядку.
У квітні 2011 року прокурор Приазовського району на підставі ст.21 Закону України «Про прокуратуру» виніс протест №100-912 вих.11 від 27.04.2011 на зазначене розпорядження, з вимогою про його скасування.
Розглянувши протест прокурора, Приазовська райдержадміністрація його відхилила. Про результати розгляду зазначеного протесту відповідач поінформував позивача листом від 10.05.2011 за №1110/01-34 «Про відхилення протесту прокурора Приазовського району від 27.04.2011 №100-912 вих.11 на розпорядження голови Приазовської райдержадміністрації від 04.03.2011 №168».
З урахуванням того, що відповідачем було відхилено протест, позивач звернувся із заявою до суду про визнання незаконним та скасування розпорядження №168 від 04.03.2011.
Як вбачається з тексту позову та винесеного прокурором протесту, останнім було проведено перевірку, якою встановлено, що розпорядженням голови Приазовської районної державної адміністрації №168 від 04.03.2011 голові ф/г «Олександр» ОСОБА_3 наданий дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 65,00га в оренду строком на 25 років для ведення фермерського господарства із земель запасу Дунаєвської сільської ради, яка розташована за межами населеного пункту. Вказане розпорядження було прийнято на підставі розгляду та задоволення заяви голови ф/г «Олександр», з яким він звернувся до відповідача 11.01.2011. Прокурор вважає, що оскаржуєме розпорядження було прийнято всупереч ст.127, частини 1 ст.134 Земельного Кодексу України – без проведення земельних торгів, оскільки до Приазовської районної державної адміністрації також звернувся голова ф/г «Приазовагро» Індик В.І. з заявою щодо надання йому в оренду земельної ділянки на території Дунаєвської сільської ради. Таким чином, при наявності декількох претендентів на одну земельну ділянку, відповідач повинен був провести земельні торги у формі аукціону, але всупереч вказаним нормам Закону не здійснив цього.
Судом встановлено, що голова ф/г «Приазовагро» Індик В.І. 09.02.2011 звертався до відповідача із заявою щодо надання дозволу на виготовлення проекту відводу земельної ділянки. Вказана заява була розглянута Приазовською районною державною адміністрацією та 09.03.2011 за №01-20/0659 була надана відповідь, якою було відмовлено в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, оскільки на дані земельні ділянки вже надані дозволи на розроблення проекту. Крім того, проінформовано що в разі незгоди з прийнятим рішенням, Індик В.І. має право оскаржити відмову у надані земельних ділянок, в порядку ст.123 Земельного кодексу України, в судовому порядку. При цьому, відповідачем не було порушено термін розгляду звернень громадян, передбачений ст.20 Закону України «Про звернення громадян». В свою чергу Індик В.І. не скористався своїм правом щодо оскарження отриманої ним відмови, тому суд вважає, що права останнього, відповідачем не порушено.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України – органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб , що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч.1 ст.3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них
нормативно-правовими актами.
Статтею 134 ЗК України встановлено, що земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених ч.2 цієї статті.
Так, ч.2, зокрема абз.15 зазначеної статті передбачено, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі, зокрема, передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів, для сінокосіння і випасання худоби, для городництва.
Статтею 93 ЗК України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземним громадянам і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.
Порядок передачі земельних ділянок в оренду встановлений ст.124 ЗК України. Так, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених ч.ч.2,3 ст.134 цього Кодексу (ч.2 ст.124 ЗК України). Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним ч.ч.2,3 ст.134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому ст.123 цього Кодексу (ч.3 ст.124 ЗК України).
Так, відповідно до ст.123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою. Комісія протягом трьох тижнів з дня одержання проекту надає відповідному органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування свій висновок щодо погодження проекту або відмови у його погодженні. У разі відмови у погодженні проекту він повертається заявнику у зазначений у цій частині строк. Підставою відмови у погодженні проекту може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.
Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.
Із наявних матеріалів справи вбачається, що спірним розпорядженням відповідач надав дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення саме фермерського господарства. Зазначене цільове призначення земель, ані під час перевірки, ані під час судового розгляду справи прокурором під сумнів не ставилось.
Аналізуючи викладене, суд вважає, що відповідачем при прийняті розпорядження було дотримано вимоги ст.ст. 123, 124 ЗК України, а саме порядок та умови передачі в оренду земельних ділянок для ведення фермерського господарства.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі та в межах чинного законодавства, а тому підстав для визнання незаконним та скасування розпорядження голови Приазовської районної державної адміністрації №167 від 04.03.2011 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства», суд не вбачає.
Додатково суд вважає за необхідне зазначити, що пунктом 2 ст.121 Конституції України та ст.60 КАС України передбачено, що прокуратура забезпечує представництво держави в суді з визначенням органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах. При цьому прокурор самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави.
За правилами ст.5 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, на яку відповідно до Конституції України та цього Закону покладаються такі функції: підтримання державного обвинувачення в суді; представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках визначених законом; нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішенням у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян. На прокуратуру не може покладатися виконання інших функцій, не передбачених Конституцією України і цим Законом. При зверненні до суду з позовом, прокурор визначився як позивач, тобто виконує представництво держави в суді. Проте, прокурором в позовній заяві не визначено в чому саме полягає порушення інтересів держави та не обґрунтовано необхідність їх захисту. Ухвалою суду від 24.05.2011 прокурору запропоновано надати правове обґрунтування заподіяння шкоди або порушення інтересів держави, прийняттям відповідачем оскаржуємого розпорядження.
Згідно із вимогами ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Із змісту зазначеного припису вбачається, що змагальність сторін полягає у процесі доведення сторонами перед судом своєї правової позиції у справі. Змагальність реалізується передусім через доказування, тобто підтвердження сторонами обставин, на які вони посилаються для обґрунтування своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до приписів ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч.1 ст.69 КАС України).
Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи (ч.2 ст.69 КАС України).
Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Проте, зазначена специфіка доказування застосовується, у разі коли позивачем є фізична особа чи юридична особа (не суб’єкт владних повноважень).
В свою чергу, суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали (ч.4 ст.71 КАС України).
Судом пропонувалось прокурору надати докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, проте відповідні докази суду надані не було.
Частиною 6 ст.71 КАС України встановлено, що якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Із тексту адміністративного позову вбачається, що свої вимоги прокурор ґрунтує виключно результатами проведеної ним перевірки, проте матеріали проведення перевірки та будь-які інші докази, що вказували на протиправність прийнятого розпорядження позивачем суду не надано.
Оскільки позивачем не надано належного доказу на підтвердження своїх вимог, а у матеріалах справи відсутні прямі докази, що підтверджують обставини викладені у адміністративному позові, то позовні вимоги є недоведеними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст.158-163, 167 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позову прокурору Приазовського району Запорізької області до Приазовської районної державної адміністрації Запорізької області про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Приазовської районної державної адміністрації №168 від 04.03.2011 року «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства» – відмовити у повному обсязі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Ж.М.Чернова
Постанова виготовлена у повному обсязі 14.06.2011 р.