ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                       ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  "20" березня 2007 р.                                                                   Справа № 6/13

Господарський суд Чернівецької області в складі головуючого судді Паскаря А.Д., при секретарі Байталюку В. Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов

Відкритого акціонерного товариства “Чернівецький рибокомбінат”

до Заставнівської міської ради Чернівецької області

Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Державне підприємство “Укрриба”, м. Київ,

про зобов’язання продовжити термін дії договору оренди земельної  ділянки водного фонду

за участю представників сторін:

від позивача: Федоров В.І., голова правління; Зінчук П.Ф., довіреність від 10.01.2007 року;

від відповідача: Страдецький Ю.В., доручення від 13.02.2007 року № 86; Михайлюк І. В., доручення від 13.02.2007 року № 85

від третьої особи: Пільганчук В.В., довіреність від 28.02.2007 року № 18,

В С Т А Н О В И В :

Відкрите акціонерне товариство “Чернівецький рибокомбінат”, м. Кіцмань Чернівецької області, звернулось з позовом до Заставнівської міської ради  про зобов’язання  укласти на попередніх умовах договір оренди земельної ділянки, площею 23,09 га, на якій розташовані каскадом ставки “Заставна”  за номерами 1, 1а, 2а та договір оренди земельної ділянки площею 30,89 га, на якій розташований ставок Заставна № 2.

В ході розгляду справи, в тому числі і в останньому судовому засіданні, яке відбулося 20.03.2007 року, Позивач, уточнивши свої вимоги, просив суд зобов’язати відповідача продовжити термін дії договору оренди земельної ділянки водного фонду (став “Заставна-2”), укладений 13 березня 2002 року  з Відкритим акціонерним товариством “Чернівецький рибокомбінат” (орендар), на той самий термін і на тих самих умовах, передбачених діючим договором.

Позов обґрунтовується тим, що 13.03.2002 року сторони уклали між собою договір оренди земельної ділянки водного фонду (ставок “Заставна-2”, площею 30,89 га), яка розташована на території Заставнівської міської ради, терміном на 5 років.    

Пунктом 2.2 договору передбачено, що по закінченню терміну дії договору орендар має переважне право на його поновлення на новий строк. Зацікавлена сторона повинна повідомити письмово другу сторону про бажання щодо продовження дії договору не пізніше, ніж за 2 місяці до його закінчення.

За весь період оренди позивач належним чином виконував умови договору, своєчасно в повному обсязі сплачував орендну плату, використовував об'єкт виключно за цільовим призначенням з дотриманням екологічних, природоохоронних заходів і режимів.

4 вересня 2006 року Заставнівська міська рада листом № 435 повідомила ВАТ “Чернівецький рибокомбінат” про те, що у зв'язку із закінченням на початку 2007 року терміну дії договору оренди, вказана земельна ділянка водного фонду (ставок „Заставна-2") не буде передаватись в подальшу оренду суб'єктам підприємницької діяльності, а також просила зазначений ставок більше не зариблювати та передати його до земель запасу міської ради раніше встановленого договором терміну.

В жовтні 2006 року товариство звернулось до відповідача з клопотанням переоформити договір оренди земельної ділянки водного фонду (став „Заставна-2"), але до теперішнього часу відповіді не отримало.

Проте, переважне право позивача на подальше користування  об’єктом оренди встановлено статтею 33 Закону України “Про оренду землі”, статтею 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” та статтею 777 Цивільного кодексу України.

Відповідач письмових заперечень на позов не надав. В судовому засіданні представники відповідача позов не визнали, посилаючись на його необґрунтованість, та заявили 7 письмових клопотань про витребування у позивача додаткових доказів, які судом були відхилені як безпідставні.

Представник третьої особи в судовому засіданні заявлену позивачем вимогу підтримав з підстав, викладених у позові.

 Розглянувши подані матеріали та документи, з’ясувавши фактичні обставини справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд  дійшов висновку, що позов є необґрунтованим.

Судом встановлено, що 13.03.2002 року сторони уклали між собою нотаріально посвідчений в той же день договір оренди земельної ділянки водного фонду (ставок “Заставна-2”, площею 30,89 га), яка розташована на території Заставнівської міської ради, терміном на 5 років.  У Заставнівському районному відділі земельних ресурсів у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі  договір був зареєстрований 14.03.2002 року за № 5. Згідно з пунктом 8. договору строк його дії закінчився 14.03.2007 року. Фактів порушення сторонами умов договору не встановлено.

Листом № 435  від 04.09.2006 року Заставнівська міська рада повідомила ВАТ “Чернівецький рибокомбінат” про те, що у зв'язку із закінченням на початку 2007 року терміну дії договору оренди, вказана земельна ділянка водного фонду (ставок „Заставна-2") не буде передаватись в подальшу оренду суб'єктам підприємницької діяльності, а також просила зазначений ставок більше не зариблювати та передати його до земель запасу міської ради раніше встановленого договором терміну.

Твердження позивача про те, що в жовтні 2006 року товариство звернулось до відповідача з клопотанням переоформити договір оренди земельної ділянки водного фонду (став „Заставна-2"),  яке відповідачем було залишено без відповіді, судом до уваги не приймається, оскільки належних доказів такого звернення позивачем не подано; в листі позивача від 25.10.2006 р. за № 275 зроблені виправлення, про які в ньому відсутні застереження, та, крім того,  в зазначеному листі йдеться про розгляд відповідачем питання про оформлення оренди земель водного фонду лише під ставками “Заставна-1”, “Заставна-1а” та “Заставна-2а”.

Термін дії укладеного сторонами договору оренди від 13.03.2002 року закінчився 14.03.2007 року, тобто до ухвалення судом даної постанови.

Правовий аналіз статті 33 Закону України „Про оренду землі"  свідчить про переважне право орендаря при певних умовах лише на поновлення договору, але не на його продовження.  

Можливість продовження дії договору на той самий термін і на тих самих умовах передбачена статтею 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна"  тільки при умовах, що після закінчення терміну дії договору протягом одного місяця відсутні заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору.

Однак, як до, так і після закінчення терміну дії договору (14.03.2007 року), орендодавець, тобто відповідач, заявляв та заявляє про припинення договору та небажання продовжити термін його дії. Вказані обставини підтверджується листом Заставнівської міської ради від 04.09.2006 року № 435 та  позицією представників відповідача в судовому засіданні, в тому числі невизнанням ними позову як безпідставного.

У відповідності до статті 316 Цивільного кодексу України право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною 1 статті 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Проте, задоволення позову, який є необґрунтованим, означало б протиправне обмеження територіальної громади м. Заставна у здійсненні нею права власності на земельну ділянку водного фонду, про яку йдеться у даній справі.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність будь-яких порушень з боку відповідача, які порушували би охоронювані законом права та інтереси позивача.

          Тому, відмовляючи у задоволенні необґрунтованого позову, судові витрати належить покласти на позивача.

 На підставі викладеного, керуючись статтями 86, 94, 118, 160-163, 167, 185, 186, пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.У задоволенні позову відмовити за безпідставністю.

2.Судові витрати віднести на позивача.

Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-третьої, п’ятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, які подаються в апеляційну інстанцію через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення.

Заява про апеляційне оскарження даної постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, з дня її складання. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для її подання. Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, згідно з цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо заява про апеляційне оскарження була подана, але апеляційна скарга у  строк, встановлений цим Кодексом, не була подана, постанова набирає сили після його закінчення.

У разі подання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                           А. Паскарь